Сюжет: Відпливають в синє море ріки,
Відлітають в небо журавлі,
Тільки я прикутий тут навіки,
Воду дістаю я з-під землі,
Та чого ж мені ночами сниться,
Нібито я птах, а не криниця.
–––––––––––––––––––––––––––
Жили-були двоє справедливих курченят. Дізналися вони якось, що журавель з їхньої криниці ніякий не колодязь, а птах, зачарований. Давним-давно зачарувала його Баба-Яга розгнівавшись, що не звільнив їй у небі дорогу. «Несправедливо це!» – вирішили курчата. І одразу ж пішли шукати ту, що в ступі літає, мітлою себе поганяє, в хатині на курячій нозі живе…
–––––––––––––––––––––––––––
Часом чую стаю журавлину,
Звуть мене у вирій журавлі,
Як же в синє небо я полину,
Я ж навік прикутий до землі,
І мені хіба що в сні насниться,
Нібито я птах, а не криниця.