Відкриття бозона Хіггса може означати, що сам Всесвіт влаштований не так, як ми звикли думати

Коли минулого року вченим, нарешті вдалося відкрити невловимий бозон Хіггса, ця частинка виявилася не зовсім тим, що вони очікували. На думку деяких фізиків, це може означати, що і сам Всесвіт влаштований не зовсім так, як ми звикли думати.

У квітні в лекційному залі Колумбійського університету відбувся виступ відомого теоретика з Інституту перспективних досліджень Прінстона Німа Арканов-Хамеда. Йшлося, головним чином, про результати недавніх експериментів з Великим адронним коллайдером. Про результати, які здаються суперечливими і можуть перевернути наше уявлення про Всесвіт.

«Всесвіт неминучий, - заявив Арканов-Хамед. - Всесвіт неможливий».

Відкриття в липні 2012 року бозона Хіггса підтвердило теорію 50-річної давності про те, як елементарні частинки знаходять масу, яка дозволяє їм формувати такі великі структури, як людина, і гігантські на кшталт галактик. «Той факт, що ми виявили бозон приблизно там, де й очікували - це справжній тріумф. Він доводить, що фізика дійсно працює» - сказав Арканов-Хамед присутнім.

Однак для того, щоб бозон Хіггса можна було співвіднести з масою (або еквівалентній їй енергієї), колайдер повинен був знайти безліч інших частинок. Але жодних інших часток виявлено не було. А ця одна-єдина частинка може свідчити про те, що проблема, над якою фізики билися не одне десятиліття, ще глибше, ніж вважалося раніше.

З одного боку, сучасні рівняння відображають реальність з вражаючою точністю, і з їх допомогою дійсно можна вірно визначити безліч існуючих у природі значень аж до існування частинок подібних до бозона Хіггса. З іншого - деякі постійні величини, включаючи масу бозона Хіггса, експоненціально відмінні від значень, які слідують з цих самих перевірених законів. А це говорить про те, що будь-які шанси на існування життя виключені, якщо тільки Всесвіт не утворено якимись неймовірно тонкими настройками і нез'ясовним поєднанням винятків.

В результаті під великим питанням виявилося поняття «природності», про який любив говорити Альберт Ейнштейн - що закони природи найвищою мірою гармонійні, незмінні і самодостатні. Якщо ця концепція виявиться невірною, то фізикам доведеться задовольнятися набагато менш привабливою ідеєю: що всі ці закони - просто наслідок хаотичних коливань у часі і просторі.