rss · Субота, 18.11.2017, 04:02

Опитування

Маєток Терещенка
1. Відреставрувати
2. Музей і монастир
3. Мені байдуже
4. Тільки музей селища
5. Тільки монастир
6. Нехай розвалиться
Всього відповідей: 67
Сторінка 1 з 212»
Модератор форуму: Shooler, lusi 
Форум селища міського типу Червоне, Червоне - зробимо кращим »  Школопедія (Школопедия) » Історія України » 05 клас - Тема 4: Україна в ХІХ—ХХ ст. (05 клас - Тема 4: Україна в ХІХ—ХХ ст.)
05 клас - Тема 4: Україна в ХІХ—ХХ ст.
ShoolerДата: Четвер, 12.02.2009, 22:55 | Повідомлення № 1
Супермодератор
Група: Модератори
Повідомлень: 3529
х-статус:
Veni! Vidi! Vici!

5 клас - Тема 4: Україна в ХІХ—ХХ ст.

Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій. Освіта. Університети. І. Котляревський, Т. Шевченко. “Руська трійця”.
В. Антонович, І. Франко, Леся Українка в національно-культурному житті другої половини ХІХ — поч. ХХ ст. Меценатство.
Україна у Першій світовій війні. Пісні українських січових стрільців.
Відродження Української держави в 1917— 1920 рр., Центральна Рада. М. Грушевський.
Свідчення про встановлення більшовицької влади в Україні. Україна в СРСР. Індустріалізація та колгоспна система. Голодомор 1932—1933 років.
Велика Вітчизняна війна (1941—1945 рр.) — основна складова Другої світової війни. Кіно- та фотодокументи про війну. Свідчення про життя населення України в роки окупації (за матеріалами історії рідного краю). Партизанський рух. Визволення України. Пам’ятники героям боротьби та жертвам війни (за матеріалами історії рідного краю). Нагороди ветеранів Великої Вітчизняної війни. Відбудова.
Україна у 50—80-ті роки ХХ століття. Завершення формування території сучасної України. Досягнення і проблеми. Уроки Чорнобильської трагедії. Освіта. Наука. Культура.



Я - волк! И вожака хочу я трон.
Ведь жизнь имеет волчий нрав.
В ней справедливейший закон -
Кто всех сильнее тот и прав!


Повідомлення відредактовано Shooler - Понеділок, 01.02.2010, 01:22
 
ShoolerДата: Понеділок, 02.03.2009, 22:51 | Повідомлення № 2
Супермодератор
Група: Модератори
Повідомлень: 3529
х-статус:
Veni! Vidi! Vici!

Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій.

Протягом майже 150 років від кінця XVIII до початку XX століття українці перебували під владою двох імперій: 80% із них підлягали російським імператорам, решта населяли імперію Габсбургів.

В управлінні численними, розкиданими на великій території підданими імператори спиралися насамперед на армію та бюрократію. Армія боронила, а при нагоді й розширяла кордони імперії. Вона також забезпечувала внутрішній порядок. Бюрократія прагнула організувати суспільство у спосіб, що найкраще відповідав інтересам імперії. І хоч місцева верхівка й далі зберігала своє значення, проте важливі рішення, що визначали життя українців, все частіше приймали імперські міністри у далеких столицях.

Російська імперія

[spoiler][/spoiler]

Російська імперія була однією з найбільших у світі. Окрім величезних розмірів вона помітно відрізнялась від інших європейських держав своїм політичним устроєм.

У жодній країні континенту правителі не мали такої необмеженої влади, якою користувалися царі-імператори. Ніде бюрократія не була такою деспотичною, поліція такою жорстокою, а народ таким безправним, як у Росії. З XVIII століття царям належала абсолютна влада над усіма підданими в усіх царинах їхнього життя.

Оскільки за своєю мовою й культурою українці були близько спорідненими з росіянами, то уряд незабаром почав розглядати Україну як по суті російський край.

Конкретною й повсюдною ознакою імперської присутності на Україні була армія. Її численні залоги й форти усівали всю країну, а її командири обкладали населення обтяжливими повинностями, найстрашнішою з яких був призов до армії, впроваджений на Україні у 1797 році. Строк служби становив 25 років. Через нелюдську муштру й часті війни такий строк вважали рівносильним смертному вироку.

Процес упровадження на українських землях імперських структур влади почався ще в 1770-х роках, але остаточної форми він набув лише в 1830-х. Тоді Україну було розділено на дев'ять губерній, які складали три окремих регіони. До Лівобережної України, де традиції козацтва й старшини виявлялися найдужче, входили Чернігівська, Полтавська та Харківська губернії; нещодавно захоплене Правобережжя, де польська шляхта, як і раніше, заправляла суспільно-економічним життям українських селян і де в містах проживали переважно євреї, складалося з Київської, Волинської та Подільської губерній; нарешті, новоосвоєний Південь, що колись належав запорізьким козакам і Кримському ханству, поділявся на Катеринославську, Херсонську й Таврійську губернії.

Імперська система управління мала згубні наслідки для найстаріших міст України, більшість із яких користувалися самоврядуванням згідно з давнім Магдебурзьким правом. У 1835 р. Київ останнім серед міст утратив особливий статус, що передбачався цим правом.

Етнічний склад бюрократії на Україні змінювався залежно від регіону. На Лівобережній Україні, де нащадки старої козацької старшини отримали дворянські

права, серед найвищих урядовців траплялися добре відомі українські прізвища. На Правобережжі переважали поляки та росіяни. На Півдні, куди стікався люд з усієї імперії, чиновництво за своїм походженням було дуже різноманітним, хоч і тут переважали росіяни. Цікаво, що неросіянин, пристаючи до лав чиновників, як правило, русифікувався й при цьому ставав більш "російським", ніж самі росіяни.

Нездатність російського уряду забезпечувати своїх чиновників достатньою платнею породжувала корупцію, на яку він мовчки закривав очі, особливо на корупцію місцевих масштабів. Але якщо росіяни вже звикли нести тягар бюрократизованої системи, то для українців початку XIX століття це явище було ще новим і чужим. Можливо, цим і пояснюється той факт, що саме українець Микола Гоголь у своїй знаменитій п'єсі "Ревізор" (1836 р.) створив таку блискучу сатиру на імперську бюрократію.

До царя Миколи І-го (1825—1853) в Російській імперії існував лише неофіційний та несистематичний поліцейський нагляд. Але у 1826 році цар заснував Третій відділ власної його імператорської величності канцелярії, започаткувавши регулярну таємну поліцію. Третій відділ наймав численних донощиків, які ходили по ярмарках, шинках, відвідували університетські лекції та інші громадські зібрання й звертали прискіпливу увагу на погляди й поведінку, що викликали підозру. Цензура як засіб придушення потенційної опозиції використовувалася в Росії завжди, але за правління Миколи І вона стала суворішою, ніж будь-коли; зокрема, діяли спеціальні комітети, котрі ретельно перевіряли все, що виходило друком.

Австрійська імперія

[spoiler]
[/spoiler]
Австрія у XVIII-XIX століттях складалася із суміші двох великих народів, австрійців і угорців, та ряду менших етнічних груп, що населяли більшу частину Східної Європи й у 1800 році становили близько однієї сьомої населення всього континенту. Оскільки жодна нація чи народність не мала в імперії абсолютної більшості, то й жодна національна культура не була визначальною — до такої міри, як російська культура в царській імперії. І хоч в армії та серед чиновництва переважала німецька мова, якою розмовляла найбільш впливова нація імперії, вражаючою особливістю цієї імперії залишалася її етнічна різноманітність.

Переважна більшість українців в Австрійській імперії проживала в Галичині — південно-східній частині колишньої Речі Посполитої, захопленої Габсбургами після першого поділу Польщі у 1772 р. Двома роками пізніше до Галичини була приєднана Буковина — невеликий український край, що його відібрав Відень у занепадаючої Оттоманської імперії. Нарешті, у 1795 р., після третього й останнього

поділу Польщі, до імперії були також включені землі, заселені поляками (включаючи Краків). Якщо Східну Галичину заселяли переважно українці, то Західна Галичина була головним чином польською. Поєднання в одній адміністративній провінції цих двох народів стане в майбутньому причиною напружених стосунків між ними.

Під посереднім контролем Габсбургів перебував ще один заселений українцями регіон. Розташоване на західних схилах Карпатських гір Закарпаття з часів середньовіччя входило до складу Угорського королівства. У XIX ст. воно залишалося в угорській частині імперії Габсбургів і було ізольованим від інших українських земель. З огляду на те, що західні українці ще в більшій мірі, ніж українці у складі Російської імперії, не мали власної знаті, а також належного представництва серед міщанства, вони мали обмежений доступ до політичної влади.

Імперське панування принесло українцям набагато жорстокіші тотальні види політичної, суспільної та економічної організації, ніж ті, що були їм раніше відомі.

Чиновництво зробило присутність імперської держави в українській громаді досить виразною. З цією присутністю з'явилося відчуття того, що десь у розкішній,

хоч і далекій столиці всемогутній і всезнаючий імператор творить життя українців.

У міру того як образ божественно величної імперії — чи Російської, чи то Австрійської — заволодівав уявою української еліти, згасала її відданість рідному краю. Врешті-решт для неї українські землі з усією очевидністю були лише частиною якогось більшого цілого. Аналогічним чином слабшало усвідомлення української самобутності, таке сильне в Козацькій Україні XVII—XVIII ст.

Політика всіх російських царів була скерована на обмеження українських свобод. Найбільшої шкоди українському рухові завдав рескрипт міністра внутрішніх справ Російської імперії Валуєва від 1863 року, який проголошував, що окремого “малоросийского языка не было, нет и быть не может”. Валуєвський указ заборонив друкування українською мовою шкільних і релігійних видань. Його наміром було не допустити поширення цих видань серед простого народу і він був спрямований на те, щоб перешкодити українському рухові вийти за межі вузького кола інтелектуалів та перетворитися на масове явище. Російський уряд непокоїв розвиток масового українського руху, який становив серйозну потенційну загрозу для територіальної цілісності Російської імперії.

http://www.kmu.gov.ua/control....4081469
http://readbookz.com/book/170/5256.html
http://uk.wikipedia.org/wiki/Російська_імперія
http://uk.wikipedia.org/wiki/Австрійська_імперія



Я - волк! И вожака хочу я трон.
Ведь жизнь имеет волчий нрав.
В ней справедливейший закон -
Кто всех сильнее тот и прав!
 
ShoolerДата: Понеділок, 02.03.2009, 23:22 | Повідомлення № 3
Супермодератор
Група: Модератори
Повідомлень: 3529
х-статус:
Veni! Vidi! Vici!

Освіта. Університети. І. Котляревський, Т. Шевченко. “Руська трійця”.

Котляревський Іван Петрович

[spoiler][/spoiler]

Котляре́вський Іван Петрович (*9 вересня (29 серпня ст. ст.) 1769, Полтава — †10 листопада (29 жовтня ст. ст.) 1838, там же) — український письменник, поет, драматург, основоположник сучасної української літератури. Громадський діяч. Підтримував зв'язки з декабристами. Його поема «Енеїда» (1798) стала першим в українській літературі твором, написаним народною мовою.

http://uk.wikipedia.org/wiki/Котляревський_Іван_Петрович
http://www.ukrlit.vn.ua/biography/kotlyrevsky.html
http://www.ukrcenter.com/library/read.asp?id=1285
http://litopys.org.ua/ohukr/ohu11.htm
http://lib.misto.kiev.ua/UKR/BIOGRAPHY/kotlarevski.txt

Т. Шевченко

[spoiler][/spoiler]

Тара́с Григо́рович Шевче́нко (відомий також як Кобзар, *9 березня 1814 — †10 березня 1861) — український поет, письменник, художник.

Член Кирило-Мефодіївського братства. Перебував на засланні в Оренбурзі (1847—1857). У творах на історичну тему показав боротьбу українського народу проти соціального й національного поневолення. Стояв на позиціях державної самостійності України.

http://uk.wikipedia.org/wiki/Шевченко_Тарас_Григорович
http://lib.rada.gov.ua/static/excursion/shevchenko.html
http://litopys.org.ua/links/taras_shevchenko.htm
http://izbornyk.org.ua/shevchenko/shev.htm
http://www.kobzar.info/

“Руська трійця”

«Руська трійця»(1833—1837 рр.) — галицьке літературне угрупування, очолюване М. Шашкевичем, Я. Головацьким та І. Вагилевичем, що з кінця 1820-их років розпочало на Західних Українських Землях національно-культурне відродження.

http://uk.wikipedia.org/wiki/Руська_трійця
http://readbookz.com/book/190/7007.html
http://pravopys.vlada.kiev.ua/mova/19/Dovidn/Ruska_trijcja.htm
http://www.dt.ua/3000/3150/60709/

М. Шашкевич

[spoiler][/spoiler]

Маркія́н Семе́нович Шашке́вич (6 листопада 1811 Підлисся, — †7 червня 1843) — український письменник, поет, культурно-громадський діяч, священик, речник відродження Західно-Українських Земель. Зачинатель нової української літератури в Галичині. Очолив «Руську трійцю», ініціатор видання альманаху «Русалка Дністровая» (1837). Виступав за рівноправність української мови з польською.

http://uk.wikipedia.org/wiki/Шашкевич_Маркіян_Семенович
http://litopys.org.ua/zahpysm/zah03.htm
http://pravopys.vlada.kiev.ua/mova/pers/e_u_m/Shashkevych_Markijan.htm

Я. Головацький

[spoiler][/spoiler]

Я́ків Фе́дорович Голова́цький (*17 жовтня 1814, Чепелі р. — †13 травня 1888 р.) — галицький лінгвіст, етнограф, фольклорист, поет, священик і педагог. Співзасновник об'єднання «Руська трійця», співавтор збірника «Русалка Дністровая».
Народився в селі Чепелі (тепер Бродівського району Львівської області).

http://uk.wikipedia.org/wiki/Головацький_Яків_Федорович
http://pravopys.vlada.kiev.ua/mova/pers/e_u_m/Hlovackij_Jkiv.htm
http://izbornyk.org.ua/zahpysm/zah12.htm

І Вагилевич

[spoiler][/spoiler]

Іва́н Микола́йович Вагиле́вич (пол. Iwan Wahylewycz, рос. Иван Вагилевич) (псевдонім — Вагилевич Далибор, Волк Заклика) (2 вересня 1811 — 10 червня 1866) — український поет, філолог, фольклорист, етнограф, громадський діяч.

http://uk.wikipedia.org/wiki/Вагилевич
http://pravopys.vlada.kiev.ua/mova/pers/e_u_m/Vahilevych_Ivan.htm
http://izbornyk.org.ua/zahpysm/zah08.htm



Я - волк! И вожака хочу я трон.
Ведь жизнь имеет волчий нрав.
В ней справедливейший закон -
Кто всех сильнее тот и прав!
 
ShoolerДата: Понеділок, 02.03.2009, 23:31 | Повідомлення № 4
Супермодератор
Група: Модератори
Повідомлень: 3529
х-статус:
Veni! Vidi! Vici!

В. Антонович, І. Франко, Леся Українка в національно-культурному житті другої половини ХІХ — поч. ХХ ст.

Антонович Володимир Боніфатійович

[spoiler][/spoiler]

Антоно́вич Володи́мир Боніфа́тійович (18 (30) січня 1834, Махнівка — 21 березня 1908, Київ) — український історик, археолог, етнограф, археограф, член-кореспондент Російської АН з 1901; професор Київського університету з 1878; належав до хлопоманів; співорганізатор Київської Громади.

http://uk.wikipedia.org/wiki/Антонович_Володимир_Боніфатійович
http://litopys.org.ua/anton/ant.htm
http://izbornyk.org.ua/anton/ant03.htm
http://izbornyk.org.ua/anton/ant04.htm
http://litopys.org.ua/samovyd/sam14.htm
http://www.abc-people.com/data/antonovich/index.htm
http://municipalcentre.org/index.php?id=455

Леся Українка

[spoiler][/spoiler]

Ле́ся Украї́нка (Лариса Петрівна Косач-Квітка) (13 (25) лютого 1871, Новоград-Волинський — 19 липня (1 серпня) 1913, Сурамі, Грузія) — українська письменниця, яка писала у найрізноманітніших жанрах: поезії, ліриці, епосі, драмі, прозі, публіцистиці. Також працювала в ділянці фольклористики (220 народних мелодій записано з її голосу) і брала активну участь в українському національному русі.

http://uk.wikipedia.org/wiki/Леся_Українка
http://www.abc-people.com/data/lesya-u/index.htm
http://myslenedrevo.com.ua/studies/lesja/index.html
http://poetry.uazone.net/lesia/



Я - волк! И вожака хочу я трон.
Ведь жизнь имеет волчий нрав.
В ней справедливейший закон -
Кто всех сильнее тот и прав!
 
ShoolerДата: Вівторок, 03.03.2009, 01:02 | Повідомлення № 5
Супермодератор
Група: Модератори
Повідомлень: 3529
х-статус:
Veni! Vidi! Vici!

Меценатство в ХІХ ст. поч. ХХ ст. .

Добре відомі імена багатьох вітчизняних меценатів, як-от: М.Терещенко, В.Симиренко, Б.Ханенко та ін.

Терещенко Нікола Артемійович

[spoiler][/spoiler]

Терещенко Нікола Артемійович (14 жовтня 1819 Глухів — 19 січня 1903 Київ) — український підприємець та благодійник, старший син засновника династії Терещенків Артемія Яковича Терещенка.

http://uk.wikipedia.org/wiki/Терещенки
http://uk.wikipedia.org/wiki/Терещенко_Нікола_Артемійович
http://prostir.museum/persons/ua/?id=26
http://www.ukrsugar.kiev.ua/history/index.php?idx=3


Симиренко Василь Федорович

[spoiler][/spoiler]

Василь Федорович Симиренко (7 березня 1835 - 17 грудня 1915, Київ) - український промисловець, інженер-конструктор та технолог у ділянці цукроварства, визначний меценат української культури, син Федора Симиренка, серед укр. громадянства відомий як «Великий Хорс».

http://uk.wikipedia.org/wiki/Симиренко_Василь_Федорович
http://pravopys.vlada.kiev.ua/mova/pers/Dovidn/Symyrenko_Vasyl.htm
http://www.day.kiev.ua/51002/

Богдáн Іванович Ханéнко

[spoiler][/spoiler]

Богдáн Іванович Ханéнко (3 січня 1849— 26 травня 1917) — колекціонер української старовини і творів мистецтва, археолог, меценат. Народився в родовому маєтку Ханенків на Чернігівщині, пра-правнук Миколи Даниловича і син Івана Івановича Ханенків. Збірку археологічних знахідок й мистецьких творів передав до Музею мистецтв у Києві, на основі якого згодом засновано Музей мистецтв ВУАН, який потім довгий час називався Київський музей західного і східного мистецтва, тепер - Музей мистецтв ім. Варвари та Богдана Ханенків (знаходиться на вул. Терещенківській). Ханенко провадив на власні кошти археологічні розкопи переважно на території Київщини. Видав збірник «Древности Поднепровья» (1—6, 1899—1907). Був членом Археологічної комісії, Історичного товариства Нестора Літописця і інших наукових товариств. Член Державної ради.

http://uk.wikipedia.org/wiki/Ханенки
http://uk.wikipedia.org/wiki/Ханенко_Богдан
http://mik-kiev.livejournal.com/42494.html
http://prostir.museum/publications/ua?id=77
http://www.ukrsugar.kiev.ua/history/index.php?idx=3

Реферат на тему: Українські благодійники та меценати кінця ХІХ – початку ХХ століття.



Я - волк! И вожака хочу я трон.
Ведь жизнь имеет волчий нрав.
В ней справедливейший закон -
Кто всех сильнее тот и прав!
 
ShoolerДата: Вівторок, 10.03.2009, 23:34 | Повідомлення № 6
Супермодератор
Група: Модератори
Повідомлень: 3529
х-статус:
Veni! Vidi! Vici!


Відродження Української держави в 1917— 1920 рр.

Боротьба за державність України наприкінці 1917—1920 pp. відбувалася в умовах запеклої громадянської війни та іноземної інтервендії. У цій боротьбі можна виділити кілька етапів. На першому -етапі національну революцію очолювала Центральна Рада. В листопаді 1917 p. було проголошено Українську Народну Республіку (УНР). Другий етап — це правління з кінця квітня 1918 p. гетьманщини в умовах окупації України австрійськими та німецькими військами. Особливою проблемою в національному державному відродженні було утворення в західних регіонах України в жовтні 1918 p. Західної Української Народної Республіки (ЗУНР). І нарешті, майже паралельно з утворенням ЗУНР на більшій частині України, починаючи з листопада 1918 p., проходило відновлення УНР на чолі з Директорією і об'єднання її з ЗУНР. Це також був визначний етап в національно-державному будівництві. На жаль, наприкінці 1920 — на початку 1921 p. процес національного державного відродження був перерваний перемогою об'єднаних радянських збройних сил, встановленням радянської влади на більшій частині України та окупацією західноукраїнських регіонів Польщею, Румунією, Чехословаччиною.

Початок XX століття подарував Україні шанс у справі відродження української державності. Національно-визвольний рух, який відновився у середині XIX ст., вибухнув у березні 1917 року українською революцією. Трагічними для України були перші роки революційного державотворення. Внаслідок цілого ряду помилок не вдалося втілити в життя ідею незалежності України. Але досвід Центральної Ради, Гетьманату, Директорії, ЗУНР, УСРР послугував майбутньому України, поповнив скарбницю її державотворчого досвіду.

За матеріалами http://www.history.vn.ua/article/189.html
Дивіться також:
http://uk.wikipedia.org/wiki/Українська_Народна_Республіка
http://www.razumkov.org.ua/ukr/article.php?news_id=4
http://www.kmu.gov.ua/control....7841209



Я - волк! И вожака хочу я трон.
Ведь жизнь имеет волчий нрав.
В ней справедливейший закон -
Кто всех сильнее тот и прав!
 
ShoolerДата: Середа, 11.03.2009, 00:17 | Повідомлення № 7
Супермодератор
Група: Модератори
Повідомлень: 3529
х-статус:
Veni! Vidi! Vici!

Свідчення про встановлення більшовицької влади в Україні. Україна в СРСР.

Украї́нська Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка (УРСР, до 1937 р. — УСРР, Українська соціялістична радянська республіка) — одна з 15 союзних республік колишнього СРСР, соціалістична державно-політична формація, що постала внаслідок громадянської війни на території колишньої Російської імперії при допомозі місцевих більшовиків у 1917-1920 років. Утворена 10 березня 1919 року (в результаті об'єднання кількох радянських республік на території України).

Радянська історіографія веде історію УРСР з 25 грудня 1917 року, коли більшовики скликали в Харкові свій Всеукраїнський з'їзд рад, на якому створили уряд, альтернативний до Генерального Секретаріату УНР.

І Всеукраїнський з'їзд Рад прийняв резолюції "Про організацію влади на Україні" та "Про самовизначення України". З'їзд проголосив, що "Україна проголошується Республікою Рад робітничих, солдатських та селянських депутатів". Українську робітничо-селянську радянську республіку в офіційних радянських актах відразу ж після її утворення називали також "Українською Народною Республікою".

У 1917—1920 pp. відбулися три спроби встановлення більшовицької влади в Україні, супроводжувані військовою інтервенцією радянської Росії.

28 листопада 1918 року у Курську було створено "Тимчасовий робітничо-селянський уряд України" та його "збройними формуваннями", після чого більшовики розгорнули наступ на Україну. Частини Червоної армії 3 січня 1919 р. окупували Харків. А 6 січня 1919 року «Тимчасовим робітничо-селянським урядом України» вперше була затверджена назва "Українська Соціялістична Радянська Республіка". УСРР (до січня 1919 р. використовувала назву «Українська Народна Республіка») була формально проголошена як «окрема держава» на III Всеукраїнському з'їзді рад 6-10 березня 1919 р., коли ухвалено першу конституцію УСРР. Остаточно Конституція УСРР була затверджена Всеукраїнським Центральним Виконавчим Комітетом на засіданні 14 березня 1919 року.

30 грудня 1922 року УСРР разом з РСФРР, Білоруською РСР та Закавказькою Радянською Федеративною Соціалістичною Республікою (Грузія, Вірменія, Азербайджан) увійшла до складу СРСР на федеративних засадах, втрачаючи таким чином номінальну незалежність, яку мала доти. У липні 1924 року Таганрозький і Шахтинський округи були передані до складу РСФРР. У жовтні 1925 року постановою ЦВК СРСР «Про врегулювання кордонів Української СРР з Російською СФРР і Білоруською СРР» до України було приєднано територію з населенням 278 тис. чол., а до складу інших республік, передусім до РСФРР, було передано від України територію з населенням близько 479 тис. чол.[1]. Водночас Кубань, яка було заселена переважно українцями, не увійшла до УРСР та було поступово зрусифікована.

У 1920-х pp. большевицький режим в Україні закріпився, застосовуючи тактику репресій: винищено повстанський рух, ліквідовано національну комуністичну партію та згодом різні ухили, як наприклад, «шумськізм») — і концесій: (українізація, Нова Економічна Політика, початкове толерування УАПЦ).

З 1928 року впроваджено в життя 5-річний план, а з ним колективізацію сільського господарства та індустріалізацію коштом селянства. Тоді ж припинено НЕП, а в національній політиці Москва, побоюючися українського культурного відродження, вдарила по діячах культури, науки і релігійного життя, інспірувавши процес Спілки Визволення України 1930 року. Від колективізації жахливо потерпіло село, особливо в часи штучно викликаного голодомору 1932—1933 рр.

У 1930-х pp. проведено кількаразові чистки в державному та партійному апараті УСРР; перші секретарі ЦК КП(б)У чергувалися один за одним (Лазар Каганович, Станістлав Косіор, Микита Хрущов).

У 1935—1937 рр. чистку перекинено на всі щаблі партійних і урядових кадрів. Косіор і другий секретар КП(б)У Постишев були ліквідовані, кілька керівних діячів наклали на себе руки. Масово розстрілювали діячів української культури. Було скасовано рештки адміністративної й економічної автономії УРСР.

Згідно з Конституцією 1937 року, порядок слів у назві республіки було змінено на «Українська Радянська Соціалістична Республіка» (УРСР)

Щойно після того, як у великій чистці обезголовили на 70-80 % державно-партійний апарат УРСР, 1938 року на посаду першого секретаря ЦК КП(б)У скерували Микиту Хрущова.

http://uk.wikipedia.org/wiki....публіка
http://nacija.org.ua/index.p....emid=10
http://www.dt.ua/3000/3150/60987/
http://poplavok.wordpress.com/2009....-на-укр



Я - волк! И вожака хочу я трон.
Ведь жизнь имеет волчий нрав.
В ней справедливейший закон -
Кто всех сильнее тот и прав!
 
ShoolerДата: Середа, 11.03.2009, 00:28 | Повідомлення № 8
Супермодератор
Група: Модератори
Повідомлень: 3529
х-статус:
Veni! Vidi! Vici!

Індустріалізація та колгоспна система.
[spoiler]
[/spoiler]

Відмова від нової економічної політики означала серйозний поворот насамперед у внутрішній політиці більшовиків. Вони обирають курс на „прискорене соціалістичне будівництво”, і саме політика „соціалістичної індустріалізації” мала принести успіх сталінському курсу „великого перелому”. „Ми відстали від передових країн на 50–100 років. Ми повинні пробігти цю відстань за десять років. Або ми зробимо це, або нас зімнуть”, – наголошував Сталін у своїй промові 1931 р.
Курс на індустріалізацію визначив XV з’їзд ВКП(б) (грудень 1927 р.), затвердивши директиви першого п’ятирічного плану розвитку господарства на 1928/29 – 1932/33 роки. XI з’їзд більшовиків України, що проходив під знаком повної підтримки сталінського курсу на форсовану індустріалізацію, схвалив оптимальний варіант п’ятирічного плану для України.
Україна визначалась як основний плацдарм здійснення індустріалізації в СРСР, адже її успіх залежав в основному від кількості та якості українського вугілля і металу. Тому Україна отримала 20 % усіх капіталовкладень СРСР, 400 із 1500 промислових підприємств планувалось спорудити у нас в першій п’ятирічці.

http://studentam.net.ua/content/view/4060/84/
http://vuzlib.net/lanovik/113.htm
http://www.rustrana.ru/print.php?nid=1143
http://www.ussrindustry.ru/list.php?c=industrializatio



Я - волк! И вожака хочу я трон.
Ведь жизнь имеет волчий нрав.
В ней справедливейший закон -
Кто всех сильнее тот и прав!
 
ShoolerДата: Середа, 11.03.2009, 00:37 | Повідомлення № 9
Супермодератор
Група: Модератори
Повідомлень: 3529
х-статус:
Veni! Vidi! Vici!

Голодомор 1932—1933 років.

[spoiler][/spoiler]

[spoiler][/spoiler]

Голодомо́р 1932—1933 років (за межами України відомий як Famine Genocide, Ukrainian Genocide) — голод в сільських районах СРСР, зокрема України, викликаний організованими заходами керівників УРСР і СРСР. Він викликав масову загибель сільського населення України і півдня Росії, переважну більшість якого становили українці

У деяких дослідженнях (Джеймс Мейс, Роберт Конквест та інші) автори доводять, що Голодомор відповідає загальноприйнятому[1] визначенню геноциду. Голодомор як геноцид українського народу сталінським режимом у 1932—1933 р. офіційно визнаний урядами України, Австралії, Угорщини, Ватикану, Литви, Естонії, Італії, Аргентини, Канади, Грузії, Польщі, Сполучених Штатів Америки, Іспанії, Перу, Чехії та Колумбії.

http://uk.wikipedia.org/wiki/Голодомор
http://www.holodomor33.org.ua/
http://golodomor.kharkov.ua/

Архівні дані - дуже цікаво!
Геноцид українського народу: Голодомор 1932-1933 рр.
http://www.archives.gov.ua/Sections/32-33/



Я - волк! И вожака хочу я трон.
Ведь жизнь имеет волчий нрав.
В ней справедливейший закон -
Кто всех сильнее тот и прав!
 
ShoolerДата: Середа, 11.03.2009, 00:57 | Повідомлення № 10
Супермодератор
Група: Модератори
Повідомлень: 3529
х-статус:
Veni! Vidi! Vici!

Велика Вітчизняна війна (1941—1945 рр.)

[spoiler][/spoiler]

Велика Вітчизняна війна — термін, яким радянська історіографія та ряд пострадянських істориків країн СНД окреслюють радянсько-німецький збройний конфлікт 1941—1945 років у рамках Другої світової війни[1]. Виник за зразком російської "Вітчизняної війни" з Наполеоном у 1812 році. Приставка "Велика" додана для підкреслення значущості радянсько-німецького конфлікту для СРСР, масштабів та наслідків цього конфлікту для Європи.

http://uk.wikipedia.org/wiki/Велика_Вітчизняна_війна
http://www.peremoga.gov.ua/
http://fotki.yandex.ru/tags/великая%20отечественная%20война?p=49
http://www.art.ioso.ru/seminar/2005/projects/berlin/index.htm

Архівні дані - дуже цікаво!
ОКУПАЦІЯ. 1941-1944: НЕВІДОМА ВІЙНА. НЕВІДОМЕ ЖИТТЯ
http://www.archives.gov.ua/Sections/1941-1945/

До Дня партизанської слави. Документи Національного архівного фонду України.
http://www.archives.gov.ua/Sections/Partyzany/



Я - волк! И вожака хочу я трон.
Ведь жизнь имеет волчий нрав.
В ней справедливейший закон -
Кто всех сильнее тот и прав!
 
ShoolerДата: Середа, 11.03.2009, 01:04 | Повідомлення № 11
Супермодератор
Група: Модератори
Повідомлень: 3529
х-статус:
Veni! Vidi! Vici!

Відео по темі "Велика Вітчизняна війна (1941—1945 рр.) - кінець!"

Юрий Левитан. 9 Мая. Победа
[spoiler][/spoiler]

[spoiler][/spoiler]

Парад Победы 1945
[spoiler][/spoiler]

День Победы. (On May, 9th - Day of the Victory)
[spoiler][/spoiler]



Я - волк! И вожака хочу я трон.
Ведь жизнь имеет волчий нрав.
В ней справедливейший закон -
Кто всех сильнее тот и прав!
 
ShoolerДата: Середа, 11.03.2009, 01:18 | Повідомлення № 12
Супермодератор
Група: Модератори
Повідомлень: 3529
х-статус:
Veni! Vidi! Vici!

Відбудова.

[spoiler][/spoiler]

Відбудова та розвиток господарства України в повоєнні роки відбувалися в умовах, коли всі українські землі (крім крайніх західних, що залишилися у складі Польщі) опинилися у межах однієї держави. Територія України на кінець 1945 p. розширилася і становила понад 580 тис. км2. У 1954 p. до України було включено Крим.

Складним було демографічне становище. Так, у 1941 p. населення становило 41,3 млн, а у 1945 p. — 29 млн осіб. За радянською статистикою, кожен шостий житель України загинув. Решта була депортована на примусову працю у Німеччину, евакуйована на Схід, заслана до таборів. Майже мільйон поляків у 1944—1946 pp. виїхало до Польщі, а в Україну переселилося близько 500 тис. українців. За 1945— 1948 pp. повернулося близько 2,2 млн демобілізованих воїнів, а також практично всі евакуйовані. Проте довоєнного рівня населення було досягнуто тільки в 1958 p. Після 1950 p. темпи природного приросту населення знижувалися (з 14,6 % у 1950 p. до 0,81 % в 1966 p.). Кількість сільського населення зменшувалася в середньому на 0,5 % на рік. У 1966 p. частка міських жителів становила 51 %.

За етнічним складом зросло російське населення — 7 млн, або 16 % , у Східній та 330 тис., або 5 %, у Західній Україні. У роки війни скоротилася чисельність поляків, євреїв, кримських татар.

Після війни залишилося лише 17 % довоєнної кількості робітників, а весь промислово-виробничий потенціал становив 48 % проти 1940 p. У 1950 p. цей показник становив 81 %. Протягом 50—60-х років гострої нестачі робочої сили не відчувалося внаслідок відносного аграрного перенаселення, особливо у західних областях. У структурі зайнятості істотних змін не відбулося. Більшість робітників працювали у галузях матеріального виробництва (81,5 % у 1960 p.). У промисловості, будівництві, на транспорті було зайнято 38,8 %. Зберігалася висока частка зайнятих у сільському господарстві — 42,7 %, а у сфері торгівлі, послуг, державного управління — 18,5 %.
Господарство розвивалося на основі директивних п'ятирічних планів: п'ятого (1951—1956 pp.), шостого (1956— 1960 pp.), сьомого (1961—1965 pp.). У сталінську добу відправною точкою розвитку було твердження про те, що у СРСР побудовано соціалістичне суспільство і почався перехід до комунізму, який можна побудувати в одній країні. Ідея догнати і перегнати індустріальні країни була підтримана М. С. Хрущовим, який проголосив курс на досягнення в СРСР найвищого в світі добробуту людей. Це було авантюрне рішення, оскільки за якісними показниками господарство СРСР відставало від США, інших економічно розвинених країн. Результатом функціонування командно-адміністративної системи, партійного керівництва, дефіциту демократії була екстенсивна спрямованість розвитку господарства країни, що відбувався за довоєнною схемою.

http://www.djerelo.com/index.p....mid=347
http://uahistory2006.narod.ru/24_2.htm
http://mblog.890m.com/book....ok.html

Для вчителя: Урок на тему "Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945-почату 50-х років XX ст."
http://ostriv.in.ua/index.p....emid=-5



Я - волк! И вожака хочу я трон.
Ведь жизнь имеет волчий нрав.
В ней справедливейший закон -
Кто всех сильнее тот и прав!
 
ShoolerДата: Середа, 11.03.2009, 01:30 | Повідомлення № 13
Супермодератор
Група: Модератори
Повідомлень: 3529
х-статус:
Veni! Vidi! Vici!

Україна у 50—80-ті роки ХХ століття.

Друга світова війна мала для України не лише нищівні наслідки. Повоєнна Україна у багатьох важливих відношеннях виявилася дуже відмінною від тієї, якою вона була раніше. Значно розширилися її кордони, зросла політична й економічна вага в СРСР, докорінно змінився склад населення і, що найважливіше, вперше за багато століть усі українці опинилися в межах однієї держави. До цих змін прагнули пристосуватися як українське суспільство, так і радянський режим, отож, кроки, спрямовані на це пристосування, становлять головну тему повоєнної історії України.

http://www.history.vn.ua/book/subtelniy/25.html

Економічне становище в Україні в 50-60-х роках ХХ століття
http://www.ref.by/refs/33/6462/1.html

История СССР и Украины в 1953 - 1964 гг.
http://www.ref.by/refs/33/33635/1.html

Національна політика СРСР в роки перебудови
http://www.ref.by/refs/33/7595/1.html

Відлига в СРСР
http://www.ref.by/refs/33/6881/1.html

Хрущовська відлига та рух шістдесятників
http://www.ref.by/refs/33/6681/1.html



Я - волк! И вожака хочу я трон.
Ведь жизнь имеет волчий нрав.
В ней справедливейший закон -
Кто всех сильнее тот и прав!
 
ShoolerДата: Середа, 11.03.2009, 01:38 | Повідомлення № 14
Супермодератор
Група: Модератори
Повідомлень: 3529
х-статус:
Veni! Vidi! Vici!

Завершення формування території сучасної України.

[spoiler][/spoiler]

19 ЛЮТОГО 1954 РОКУ ПРЕЗИДІЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ СРСР ПРИЙНЯЛА ДЕКРЕТ ПРО ПЕРЕХІД КРИМСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЗІ СКЛАДУ РРФСР ДО СКЛАДУ УРСР

Фактично саме з цієї дати і завершилося формування території сучасної України.

19 лютого 1954 року Президія Верховної Ради СРСР, ухвалила Указ "Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР. 26 квітня 1954 року було ухвалено закон "Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР". Це рішення приймалось, враховуючи спільність економіки, територіальну близькість, тісні господарські й культурні зв'язки між Кримом та Україною, позицію урядів РСФСР та УРСР. Зв'язки між Наддніпрянщиною і Кримом мають давню історію. В Х-ХІ століттях Східний Крим (Тмутараканське князівство) підтримував політичні й торговельні зв'язки з Київською Руссю. У XIII столітті до Криму вдерлися орди Батия, і він став улусом Золотої орди. Після її розпаду виникло Кримське ханство (1443-1783 рр.), яке протягом 1475-1774 років було васалом Туреччини. У XVI-XVII століттях проти турецько-татарських нападників вели героїчну боротьбу запорозькі козаки. У 1783 році Крим було приєднано до Росії, 1797 року він увійшов до складу Новоросійської губернії, з 1802 року - до Таврійської губернії. У роки Кримської війни (1853-1856 рр.) українське населення відіграло важливу роль в обороні Севастополя, а у XIX ст. місцеві виробничі кадри формувалися здебільшого з вихідців з Дніпровського, Бердянського і Мелітопольського повітів. На початку XX ст. основну частину населення Криму становили росіяни, українці, татари. У листопаді 1917 року Українська Центральна Рада проголосила, що Таврія належить УНР. У січні 1918 року в Криму було встановлено радянську владу, а згодом утворено Радянську Соціалістичну Республіку Таврида. У жовтні 1921 року була утворена автономна Кримська РСР у складі РРФСР, хоч спільних кордонів з нею Крим не мав. Перебування Криму в складі РРФСР породило чимало проблем. 18 травня 1944 року було днем трауру в історії кримських татар : протягом доби тисячі людей за "зраду Батьківщині та співпрацю з німцями" було вигнано з рідних домівок, посаджено до товарних вагонів і відіслано на спец. поселення. Через нестачу їжі та антисанітарію чимало переселенців померло в дорозі. Протягом травня-червня 1944 року з Криму було виселено понад 225 тисяч татар, болгар, греків, вірмен, представників інших національностей. Сталінські депортації спричинили економічний хаос у регіоні, а компенсувати втрати доводилося з українського бюджету. З розпадом СРСР і створенням співдружності незалежних держав усі країни-учасниці СНД підтвердили непорушність кордонів колишніх радянських республік (грудень 1991 р.). Але вже 23 січня 1992 року Верховна Рада Російської Федерації, ігноруючи ратифіковану нею ж самою угоду про недоторканість кордонів, ухвалила переглянути конституційність актів 1954 року. В заяві від 6 лютого 1992 року Верховна Рада України розцінила ці дії як такі, що можуть призвести до дестабілізації суспільно-політичної ситуації в Україні та в Росії. Проте парламент Росії постановив, що рішення Президії Верховної Ради СРСР від 19 лютого 1954 року і Верховної Ради СРСР від 26 квітня 1954 року про виведення Кримської області зі складу РРФСР не мають юридичної сили. Хоча це рішення не мало практичних наслідків, воно спричинило зростання напруженості в українсько-російських відносинах.

http://photo.ukrinform.ua/ukr/current/photo.php?id=178923

http://observer.sd.org.ua/news.php?id=3071
http://h.ua/story/75211/
http://narodna.pravda.com.ua/history/4928527046c8f/



Я - волк! И вожака хочу я трон.
Ведь жизнь имеет волчий нрав.
В ней справедливейший закон -
Кто всех сильнее тот и прав!
 
ShoolerДата: Середа, 11.03.2009, 01:58 | Повідомлення № 15
Супермодератор
Група: Модератори
Повідомлень: 3529
х-статус:
Veni! Vidi! Vici!

Уроки Чорнобильської трагедії.

[spoiler][/spoiler]

Чорно́бильська катастро́фа — екологічна катастрофа, що була спричинена руйнуванням 26 квітня 1986 року четвертого енергоблока Чорнобильської атомної електростанції, розташованої на території України (у той час — Української РСР). Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин.

Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком.

Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США. Приблизно 60 % радіоактивних речовин осіло на території Білорусі. Близько 200 000 чоловік було евакуйовано із зон забруднення.

Чорнобильська аварія стала подією великого суспільно-політичного значення[Джерело?] для СРСР. Це наклало деякий відбиток на хід розслідування її причин. Підхід до інтерпретації фактів і обставин аварії мінявся з часом і повністю єдиної думки не існує.[Джерело?]

Спершу керівництво УРСР та СРСР намагалося приховати масштаби трагедії, але після повідомлень з Швеції, де на Фоксмаркській АЕС були знайдені радіоактивні частинки, які були принесені з східної частини СРСР та оцінки масштабів зараження, розпочалася евакуація близько 130 000 мешканців Київської області із забруднених районів. Радіоактивного ураження зазнали близько 600 000 осіб, насамперед ліквідатори катастрофи. Навколо ЧАЕС створена 30-кілометрова зона відчуження.

http://uk.wikipedia.org/wiki/Чорнобильська_катастрофа

http://pravda.com.ua/news/2006/6/2/42437.htm
http://www.ic-chernobyl.kiev.ua/
http://chornobyl.in.ua/

Архівні дані - дуже цікаво!
Чорнобиль: 20 років по тому
http://www.archives.gov.ua/Sections/Chornobyl_20/



Я - волк! И вожака хочу я трон.
Ведь жизнь имеет волчий нрав.
В ней справедливейший закон -
Кто всех сильнее тот и прав!
 
Форум селища міського типу Червоне, Червоне - зробимо кращим »  Школопедія (Школопедия) » Історія України » 05 клас - Тема 4: Україна в ХІХ—ХХ ст. (05 клас - Тема 4: Україна в ХІХ—ХХ ст.)
Сторінка 1 з 212»
Пошук:


Оплата будь-яких послуг через інтернет

Вхід

Логін:
Пароль:

Інформація

Ваш IP: 54.198.108.19
Браузер:

Cайт живе: