rss · Вівторок, 19.09.2017, 14:31

Опитування

Маєток Терещенка
1. Відреставрувати
2. Музей і монастир
3. Мені байдуже
4. Тільки музей селища
5. Тільки монастир
6. Нехай розвалиться
Всього відповідей: 67
Сторінка 1 з 11
Модератор форуму: Shooler, lusi 
Форум селища міського типу Червоне, Червоне - зробимо кращим »  Школопедія (Школопедия) » Зарубіжна література » 6 клас: Міфи про Геракла (6 клас: Міфи про Геракла)
6 клас: Міфи про Геракла
ShoolerДата: Четвер, 26.02.2009, 22:54 | Повідомлення № 1
Супермодератор
Група: Модератори
Повідомлень: 3529
х-статус:
Veni! Vidi! Vici!

6 клас: Міфи про Геракла

Геракл — улюблений герой стародавніх греків. Причини надзвичайної популярності його образу.



Я - волк! И вожака хочу я трон.
Ведь жизнь имеет волчий нрав.
В ней справедливейший закон -
Кто всех сильнее тот и прав!
 
lusiДата: П'ятниця, 27.02.2009, 22:57 | Повідомлення № 2
Шановний мешканець
Група: Модератори
Повідомлень: 458

Гера́кл (грец. Herakles), Геркулес (лат. Hercules) — найпопулярніший із грецьких героїв.

Геракл - ім'я грецького походження, відоме з давніх часів. Це ім'я носили стародавні царі і міфічні герої. Варіанти цього імені - Гера́кл, Гераклес, Іраклій. Точний відповідник цього імені в українській мові - Святослав ("гера"-"свята", "клес" - "слава").

Ім'я Гера́кл носив найпопулярніший із грецьких героїв, людина надзвичайної сили та відваги. Існує версія, за якою справжнє його ім'я — Алкід; Згідно міфів дельфійський оракул назвав героя „Гераклом”, що означає «той, хто звершує подвиги через [утиски] Гери». У Гесіода Геракл — суто грецький герой зі зброєю доісторичного періоду. Згодом Пісандр (7 ст. до н. е.) у своїй «Гераклеї», від якої до нас дійшли невеликі фрагменти, дав йому замість звичайної зброї палицю і вдягнув його в левову шкуру.

Зміст

* 1 Перекази про Геракла
* 2 12 подвигів Геракла
* 3 Поширення культу Геракла
* 4 Література

Перекази про Геракла
Статуя Геракла

Цикл переказів про Геракла поступово зростав, йому присвоїли подвиги героїв інших народів, передусім фінікійців та єгиптян. Легенди про Геракла ввібрали в себе елементи фінікійського культу Мелькарта. Деякі вчені вважають, що ймення Геракл належало багатьом стародавнім героям, засновникам міст, морякам, воїнам тощо і лише пізніше греки всіх їх уособили в одному образі. Ціцерон нараховує аж 6 Гераклів, і грецький герой, на його думку, шостий. Він був сином Зевса й Алкмени, дружини Амфітріони. Про дитинство та юність героя розповідає Піндар. Перед народженням Геракла Зевс оголосив на зборах богів, що той, хто перший народиться в Персеєвому роді, буде володарем нащадків Персея та всіх земних народів. Ревнива Гера прискорила народження Персеєвого внука Еврістея і затримала пологи Алкмени. Коли нарешті народилися близнята Геракл та Іфікл, Гера послала до колиски малят двох величезних зміїв, щоб вони вбили Геракла, однак майбутній герой задушив їх. За однією з версій, Зевс, бажаючи зробити сина безсмертним, узяв його на небо й поклав біля грудей сплячої Гери, але богиня прокинулась і відштовхнула чужу дитину. Її молоко розлилося по небу, утворивши Молочний Шлях, а кілька крапель упало на землю, і з них виросли білі лілеї. Амфітріон навчив Геракла правити колісницею, Кастор — боротьби, Евріт — стрільби з лука, Лін — музики, кентавр Хірон — усіх інших наук. Коли юний Геракл у нападі гніву вбив Ліна, Амфітріон послав його на гору Кітерон пасти отари. Тут він подолав страшного кітеронського лева, шкуру якого (за іншим переказом, шкуру немейського лева) надягнув так, що паща вкривала йому голову, мов шолом. Вісімнадцятирічним юнаком Геракл повернувся до Фів, де застав послів орхоменського владаря Ергіна, які вимагали від фіванців ганебної щорічної данини. Герой пішов на орхоменців війною, переміг їх і примусив сплачувати подвійну данину. Вдячний фіванський владар Креонт віддав за нього свою доньку Мегару. Тим часом Еврістей, який владарював над аргів'янами, покликав Геракла до себе на службу. Він повинен був звершити 12 подвигів (їх визначив Еврістей), після чого Зевс мав подарувати йому безсмертя. Коли дельфійський оракул оголосив Гераклові волю богів, він збожеволів і повбивав своїх дітей від Мегари, а також дітей Іфікла. Вилікувавшись від божевілля, Геракл вирушив у Тірінф до Еврістея. Гомер розповідає лише про один подвиг Геракла — перемогу над Кербером; Гесіод згадує про боротьбу з немейським левом, лернейською гідрою та Геріоном.

12 подвигів Геракла
знищення лернейської гідри

У Піндара та трагіків перелічено всі 12 подвигів (повний їх цикл описав Пісандр):

1. боротьба з немейським левом, якого герой задушив;
2. знищення лернейської гідри, отрутою якої Геракл намазав стріли, і тому найменша рана від його стріли вважалася смертельною;
3. полювання на ерімантського вепра, який пустошив Аркадію;
4. лови керинейської лані з золотими рогами й мідними ногами;
5. знищення стімфалійських птахів, що мали мідні пазурі, крила, дзьоби й пір'я, яке правило їм за стріли;
6. здобуття для доньки Еврістея Адмети пояса цариці амазонок Іпполіти;
7. очищення Авгійових стаєнь протягом одного дня;
8. подолання крітського бика, що вивергав полум'я; цього бика Посейдон подарував Міносові;
9. перемога над царем Діомедом, що кидав чужоземців на поталу своїм кобилам-людожеркам;
10. викрадення корів страхітливого триголового велетня Геріона, який жив на далекому заході, на острові Ерітія. Геракл перейшов усю Європу й Лівію і на пам'ять про цей похід спорудив Гераклові стовпи (Гібралтар і Сеуту). На зворотному шляху там, де пізніше був заснований Рим, частину корів у Геракла викрав велетень Как, якого герой убив. За визволення країни від розбійника тубільці встановили в себе культ Геракла, який згодом перейшов до римлян. З цим подвигом пов'язують боротьбу Геракла з Антеєм;
11. викрадення золотих яблук із саду Гесперид: яблука дістав Атлант, поки Геракл підтримував замість нього небо;
12. останній і найважчий подвиг — приборкання Кербера. Геракл спустився в царство Аїда біля Тенара, здолав стоголового пса без будь-якої зброї, виніс його зв'язаного на світ і, показавши Еврістеєві, відніс назад. (За іншими переказами, Геракл вивів з Аїду Адметову дружину Алкесту та героя Тесея, а біля виходу вступив у двобій із самим богом Аїдом і навіть поранив його).

Звершивши подвиги, Геракл звільнився від служби в боягузливого Еврістея, повернувся до Фів, розлучився з Мегарою, вважаючи, що шлюбу з нею не схвалювали боги, і віддав її за свого небожа й друга Іолая. Потім вирушив до Ехалії (за пізнішим переказом — до Евбеї або Мессенії), де попросив руки Іоли, доньки володаря Евріта. Тим часом Автолік викрав Еврітову худобу. Цар запідозрив у крадіжці Геракла й не захотів віддати за нього дочку. Герой разом з братом Іоли Іфітом пішов розшукувати череду, щоб довести свою невинність. У дорозі Гера знову наслала на Геракла божевілля і він убив Іфіта. Щоб спокутувати злочин, герой за велінням оракула три роки служив у лідійської цариці Омфали, яка примусила його прясти вовну, а сама вбралася в левову шкуру й носила палицю. Після закінчення служби в Омфали Геракл здобув Трою і знищив царя Лаомедонта з усіма його синами, за винятком одного, якого викупила його сестра Гесіона, після чого він став зватися Пріамом (тобто «Викупленим»). З-під Трої герой повернувся до Греції, де в місті Пілосі знищив увесь рід Нелея, крім [Нестор]а, і поранив самого бога Плутона, що допомагав пілосцям. Потім Геракл одружився з дочкою етолійського царя Ойнея Деянірою, заради якої боровся з річковим богом Ахелоем. Ахелой мав дар перевтілення і в боротьбі з Гераклом удавався до різних хитрощів: спочатку обернувся на змію, потім на бика. Геракл відрубав йому один із рогів, який наяди перетворили на ріг достатку. (Варіант. Переможений Ахелой виміняв у Геракла свій відрубаний ріг на ріг кози Амальтеї). Одружившися з Деянірою, Геракл вирушив у Трахін до свого друга Кеїка. У дорозі кентавр Несс, що перевозив Деяніру через річку, намагався зґвалтувати її. Геракл убив кентавра отруєною стрілою. Помираючи, Несс дав Деянірі підступну пораду — зібрати його отруєну кров, яка нібито може повертати втрачене кохання. Коли Геракл переміг Евріта й забрав його доньку Іолу, Деяніра, боячись, що він може покинути її заради бранки, прислала чоловікові одяг, просочений кров'ю Несса, Як тільки одяг на тілі зігрівся, отрута почала діяти; Геракл від нестерпних мук кинувся у вогонь. Зевс зробив героя безсмертним, узяв його на Олімп і одружив з Гебою. Інші міфи розповідають про визволення Гераклом Прометея, про участь героя в боротьбі з гігантами тощо.

Поширення культу Геракла
Геракл і Телефос

Культ Геракла був поширений серед усіх еллінів. Кожна країна і мало не кожне місто хотіли похвалитися тим, що син Алкмени гостював у них бодай один день. Свята на честь героя — гераклеї влаштовувались у Фівах, Сікіоні, на островах Мендосі й Косі. Йому були присвячені біла тополя, маслина, плющ та гарячі цілющі джерела. Імовірно, спочатку Геракл був дорійським героєм. Після здобуття дорійцями Пелопоннесу його зробили нащадком аргосця Персея, щоб узаконити завоювання. Про нього співали пісні й писали п'єси. Іноді він перетворювався на товстого добряка, ярмаркового силача, з якого підсміювалися в комедіях. Та водночас його любили більше, ніж богів, пам'ятаючи, що він колись був людиною. Геракл був справедливий. Дороги, які стільки разів топтала його могутня стопа, він очищав від шахраїв і розбійників. Геракл був добрий. Жорстокі випробування облагородили його душу, поглибили його вроджену доброту. Спалюючи і вбиваючи, Геракл залишався незаплямованим, бо все, що він робив, було викликане невблаганною необхідністю.

На честь героя споруджували храми, вівтарі й статуї. Як уособлення сили, Геракл був покровителем усіх гімнасіїв і палестр; гладіатори в Римі, які за віком сходили з арени, присвячували героєві свою зброю. Коли після важкої перемоги Г. відпочивав, він любив насолоджуватися музикою й співом, звідси пов'язування його культу з музами. На острови Сицилія, Сардінія, Корсіка, в Іспанію культ Геракла перенесли фінікійці та грецькі колоністи; героєві почали приписувати нові подвиги, звершені в Італії (він скасував жертвоприношення людей у сабінян, запровадив культ вогню, убив розбійника Кака тощо). З Гераклом пов'язували свій родовід деякі римські патриції, Акка Ларентія вважалася коханою героя. Його зображували дужим чоловіком — озброєним, голим або в лев'ячій шкурі.

Подвиги Геракла були улюбленими темами античного мистецтва. Відома статуя Геракла Фарнезе роботи Глікона. Епізоди з життя героя були усталеними темами скульпторів, які оздоблювали фризи, метопи й фронтони в храмах. Образ Геракла оспівали Софокл («Трахінянки», «Філоктет»), Евріпід («Несамовитий Геракл», «Геракліди»). Міфи про Геракла популярні і в пізнішому образотворчому мистецтві (Дж. Романо, Дж. Вазарі, Г. Рені, Рафаель, П. Рубенс, Я. Тінторетто, А. Канова, Т. Жеріко), літературі (Ж. Ротру, Ж- Ф. Мармонтель, П. Метастазіо), музиці (А. Вівальді, Й. С. Бах, Х. В. Глюк, Г. Ф. Гендель, К. Сен-Санс).

У переносному розумінні Геракл (Геркулес) є символом велетенської сили, нездоланності.

З ім'ям Геракла пов'язані крилаті вислови: „дійти до Геркулесових стовпів” — дійти до краю; „геркулесова праця” — тяжка праця.



Я - Ангел!.. Только крылья в стирке, нимб на подзарядке, а рожки и хвост - это у меня наследственное...))))

Повідомлення відредактовано Shooler - Неділя, 07.02.2010, 13:55
 
ShoolerДата: Понеділок, 12.10.2009, 01:51 | Повідомлення № 3
Супермодератор
Група: Модератори
Повідомлень: 3529
х-статус:
Veni! Vidi! Vici!

Геракл у Адмета

Коли Геракла вигнав цар Еврит, якого він переміг у стрільбі з лука, він, ображений, вирушив у Фессалію до свого друга, царя Адмета, улюбленця Аполлона. Аполлон, засуджений Зевсом за убивство циклопів на рік рабства, вибрав собі хазяїном Адмета і пас у нього череди.

З того часу на полях Адмета росли прекрасні плоди, а його коні славилися красою і швидким бігом. Аполлон допоміг Адметові одружитися з прекрасною Алкестидою, дочкою царя Пелія. Пелій обіцяв віддати свою дочку в дружини тому, хто зможе впрягти в його колісницю лева і ведмедя. І Аполлон дав сили Адметові і допоміг йому впрягти в колісницю диких звірів. Тоді Адмет взяв у дружини прекрасну Алкестиду.

Коли Адмет тяжко занедужав і повинен був умерти, добра Алкестида вирішила вмерти замість коханого чоловіка і побажала вирушити в підземне царство і цим врятувати Адмета від смерті.

Вона вдягла чистий одяг і лягла на своє ложе, очікуючи смерті. З плачем підходять до неї діти і чоловік, благаючи не полишати їх. Плаче весь дім за прекрасною Алкестидою. Але вона вмерла, і в глибокій скорботі Адмет готується до поховання коханої дружини.

Але в цей час підійшов до будинку Адмета Геракл і застав усіх у горі. Адмет зустрів героя гостинно, але нічого не сказав про смерть дружини. Стомлений довгою дорогою, Геракл вирішив відпочити в домі Адмета і від слуг дізнався, що вмерла кохана дружина Адмета, юна Алкестида. Геракл вирішив урятувати померлу Алкестиду і повернути її чоловікові. Він спустився в підземне царство і, вирвавши її з обіймів смерті, повів із обителі тіней і провів, укриту покривалом, у спустілий дім Адмета. Але той не впізнав під покривалом своєї дружини, і тільки станом і зростом вона нагадувала йому померлу Алкестиду.

Але Геракл зняв із неї покривало, і вражений Адмет побачив кохану Алкестиду.

— Це тінь з підземного царства чи, може, хто-небудь змилостивився наді мною і повернув мені дружину?

— Прийми її в дім, це — твоя жива дружина Алкестида, я вирвав її у смерті. Але голос її ти почуєш не раніше ніж через три дні. Я привів її з підземного царства тому, що ти виявив мені гостинність.

Адмет просив Геракла залишитися в його домі, щоб взяти участь у веселому бенкеті, але Геракла приваблювали нові подвиги, і він покинув Фессалію.


Я - волк! И вожака хочу я трон.
Ведь жизнь имеет волчий нрав.
В ней справедливейший закон -
Кто всех сильнее тот и прав!
 
Форум селища міського типу Червоне, Червоне - зробимо кращим »  Школопедія (Школопедия) » Зарубіжна література » 6 клас: Міфи про Геракла (6 клас: Міфи про Геракла)
Сторінка 1 з 11
Пошук:




Оплата будь-яких послуг через інтернет

Вхід

Логін:
Пароль:

Інформація

Ваш IP: 54.81.59.211
Браузер:

Cайт живе: