rss · Середа, 16.01.2019, 09:10

Опитування

Маєток Терещенка
1. Відреставрувати
2. Музей і монастир
3. Мені байдуже
4. Тільки музей селища
5. Тільки монастир
6. Нехай розвалиться
Всього відповідей: 67

12.10.2009 01:34

Осінній листок...

Неділя, 11 жовтня 2009 року.

Звичайний осінній день. Ранок. Кава. Вихідний…

Я прокинувся, як завжди у вихідний день, не рано, але ще і не обід. Посмакував добре приготовленою кавою, покрутився по квартирі і вийшов на вулицю. Не встиг я зробити пару кроків по вулиці, як мені прямо на мої долоні, танцюючи свій осінній вальс, плавно спустився осінній кленовий листок…

Я подивився на напівголе деревце, на купу листя від каштану, на каштани, які були скрізь на асфальті, вдихнув осіннього повітря і відчув, що щось не так, не таке воно повітря, яке має бути, не такий листочок, не така купа листя…

А що ж не так, я зловив себе на тому, що я починаю щось згадувати, щось таке доволі знайоме і приємне, щось таке, що тривожить пам'ять і душу. І я пригадав що ж було не так.

Я пригадав саме цю пору років 10 а то й 15 назад. Яка гарна саме ця пора в рідному селищі Червоне. Саме розпал «сезону» цукроваріння. Працює на повну потужність цукровий завод, шумить пар, туди-сюди шмигають машини з буряками, жомом, патокою. Село живе, село – мов вулик.

А в повітрі відчувається п’янкий солодкий аромат цукру, чи, вірніше сказати, процесу варіння солодкого піску. А в парку лежить багато-багато гарного, різнокольорового і справжнього листя. Так, саме справжнього, ароматного і прекрасного, а не такого, як я побачив сьогодні у місті.

У місті листя страшненьке, мов на ньому відбилася вся історія важкого життя українського народу. У місті листя в пилюці, негарне. Таке і в руки брати не дуже й хочеться.

Друге діло листя в парку біля озера. Його було цілими кучами по коліна. Можна було його брати в охапку і закидати товариша. Саме так ми і дурачилися час від часу, ідучи додому після школи. А дорога якраз була через чудовий і рідний парк.

І повітря в місті не рідне і якесь важке. Не відчувається якоїсь доброти. А дома повітря п’янке, солодкувате…

Та що там казати – в селі повітря рідне і воно із спогадами дитинства…

Я відчув, що дуже сильно скучив за рідною домівкою і рідним селищем, парком і купою листя, п’янким повітрям і приємними спогадами…

Осінній лист, танцюючи упав в долоні,
І мов не лист то був, а револьвер.
Бо спогади, мов кулі, пробивають скроню.
І поринаю я у спогади тепер…

Shooler

Категорія: Новини Червоного · Переглядів: 5521 · Додав: Shooler
Рейтинг: 4.8/6
Популярні новини:
Всього коментарів: 1
avatar
0
1 mr_smith • 01:52, 12.10.2009 • url
Зачепило....
avatar

Оплата будь-яких послуг через інтернет

Вхід

Логін:
Пароль:

Інформація

Ваш IP: 34.203.213.116
Браузер:

Cайт живе: