rss · Субота, 18.11.2017, 16:38

Опитування

Покращення в смт Червоне.
1. Дуже необхідні!
2. Байдуже
3. Ні. Все і так добре
4. Це не можливо
5. Покращення вже є
Всього відповідей: 35

09.06.2011 03:02

КСУ дозволив відбирати майно за дрібні борги

Конституційний Суд дозволив виконавчій службі безперешкодно заходити в квартири боржників з моменту порушення майнового спору. Таким чином, держава хоче спростити процедуру стягнення дрібних боргів: комуналки, штрафів, податків і зборів. Однак правозахисники переконані, що дана норма розповсюдиться і на банківські кредити.

Суддівські лазівки

До недавнього часу дозвіл на примусове проникнення до житла боржника суди приймали на свій розсуд. Одні судді давали такий доступ на перше прохання позивача. Інші відмовляли, керуючись презумпцією невинності і положенням Конституції про недоторканність будь-якого майна. Мовляв, поки заборгованість не доведено в судовому порядку, вдиратися в чуже житло не може ніхто, навіть державний виконавець. Природно, така можливість була хорошою корупційною лазівкою - з'являлася можливість «домовитися» з суддею, із зацікавлених сторін. Боржник міг «попросити» не давати дозволу на вхід у квартиру, так само як позивач міг домовитися про надання такої можливості.

Однак тепер самодіяльність судів скасовано. Конституційний Суд України (КСУ) видав роз'яснення, в якому чорним по білому сказано: державному виконавцю дозволено проникати в житло відповідача на будь-якому етапі розгляду майнового спору.

Простіше кажучи, це означає, що будь-який громадянин України, на якому «висить» заборгованість і розпочато судовий розгляд, вже завтра може чекати біля своїх дверей представника виконавчої служби. Навіть до визнання боргу в судовому порядку. Ніякі відмовки та посилання на Конституцію прийматися не будуть. Тому що її норма про недоторканність житла не поширюється на випадки, коли громадські інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Так сказано в роз'ясненні КСУ.

З урахуванням всіх заборгованостей, які сьогодні є в українських громадян, вердикт КСУ може викликати ефект доміно. Тільки з оплати послуг ЖКГ після неодноразового підвищення комунальних тарифів загальний борг населення в країні перевищує 13 млрд грн. Кредитна заборгованість позичальників перед банками на порядок вище. За даними НБУ, обсяг проблемних банківських кредитів населення - близько 30 млрд грн, хоча за експертними оцінками, ця цифра в рази більше. Так що Державній виконавчій службі роботи вистачить.

За комунальні борги квартирою відповіси

Втім, банкіри свою участь у примусових відвідуваннях квартир позичальників заперечують. «Роз'яснення КСУ було дано в інтересах держави, - вважає радник президента Асоціації українських банків (АУБ) Олексій Кущ. - Це логіка державного управління, спрямована на адміністрування невеликих боргів, викликаних комунальними та податковими неплатежами».

На думку експерта, найбільш інтенсивною новацією будуть користуватися все-таки комунальники. Він нагадує, що спочатку чиновники підняли тарифи, потім депутати прийняли нову редакцію Закону «Про виконавче провадження», яка розширює повноваження виконавчої служби. Тепер Конституційний Суд усунув процесуальну колізію з нормами основного закону. Експерти попереджають: дієвий механізм стягнення боргів із злісних неплатників створений, і тепер ніяке чергове підвищення тарифів вже не стане причиною для зростання комунальних боргів.

«Для банківських установ цей захід не грає практично ніякої ролі, - говорить Кущ. - Набагато більш дієвою нормою проти злісних неплатників було б рішення Міністерства юстиції про можливості на користь банку перереєструвати в БТІ право власності на заставу без укладення з боржником спеціального договору про врегулювання спору. А посилати державних виконавців до позичальників, які заборгували великі суми, - процес малоефективний і економічно недоцільний».

Сховатися від кредиторів

З ним погоджується менеджер проектів боргового агентства «Пристав» Ірина Бутко: «Практика показує, що банки найчастіше не доводять справу до суду і до опису майна державними виконавцями. Одна справа, коли борг становить 5 тис. грн, і зовсім інша - коли квартира до кризи коштувала $ 150 тис., а тепер всього $ 50 тис. Тому банки воліють питання по великих боргах вирішувати полюбовно, погоджуючись на реструктуризацію або домовляючись про добровільний продаж заставного майна».

Правда, віддавати перевагу і робити - зовсім різні речі. Деякі колектори припускають, що банки все-таки будуть використовувати можливість проникати в квартиру боржника і описувати його майно на підставі рішення суду. Просто для того, щоб чинити на неплатника психологічний тиск і прискорити повернення боргів.

Мабуть, передчуваючи подібну тенденцію, особливо заповзятливі українці вже почали готуватися до гіршого. «Останнім часом серед боржників все частіше спостерігається практика зміни форми власності заставного майна, - говорить заступник голови Фонду «Взаємодопомога» Ігор Степанов. - Тому держвиконавці, описуючи майно позичальника, часто виявляють, що квартира в наймі, меблі в оренді, а побутова техніка в лізинг».

Це цілком виправдана реакція, вважає правозахисник: «Відстежуючи зміни нинішнього законодавства, можна зробити висновок, що йде повномасштабний наступ на права українських громадян, - обурюється Степанов. - На всіх фронтах, особливо на економічному. Спочатку підприємцям ставлять палиці в колеса податківці, а потім їх же виселяють з квартир за кредитні, комунальні або податкові борги. Виконавча служба при цьому особливо не церемониться. Не дивно, що люди починають захищатися всіма доступними засобами, хоч і не завжди правовими».

Катерина Муравйова, Старший юрист юридичної компанії:

- Коли ми говоримо про майнові позови, не можна розуміти тільки позови про стягнення заборгованості за послуги ЖКГ або перед банками за кредитними договорами. Це та інші позови - повернення грошових коштів, отриманих у позику, або вартість проданого майна. При цьому спори про стягнення заборгованості найчастіше безперспективні через відсутність коштів або майна у боржника на момент виконання рішення суду. Особливо, якщо цим боржником виступає фізична особа.

Враховуючи, що боржники мають достатньо можливостей для зловживання своїми правами (що призводить до порушення прав інших осіб), цілком логічно, що Конституційний Суд України дав офіційне тлумачення на користь проникнення державних виконавців у житло. В якості забезпечення позову це дає можливість накласти арешт на майно.

У той же час необхідно пам'ятати: дана норма надає право проникати в житло лише держвиконавцям. Задоволення вимог про забезпечення позову вимагає достатньої аргументації і тим більше вимагає такої аргументації подання виконавця. Воно повинно бути аргументованим, не привести до грубого порушення прав інших осіб. Звичайно, з урахуванням проблем нашої судової системи не можна виключати ймовірність винесення незаконних ухвал судів.

Категорія: Новини України · Переглядів: 1654 · Додав: mr_smith
Рейтинг: 5.0/3
Популярні новини:
Всього коментарів: 1
avatar
1
1 mr_smith • 15:12, 09.06.2011 • url
А коли ж повертатитмуть борги народу?
avatar

Оплата будь-яких послуг через інтернет

Вхід

Логін:
Пароль:

Інформація

Ваш IP: 54.158.214.111
Браузер:

Cайт живе: