rss · Субота, 23.09.2017, 17:39

Опитування

Маєток Терещенка
1. Відреставрувати
2. Музей і монастир
3. Мені байдуже
4. Тільки музей селища
5. Тільки монастир
6. Нехай розвалиться
Всього відповідей: 67
Сторінка 1 з 11
Модератор форуму: Shooler, lusi 
Форум селища міського типу Червоне, Червоне - зробимо кращим »  Школопедія (Школопедия) » Зарубіжна література » 8 клас: Людина та її світ у давніх літературах (8 клас: Людина та її світ у давніх літературах)
8 клас: Людина та її світ у давніх літературах
ShoolerДата: Неділя, 01.03.2009, 22:21 | Повідомлення № 1
Супермодератор
Група: Модератори
Повідомлень: 3529
х-статус:
Veni! Vidi! Vici!

8 клас: Людина та її світ у давніх літературах

Антична (давньогрецька і римська) література — вихідна основа європейських літератур.
Оспівування людини та її світу як одна з провідних тем античної літератури.
Найвідоміші цикли давньогрецьких міфів: троянський, фіванський, про аргонавтів.

Гомéр. “Іліада”: Заспів (пісня 1, вірші 1—10), “Щит Ахілла” (пісня 18, вірші 478—608), “Двобій Ахілла й Гектора” (пісня 22, вірші 139—411), “Пріам у Ахілла” (пісня 24, вірші 469—670)
Тіртéй (серед. VII ст. до н. е.). “Добре вмирати тому...”
Архілóх (серед. VII ст. до н. е.). “Серце, серце...”, “Хліб мій на списі замішений”
Сапфó (VII—VI ст. до н. е.). “До богів подібний...”, “Жереб мені випав такий...”
Анакреóнт (бл. 570—487 pp. до н. е.). “Принеси води...”, “Золотоволосий Ерот...”
Есхíл (бл. 525 — бл. 456 pp. до н. е.). “Прометей закутий”. Розповідь Прометея про його благодіяння людям (епісодій 2, вірші 436—525)
Софóкл (497 або 495—406 pp. до н. е.). “Антігона”. Пісня хору “Дивних багато в світі див” (стасим І, вірші 332—383)
Пýблій Верґíлій Марóн (70—19 pp. до н. е.). “Енеїда”: Заспів (книга 1, вірші 1—33)
Квінт Горáцій Флакк (65—8 pp. до н. е.). “До Мельпомени” (3, 30); “До Манлія Торквата” (4 , 7)
Пýблій Овíдій Назóн (43 p. до н. е. — бл. 18 p. н. е.). “Метаморфози” (“Чотири покоління людей” /1, 89—150/); “Сумні елегії” (“Зима на чужині” /3, 10/)



Я - волк! И вожака хочу я трон.
Ведь жизнь имеет волчий нрав.
В ней справедливейший закон -
Кто всех сильнее тот и прав!
 
lusiДата: Неділя, 01.03.2009, 23:30 | Повідомлення № 2
Шановний мешканець
Група: Модератори
Повідомлень: 458

Гомéр. “Іліада” читаємо тут: http://ae-lib.org.ua/texts/homer__iliad__ua.htm

Архіло́х (грец. Αρχιλοχος; середина 7 століття до н. е.), давньогрецький лірик. Перший поет Стародавньої Греції, який розповів віршами про себе та свої почуття. Народився на о. Паросі; син аристократа Телесікла і рабині. Час життя Архілоха точно невідомий, але з його іменем зв'язана перша точна дата в грецькій літературі. В одному його уривку описується сонячне затемнення, що відбувалося за обчисленнями астрономів 5 квітня 648 до н. е.

З літературної спадщини Архілоха до нас дійшло понад двісті уривків, серед яких немає жодного вірша, який зберігся би повністю.

Існує легенда про те, що одного разу юний Архілох за наказом батька погнав у сусіднє селище на продаж корову. При світлі місяця він помітив якихось жінок, що підійшли до нього зі сміхом і жартами, пропонуючи продати корову їм. Не встиг Архілох відповісти, як вони зникли, залишивши біля його ніг ліру. Удома ніхто не повірив йому, але тому що корову ніде не могли знайти, батько відправився в Дельфи й там дістав від оракула відповідь: синові призначено набути безсмертної слави.

Сам Архілох називав свою поезію і ліру "солодким даром Муз", а себе — "глашатаєм" і "воїном". Відповідно до тієї самої легенди, він по новому почав співати нові пісні, ввів на Паросі новий культ Діоніса. Але співвітчизники поета вороже зустріли ці нововведення і навіть обвинуватили його в безбожництві. Тоді за співака заступився сам Діоніс, жорстоко покаравши паросців, і ті, за порадою Аполлона, покаялися і по заслугах оцінили Архілоха.

Архілох жив в епоху запеклих соціально-політичних конфліктів і яскраво відобразив у своїх віршах, від яких залишилися лише уривки, життєві поневіряння відщепенця від свого класу. Архілох писав епіграми, елегії, гімни. Але особливо славилися його уїдливі ямби. У віршах Архілоха ми вперше зустрічаємо шестистопний ямб, що згодом став пануючим в грецькій і римській драмі. Архілох створив епод — строфу, що складається з ямбічного і дактилічного вірша (архілохова строфа), добре відому нам по наслідуванню Горація.

За переказом, Архілох не дожив до старості і загинув у бою. Його вбивцю з ганьбою вигнали з храму Аполлона і всьому його родові назавжди був заборонений вхід у Дельфи.

Шанувався греками як найвидатніший ліричний поет. Його ставили в один ряд з Гомером і Гесіодом. По смерті був визнаний гідним божественних почестей; на Паросі навіть відкрили його святилище. Збереглись уламки напису при вході, що містять текст легенди про божественне посвячення Архілоха.

Поезія Архілоха надала поштовх розвитку грецької лірики, а його нововведення були підхоплені численними поетами і письменниками, включно з грецькими комедіографами V ст. до н. е.

Сапфо-ім'я знаменитої в стародавні часи і уславленої в світовій літературі жінки-поета, представниці монодичної меліки (пісенної лірики) VI ст. до н. є. Уродженка острова Лесбосу, Сапфо була там, між іншим, засновницею і начальницею «дому Муз» при храмі Афродіти, де багаті дівчата з різних місць колоніальної й острівної Греції вдосконалювались у музиці й поезії. В Мітіленах, столиці Лесбосу, Сапфо була відома не тільки як поетеса, але й як громадська діячка. Належачи, так само, як і її сучасник і одноземець Алкей, до аристократичної партії, Сапфо після перемоги демократії емігрувала (близько 592 р. до н. є.) в Сіцілію. Пізніша легенда про те, що Сапфо не зустрівши відповіді від юнака Фаона на своє до нього кохання, в розпуці кинулася з Левкадської скелі в море, так само непевна, як і всі інші легенди, зв'язані з ім'ям Сапфо.

В стародавні часи поетичні твори Сапфо становили дев'ять книг, серед яких були гімни, весільні пісні (епіталами), пісні любовні і елегії. До нас дійшли, крім уривків, тільки дві цілі поезії, вміщені нижче: гімн до Афродіти, в якому поетеса благає богиню допомогти їй у коханні, і друга поезія, перекладена пізніше римським поетом Катуллом і потім безліч разів перекладувана на всі мови світу,- поезія, що змальовує в усій реальності силу любовного почуття. Обидві поезії в оригіналі написані так званою «сапфічною строфою», яка в римській літературі увійшла в ужиток особливо після Горація.

Інші три поезії, наведені нижче, є великі уривки, знайдені наприкінці XIX ст. серед папірусів під час археологічних розвідок на місці стародавнього Оксірінха в Єгипті. Перший з них - звертання до морських німф (нереїд), написаний з приводу повороту брата Сапфо Харакса з Єгипту, де він заплутався був у тенетах кохання до гетери Родопіс (як про це розповідає Геродот у своїй історії, кн. 2, розд. 134-135). Подальші уривки- знахідки нашого століття.

До богів подібний мені здається

Той, хто біля тебе, щасливий, сівши,

Голосу твого ніжного бриніння

Слухає й ловить

Твій принадний усміх: від нього в мене

Серце перестало б у грудях битись;

Тільки образ твій я побачу - слова

Мовить не можу.

І язик одразу німіє, й прудко

Пробігає пломінь тонкий по тілу.

В вухах чути шум, дивлячись, нічого

Очі не бачать.

Блідну і тремчу, обливаюсь потом,

Мов трава пожовкла, безсило никну,

От іще недовго й, здається, має

Смерть надлетіти...
______________________
Жереб мені

Випав такий:

Серцем палким

Любити

Ласку весни,

Розкіш, красу,

Сонця ясне

Проміння.

Додано (01.03.2009, 22:09)
---------------------------------------------
Анакреонт (Anacreon) (бл. 570 до н.е. — бл. 485 до н.е.), давньогрецький ліричний поет, представник монодичної лірики, народився в Теосі, у Малій Азії. Коли прийшли перси бл. 545 до н.е. переселився разом зі співгромадянами в Абдери, які були тоді заново засновані теосцями, що рятувалися від ворога. Через деякий час Анакреонт отримав запрошення від тирана Самоса Полікрата, куди і перебрався після завоювання Теоса персами. Анакреонт усе життя був вірний епікурейським настроям, дух розкоші й веселощів розбещеного на східний манер суспільства, що панував при дворі тирана, прийшлися йому до смаку. Коли в 522 до н.е. Полікрат помер, Анакреонт переселився в Афіни, до двору тирана Гіппарха, сина Пісістрата. Особлива дружба зв'язувала його з Гіппієм, що був аматором літератури і мистецтва. Час і місце смерті Анакреонта точно невідомі. Можливо, після смерті Гіппарха та вигнання Пісістратидів він повернувся на Теос, де жителі поставили йому символічний надгробок і статую. Однак незвичайні почесті, якими оточили Анакреонта афіняни, які також установили на Акрополі його статую роботи Фідія, дають підстави припускати, що Анакреонт, подібно Сімоніду, міг прожити в Афінах до початку V ст. до н. е. За античною традицією Анакреонт прожив 85 років.

Ознайомлюємося з творчістю тут: http://lib.ru/POEEAST/ANAKREONT/anakre1.txt

Додано (01.03.2009, 22:11)
---------------------------------------------
Есхіл (грец. Αισχύλου, англ. Aeschylus) (525, Елефсін — 456 до н.е.) — давньогрецький трагік, автор класичної трагедії, перший із трьох великих афінських трагіків V ст. до н.е. (див. Софокл, Евріпід).

Детальніша інформація тут: http://uk.wikipedia.org/wiki.....D0.B8. D1.81.D1.8F

Додано (01.03.2009, 22:12)
---------------------------------------------
Софо́кл (грец. Σοφοκλης, близько 496—406 до н. е.) — давньогрецький трагік, драматург, один із трьох найбільших трагічних поетів класичної античності, який займає за часом життя і характером творчості місце між Есхілом та Евріпідом.

Детальніша інформація тут: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%84%D0%BE%D0%BA%D0%BB

Додано (01.03.2009, 22:26)
---------------------------------------------
Пýблій Верґíлій Марóн (70—19 pp. до н. е.). “Енеїда” читаємо тут: http://lib.ru/POEEAST/WERGILIJ/vergilii1_2.txt

Додано (01.03.2009, 22:30)
---------------------------------------------
ГОРАЦІЙ, Квінт Горацій Флакк (Quintus Horatius Flaccus) (8 грудня 65 до н.е. — 27 листопада 8 до н.е.), давньоримський поет "золотого віку" римської літератури, разом з Вергілієм і Овідієм, один з найуславленіших авторів у всій світовій літературі.
Більше інформації про життя і творчість тут: http://uk.wikipedia.org/wiki....6%D0%B9



Я - Ангел!.. Только крылья в стирке, нимб на подзарядке, а рожки и хвост - это у меня наследственное...))))

Повідомлення відредактовано lusi - Неділя, 01.03.2009, 23:31
 
Форум селища міського типу Червоне, Червоне - зробимо кращим »  Школопедія (Школопедия) » Зарубіжна література » 8 клас: Людина та її світ у давніх літературах (8 клас: Людина та її світ у давніх літературах)
Сторінка 1 з 11
Пошук:




Оплата будь-яких послуг через інтернет

Вхід

Логін:
Пароль:

Інформація

Ваш IP: 54.198.165.74
Браузер:

Cайт живе: