Головна » Статті |
|
|
Згадуючи свої враження підлітка про ті часи, я принципово не можу погодитись з такими твердженнями.
У цих записках викладені особисті враження та спостереження за життям людей в окупації протягом двох з половиною років, а конкретніше – в селищі Червоне Андрушівського району на Житомирщині. Багато подій і фактів стерлись з пам'яті, забулись. Однак, до цього часу, коли я згадую, що коїлось тоді у нашому селищі, мене охоплює відчуття небезпеки" та тривоги.
Це і підштовхнуло мене донести своє бачення подій того періоду перш за все до своїх близьких.
Згадуючи свої враження підлітка про ті часи, я принципово не можу погодитись з такими твердженнями.
У цих записках викладені особисті враження та спостереження за життям людей в окупації протягом двох з половиною років, а конкретніше – в селищі Червоне Андрушівського району на Житомирщині. Багато подій і фактів стерлись з пам'яті, забулись. Однак, до цього часу, коли я згадую, що коїлось тоді у нашому селищі, мене охоплює відчуття небезпеки" та тривоги.
Це і підштовхнуло мене донести своє бачення подій того періоду перш за все до своїх близьких.
Ніч Важкого Дня... Іще один прожитий день, що розбивається на ранок полудень та вечір. І в кінці - спочинок.
Селище Червоне, що знаходиться в мальовничих і історичних місцях Житомирщини, славиться багатьма цікавими і неординарними особистостями. Одним із таких мешканців Червоного був Юрій Арсентійович Бутковський.
Не всі мешканці Червоного знають і бачили будинок, де саме народився Федір Федорович Терещенко, не всі гуляли по парку, де в дитинстві бігав малий і допитливий хлопчик, не всі відчували той загадковий світ, в якому зростав допитливий і кмітливий хлопчина, який в майбутньому започаткував літакобудування саме в нашому Червоному.
Тому пропоную вам зробити невеличку екскурсію по вулиці Терещенківській, яка названа в честь великих і відомих меценатів-цукрозаводчиків, і власне, побачити будинок де народився майбутній конструктор і винахідник.
Новорічні свята порадували нас гарним настроєм, смачними стравами, приємними зустрічами із рідними, друзями, знайомими. Ось так непомітно і настав вечір 13 січня 2010 року.
Червоне, моє село Червоне!
Я все життя люблю тебе,
Твої заводи, Церкву дзвони,
Школу, що в люди вивела мене.
Михайло Іванович Струтовський
Народився 30 серпня 1910 року в с. Малі Мощківці Андрушівського р-ну в сім"ї селянина бідняка. Закінчив 4 класи місцевої школи в 1924 році і п"ять років працював у господарстві батьків. У 1929 році став робітником Червоненського спиртового з-ду, а через 2 роки поїхав у шахти Донбасу. Звідти 1933 році був призваний до Червоної Армії. Служив на Далекому Сході, а після звільнення в запас, аж до 1941 року, працював у рідному колгоспі ім. Косіора (пізніше "Жовтень") на різних роботах.
10 травня 1941 року Михайло був призваний на армійську перепідготовку - там його і застала війна, З перших днів війни служив у 400-ому окремому саперному батальйоні сапером-мінером.
З 21 листопада 2009 р. по Житомирській області лише в Андрушівському районі було відкрито полювання на пушного звіра.