rss · Середа, 23.10.2019, 11:25

Опитування

Маєток Терещенка
1. Відреставрувати
2. Музей і монастир
3. Мені байдуже
4. Тільки музей селища
5. Тільки монастир
6. Нехай розвалиться
Всього відповідей: 67

07.02.2009 16:25

Американські українці

Цю хвилюючу історію розповіла моя мати, вчителька англійської мови Ялтинської середньої школи №9. Під час стажування у США, в невеличкому місті Боузман штату Монтана, вона проживала в одній з американських родин. Якось господарка цієї родини Джойс Ярош Ханнула запросила її до своїх батьків, пояснивши при цьому, що вони – українського походження.

Ледве моя мати встигла вийти з машини, як ій на зустріч кинулась маленька худорлява жінка. Вона обіймала її, пригортала і увесь час повторювала крізь сльози:"Україна, Україна!" Трохи заспокоївшись, Валентина Денисівна, так звали цю жінку, зі своїм чоловіком, Василем Лук’яновичем Ярошем, пригощала в затишній вітальні, за накритим смачними стравами столом. Моя мама пила чай з варенням і ніяк не могла позбутися думки, що в цьому домі витає не американський, а український дух. Весь вечір вона проговорила з гостинними господарями про мінливість долі, змішуучи українськи слова з англійськими. А Валентина Денисівна Рудюк, у заміжжі Ярош, все доповнювала подробицями свою розповідь.

До війни вона жила у селі Андрушівка під Житомиром, в багатодітній родині. Перед війною померла її мати. Батько ледь зводив кінці з кінцями, щоб нагодувати п’ятьох дочок і сина. Валентина була старшою дитиною. У травні 1942 року 14-річну Валю та ще 250 її одноліток у товарному ешелоні відправили на роботи до Німеччини. Ще по дорозі дехто з подруг Валентини помер, а вона сама ледь пересувалась від виснаження. На її щастя, старий фермер з Баварії забрав до себе на хутір, де умови праці були не такі жахливі, як на підприємствах.

У 1945 році вся Баварія була окупована американськими військами. Валентина потрапила в табір для переселенців, де і познайомилась з майбутнім чоловіком. Там же, наслухавшись історій про те, як сталинський режим діє з полоненими, молоді люди вирішили не повертатись на Батьківщину. Доля звела їх американським солдатом з невеликого міста Боузман. У 1950 році, маючи вже малолітню доньку Люсю, родина Ярошів назавжди перебралася до США.

Всі наступні роки Валентині і Василю довелося нелегко попрацювати, утверджуючи своє право на життя в новій країні. Але усі ці довгі роки Валентина не припиняла пошук рідних, залишених в Україні. Як завжди, допоміг випадок. Син Валентини Білл, за справами своєї фірми перебував в Україні. Він дав оголошення у газету про розшук родичів, залишив адресу своєї матері. І згодом у Боузмані отримали листа від брата Валентини -Михайла Денисовича. Він написав, що батько і одна із сестер померли, але залишились в живих троє сестер та він сам. Вони всі будуть щасливі обійняти свою, дивом уцілілу в полум’ї війни, Валю.

Валентина Денисівна та її діти, Білл і Джойс, побували в Україні, побачились з родичами. Моя мати спостерігала за цією зворушливою зустріччю, записаною на відеокасеті.

Перед відльотом із США, прощаючись з моєю матір’ю і бажаючи їй щасливої дороги, Валентина Денисівна дала їй маленьку фарфорову статуетку янгола. Зі сльозами на очах ця літня жінка сказала:"Хай тебе береже цей янгол від різних бід. І поклонись від мене українській землі". Фарфоровий янгол стоїть на маминому письмовому столі, кожен раз нагадуючи мені: у якій країні світу не жили б вихідці з України, їхні серця назавжди залишаються на Батьківщині, вони завжди залишаються українцями.

Олександра М’ясоїд,
студентка Факультету журналістики Таврийського Національного Університету
м.Симферополь

Категорія: Інші цікаві новини · Переглядів: 1364 · Додав: mr_smith
Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
avatar

Оплата будь-яких послуг через інтернет

Вхід

Логін:
Пароль:

Інформація

Ваш IP: 3.228.21.186
Браузер:

Cайт живе: