Цю статтю написала моя тьотя Мирослава після тяжкої втрати своєї мами і моєї бабусі Розалії Яківни, яка все життя пропрацювала вчителем в нашій школі і яка воростила в її стінах не одне покоління дітей і привила їм любом до рідної мови.

Останнім часом набули розповсюдження думки про буцімто цивілізовану поведінку німців на тимчасово окупованій території України, про їх гуманне ставлення до цивільного населення.

Згадуючи свої враження підлітка про ті часи, я принципово не можу погодитись з такими твердженнями.

У цих записках викладені особисті враження та спостереження за життям людей в окупації протягом двох з половиною років, а конкретніше – в селищі Червоне Андрушівського району на Житомирщині. Багато подій і фактів стерлись з пам'яті, забулись. Однак, до цього часу, коли я згадую, що коїлось тоді у нашому селищі, мене охоплює відчуття небезпеки" та тривоги.

Це і підштовхнуло мене донести своє бачення подій того періоду перш за все до своїх близьких.

Останнім часом набули розповсюдження думки про буцімто цивілізовану поведінку німців на тимчасово окупованій території України, про їх гуманне ставлення до цивільного населення.

Згадуючи свої враження підлітка про ті часи, я принципово не можу погодитись з такими твердженнями.

У цих записках викладені особисті враження та спостереження за життям людей в окупації протягом двох з половиною років, а конкретніше – в селищі Червоне Андрушівського району на Житомирщині. Багато подій і фактів стерлись з пам'яті, забулись. Однак, до цього часу, коли я згадую, що коїлось тоді у нашому селищі, мене охоплює відчуття небезпеки" та тривоги.

Це і підштовхнуло мене донести своє бачення подій того періоду перш за все до своїх близьких.