rss · Четвер, 15.11.2018, 07:19

Опитування

Будинок Культури
1. Необхідний в Червоному
2. Мені це не цікаво
3. Замість БК - магазин
4. Є інші заклади, там краще
5. Не потрібен Червоному
6. Надам фінансову допомогу
7. Маю спонсора на ремонт
Всього відповідей: 41

Історія Червоненськоі ЗОШ

12.02.2009 00:20
Кожна школа, як і людина має свою біографію. Біографія нашої школи розпочалась восени 1873 року, коли відомим цукрозаводчиком і меценатом М.А. Терещенком, який придбав Червоненський маєток та цукровий завод у 1868 році, було засновано однокласне училище для дітей робітників та селян.
В 1901 році училище стало двокласним, його зараховано до розряду земських; фінансування здійснювалось за рахунок коштів держави, Терещенків, селищної громади. В ньому навчалось 162 хлопчики та 115 дівчат
Після 1917 року в селищі відкрито 7-річну школу.
Похвальный листъ
Навчання в основних 5 – 7 класах проводилось за бюджетні кошти, а в паралельних – за рахунок батьків.
В 1935 році школа стала 10-річною. Перший випуск 10-класників відбувся в 1938 році, а четвертий напередодні Великої Вітчизняної війни.
В роки війни приміщення школи було зруйноване фашистськими загарбниками, але країна піднімалась з руїн, будуючи нові навчальні заклади.
1959 рік, перший камінь до фундаменту школи-новобудови закладають вчитель
Закладання першого каменю
Мельник Марко Карпович та директор Дубровський Павло Григорович – ветеран Великої Вітчизняної війни, відзначений бойовими та трудовими нагородами
Школа-новобудова гостинно відчинила свої двері для учнів у 1962 році.
Тисячі й тисячі випускників школи стали вченими, лікарями, хлібо¬робами, військовими, інженерами, але найголовніше – чесними і працьовитими людьми.

Сторожук Олександр Васильович, який очолював педагогічний колектив Червоненської СЗШ майже 40 років, народився 2 січня 1930 року в селі Камені Андрушівського району. Батьки працювали у сільгоспартілі. У сім'ї завжди панував лад і мир, тут знали ціну хлібові. У селі була початкова школа, яку Олександр закінчив на початку Великої Вітчизняної війни. Батько пішов на фронт, а повернувся тяжко пораненим і контуженим. Одразу ж після звільнення Андрушівського району від німецьких фашистів Олександр продовжив навчання у семирічній школі сусіднього села Мала П'ятигірка. Вчився на "відмінно", багато читав. Закінчив школу в 1946 році і зразу ж поступив до Бердичівського педучилища, яке закінчив у 1950-му. Мрія здійснилась. На руках було призначення вчителя початкових класів у Вербівську семирічну школ Ружинського району. Тут працював до призову в армію. Після звільнення у запас працював учителем історії у Малонізгурецькій восьмирічній школі Ружинського району. На цей час Олександр Васильович уже усвідомив, що успіх кожної справи залежить від головної життєвої істини — людина повинна відповідати за все, що робить, що говорить, розуміти все, боротись за свої ідеали.  З 1954 року по 1960 рік
Сторожук Олександр Васильович
Олександр Васильович працював учителем біології, виробничого навчання та початкової військової підготовки в Городківській середній школі Андрушівського району і паралельно навчався в Одеському державному університеті ім. Мечнікова, який закінчив за спеціальністю "Фізіологія людини і тварини", тож був призначений директором Малоп'ятигірської школи, а невдовзі — Червоненської середньої школи
— однієї із найбільших в Андрушівському районі, яку очолював до 1998-го.

Директор з 1998 року Червоненської ЗОШ І – ІІІ ступенів Пацало Зоя Григорівна – учитель вищої категорії, вчитель-методист, Відмінник освіти України. Має свій власний стиль управлінської діяльності, що базується на науковому і творчому осмисленні мети і завдань функціонування навчального закладу, глибокому знанні проблем сучасної школи та перспектив розвитку. Демократичний стиль керівництва в поєднанні з високим професіоналізмом та кращими людськими якостями – запорука належних умов діяльності та зростання творчого потенціалу педагогічного колективу. Є прикладом педагогічної майстерності: учні, яких навчає Зоя Григорівна, мають високий рівень знань, успішно виступають в конкурсах учнівської творчості, предметних олімпіадах. Так, учениця 11 класу Юрченко Сніжана стала переможцем IV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури (2004 р.).

____________________________


Петриченко Олександр Семенович - вчитель математики, фізики та астрономії. Вчитель – значить, вічно молодий і одночасно утаємничений у мудрість сотень поколінь, та ще й знавець у якійсь конкретній галузі науки. У народі кажуть: "Письменник живе у своїх книжках, художник - у картинах, скульптор - у створених ним скульптурах, а вчитель - у думках і у справах учнів". Найкращий учитель для дитини той, хто духовно, спілкуючись із нею, забуває, що він учитель, і бачить у своєму учневі друга, однодумця. Такий учитель знає найпотаємніші куточки серця свого вихованця, і слово в його устах стає могутнім знаряддям впливу на молоду людину, що формується", - писав В.О.Сухомлинський. Таким відданим вчителем і був Олександр Семенович. Він віддав все своє життя школі. Уроки в нього завжди були цікаві, добре продумані. А які цікаві він влаштовував досліди на уроках! Для нього кожна дитина - особистість. Він умів знаходити стежку до душі кожного учня. Олександр Семенович був доброзичливою людиною, він завжди підтримував учнів, давав гарні поради. Він був обдарований класний керівник. В червоненській школі працював з 1981 року по 2004 рік, аж поки тяжка хвороба та смерть не відібрала в нього можливості робити справу свого життя - навчати дітей та жити для людей.
Петриченко Олександр Семенович

Так важко на душі, що хочеться кричати

У цей весняний день, коли усе цвіте

Як боляче тебе нам проводжати,

Як хочеться побачити іще...

Не уявити навіть, що ніколи

Не будеш вчити всих оцих дітей,

Не пройдеш стежкою знайомою до школи...

Прийми сьогодні шану від людей!

Жорстока смерть не дивиться навік...

Який ще молодий цей чоловік!

Ще б жити й жити...

Для усіх, для сина...

І залишилася сама дружина...

Немилосердна і страшна розлука...

А міг би жить, сміятися, няньчить внуків...

Все міг би...

Прощавай, наш друже,

І спи спокійно у пухкій землі,

Ми всі тебе любили дуже

І пам'ятатимем: дорослі і малі.

Педпгогічний колектив Червоненської ЗОШ І-ІІІ ступенів.

_______________________________

Ковальчук Галина Андріївна  – вчитель-методист, керівник методоб’єднання вчителів української мови та літератури, володіє сучасними формами та методами організації навчального процесу, лауреат обласного етапу конкурсу "Вчитель року” у номінації "Українська мова та література”. Девізом своєї роботи вважає слова: "До уроку вчитель – вдумливий автор, на уроці він – артист, а після уроку – об’єктивний критик”.
Готуючись до уроку, завжди замислюється, як організувати його інтенсивно і якісно, щоб він приніс користь вихованцям, щоб запам’ятався на все життя. Вона глибоко переконана, що новаторські ідеї і починання народжуються саме там, за вчительським столом, де проходить диво: твориться урок мови чи літератури. Основне завдання вбачає в тому, щоб її вихованці вільно володіли словом, щоб воно слухалось їх, щоб вони свідомо використовували усі наявні у мові, багатства. Тому велику роль відводить творчим роботам учнів.
 
Вчитель фізики Камінська Любов Марківна в своїй роботі спирається на знання психолого-педагогічних закономірностей здійснення навчально-виховного процесу, постійно працює над вдосконаленням методики викладання фізики з кожної навчальної теми на основі продуманого планування, мотивації комплексу завдань пошуково-пізнавального характеру, які охоплюють питання практичного та теоретичного курсу. Досягає сформованості учнів чіткої системи знань з предмету завдяки структуруванню навчального матеріалу, використанню уроків нестандартних типів в ході узагальнюючого повторення.
 
Воронюк Майя Володимирівна – вчитель української мови та літератури, що уміє тонко керувати процесом навчання, стимулювати активність школярів, органічно поєднувати колективні форми роботи з індивідуальними. Застосовує методи і засоби навчання, які не лише мають забезпечувати високий рівень знань учнів, а й сприяють формуванню інтелектуально розвиненої особистості, використовуючи для цього спеціально розроблені системи вправ та завдань (додається "Система завдань з розвитку мовленнєвих та орфографічних здібностей учнів”).
 Воронюк Майя Володимирівна
Турська Юлія Володимирівна – вчитель вищої категорії, Відмінник освіти України, має справжнє покликання та великий досвід навчання молодших школярів, досягаючи високої ефективності навчально-виховного процесу. Вміє створити в класі атмосферу щирого, дружнього спілкування, зацікавленого ставлення до кожного завдання. Охоплює цікавою пошуковою роботою багатьох учнів основної школи, адже Юлія Володимирівна – керівник шкільного музею. Про рівень цієї роботи свідчать такі факти, що в 2004 році нашому шкільному музею, одному з двох в Житомирській області, постановою Кабінету Міністрів України присвоєно звання "Зразковий музей”.
 Турська Юлія Володимирівна
Нагребельна Юлія Василівна – вчитель географії, старший вчитель, керівник методоб’єднання вчителів історії та географії. Здійснює пошук найбільш ефективних методичних прийомів, продумано використовує методи інтерактивного навчання, різноманітний дидактичний та картографічний матеріал. Має власні розробки з багатьох актуальних питань шкільного курсу географії, зокрема: "Методика роботи з картою на уроці географії”.
 
Здається тільки вчора Рак Андрій Миколайович йшов серед ровесників-випускників, а нині він став повноправним членом педагогічного колективу, ретельно вивчає все краще в роботі своїх колишніх вчителів, а нині колег, опановуючи таємниці педагогічної майстерності. Вдумливо підходить до розробки і проведення кожного уроку, надає перевагу методам, що забезпечують високу пізнавальну активність учнів, приділяє значну увагу інтегрованому підходу та встановленню між предметних зв’язків при викладанні природничих дисциплін.

Лисецька Лілія Миколаївна
на високому рівні володіє методикою, творчо застосовує інноваційні технології викладання іноземної мови. Використовує завдання, що розвивають в учнів пам’ять, уяву, навички аналізу мовних явищ, культуру усного та писемного мовлення.
А ще Лілія Миколаївна – режисер-постановник багатьох шкільних урочистостей та святкових танців. Тож ми приєднуємось до вітань на Вашу адресу.
 
Бодашко Валентина Михайлівна не уявляє свого життя без лагідного переливу народної пісні, величної звукової гами класичних творів. Любов до музики, виконавську майстерність передає своїм вихованцям. А ще вона – керівник вчительського ансамблю "Надія”, який носить звання народного.
Бодашко Валентина Михайлівна

Ансамбль "Надія” 
Петриченко Надія Миколаївна - вихователь молодших класів (на даний момент пенсіонер). Це гарна, розумна, лагідна, стримана вихователька. Вона любить дітей, своїх гомінливих, не завжди слухняних учнів. Основне в її методиці — навчати і навчити. Надія Миколаївна любить свою роботу, передає любов дітям. Надія Миколаївна має ту душевну щирість і благородство, які найбільш імпонують людям, які її оточують. Прояв внутрішньої, духовної суті розкривається, насамперед, в її чуйному характері, що становить особливу, неповторну, індивідуальну рису цієї жінки педагога. Найцінніше в ній її гарні вчинки, прагнення зробити добро іншим.

Петриченко Надія Миколаївна

Вчителі Червоненської ЗОШ 1980 рік


Вчителі математики зліва на право: Петриченко Олександр Семенович; Атаманюк Ірина Іванівна; Камінська Любов Марківна; Ящук Юрій Валентинович; Коренчук Михайло Антонович
Вчителі Української мови: Паламарчук Валентина Василівна, Ткачук Валентина Петрівна, Пально Наталія Василівна, Ковальчук Галина Андріївна, Симон Ольга Дмитрівна
Вчителі історії та географії: Маринович Володимир Іванович, Бачинський Валерій Станіславович, Нагребельна Юлія Василівна
Категорія: Статті про Червоне · Додав: mr_smith (12.02.2009) · Автор: Матеріали шкільного музею
Переглядів: 2458 · Правовласникам!
Рейтинг: 5.0/5

Популярні статті:

Всього коментарів: 0
Вгору
avatar

Оплата будь-яких послуг через інтернет

Вхід

Логін:
Пароль:

Інформація

Ваш IP: 54.91.203.233
Браузер:

Cайт живе: