rss · Середа, 22.11.2017, 14:14

Опитування

Маєток Терещенка
1. Відреставрувати
2. Музей і монастир
3. Мені байдуже
4. Тільки музей селища
5. Тільки монастир
6. Нехай розвалиться
Всього відповідей: 67
Сторінка 1 з 212»
Модератор форуму: Shooler, lusi 
Форум селища міського типу Червоне, Червоне - зробимо кращим »  Школопедія (Школопедия) » Українська література » 5 клас - Тема: Прислів’я та приказки (5 клас - Тема: Прислів’я та приказки)
5 клас - Тема: Прислів’я та приказки
ShoolerДата: Четвер, 12.02.2009, 12:48 | Повідомлення № 1
Супермодератор
Група: Модератори
Повідомлень: 3529
х-статус:
Veni! Vidi! Vici!

5 клас - Тема: Прислів’я та приказки

Народне уявлення про довколишній світ та його оцінка в прислів’ях і приказках. Краса і мудрість цього жанру усної народної творчості.
ТЛ: прислів’я, приказка.



Я - волк! И вожака хочу я трон.
Ведь жизнь имеет волчий нрав.
В ней справедливейший закон -
Кто всех сильнее тот и прав!
 
lusiДата: Понеділок, 23.03.2009, 23:35 | Повідомлення № 2
Шановний мешканець
Група: Друзі
Повідомлень: 458

До неоціненних коштовностей українського фольклору належать прислів'я та приказки — короткі влучні вислови. Прислів'я та приказки є узагальненою пам'яттю народу, висновками з життєвого досвіду, який дає право формулювати погляди на етику, мораль, історію й політику.
У своїй сумі прислів'я та приказки становлять начебто звід правил, якими людина має керуватися у повсякденному житті. Вони рідко тільки констатують якийсь факт, скоріше рекомендують чи застерігають, схвалюють або засуджують, — словом, повчають, бо за ними стоїть авторитет поколінь нашого народу, чия невичерпна талановитість, високе естетичне чуття й гострий розум і тепер продовжують примножувати і збагачувати духовну спадщину, що громадилася віками.


Я - Ангел!.. Только крылья в стирке, нимб на подзарядке, а рожки и хвост - это у меня наследственное...))))
 
mr_smithДата: Неділя, 05.09.2010, 00:29 | Повідомлення № 3
ADMIN
Група: Адміністратори
Повідомлень: 5114
х-статус:
You know what I mean?

Прислів'я та приказки про мову

Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.
Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові.
Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш.
Більше діла — менше слів.
Будь господарем своєму слову.
Мовивши слово, треба бути йому паном.
Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.
Від красних слів язик не відсохне.
Від солодких слів кислиці не посолодшають.
Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.
Від теплого слова і лід розмерзається.
Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.
Впік мене тим словом, не треба й вогню.
Гостре словечко коле сердечко.
Де мало слів, там більше правди.
Діла говорять голосніше, як слова.
Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.
Добре слово краще, ніж готові гроші.
Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш.
За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.
З пісні слова не викидають і свого не вставляють.
І від солодких слів буває гірко.
Кого не б'є слово, тому й палиця не поможе.
Коня керують уздами, а чоловіка — словами.
Красне слово — золотий ключ.
Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів.
Краще переконувати словами, як кулаками.
М'які слова і камінь крушать.
На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся.
Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить.
Не кидай слова на вітер.
Не так то він діє, як тим словом сіє.
Шабля ранить тіло, а слово — душу.
Слово — не полова, язик — не помело.
Слова пристають, як горох до стінки.
Слово вилетить горобцем, а вернеться волом.
Слово — вітер, письмо — грунт.
Слово до ради, а руки — до звади.
Слово до слова — зложиться мова.
Слово може врятувати людину, слово може і вбити.
Слово старше, ніж гроші.
Удар забувається, а слово пам'ятається.
Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує.
Чиєсь одне слово губить діло.
Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.
Як овечка: не мовить ні словечка.
Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить.
Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть.
Перше погадай, потім повідай.
Що кому треба, той про те й теребить.
Байка байкою, а борщ стигне.
Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив.
Не те гріх, що в рот, а те, що з рота.
Доведе язик не тільки до Києва, але й до кия.
Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить.
Дурний язик попереду розуму біжить.
Дурний язик — голові не приятель.



Жираф - це кінь, виконаний за всіма вимогами замовника.
 
mr_smithДата: Неділя, 05.09.2010, 00:29 | Повідомлення № 4
ADMIN
Група: Адміністратори
Повідомлень: 5114
х-статус:
You know what I mean?

Прислів’я та приказки про їжу, хліб
Без їжі і віл не потягне.
Аби душа сита та тіло не наго.
Водою ситий не будеш.
Гарбузом ситий не будеш.
Літом сякий-такий бур'янець, а хліба буханець —то й ситий чоловік.
На ситім тулубі голова стоїть прямо.
Повар від запаху ситий.
По саме горло ситий.
Риба не хліб, ситий не будеш.
Сита кішка, коли сала не їсть.
Сите порося і каші не їсть.
Ситий, як бочка, а ще їсти просить.
Ситий від крупи, п'яний від води.
Хто сит, той гадає, що вже ніколи не зголодніє.
І ріски в роті не було.
Ні росинки, ні порошинки в роті не було.
Бублик не хліб.
Там публіка — сім душ на півбублика.
Чудний бублик: кругом об'їси, а всередині нема нічого.
Звабиш калачем, не відженеш і бичем.
З'ївши калач, берися знов до хліба.
Калач за калач, а дармо нічого.
Калач приїсться, а хліб ніколи.
Нагодують калачем та й у спину рогачем,
Плети йому калачі, а він тобі лапті.
Тринди-ринди — коржі з маком.
Без приправи і паляниці не зробиш.
Діждався раз пшеничних паляниць.
Із-за смичка — тонка паляничка.
їв би паляниці, та зубів нема.
Не для Гриця паляниця.
Або моя душа ворог цілого книша?
Нехай книш, аби не паляниця.
Паляниця — хлібові сестриця.
Паляниця — як пух, як дух, як милеє щастя.
Яка пшениця, така й паляниця.
Байдуже паски, аби порося.
Обійдеться великдень без гречаної паски.
Годі з болота паску спекти.
Добра паска, як є ковбаска.
Не тобі пеклася паска, та тобі досталось з'їсти.
Паска ще в колосі.
Аби хліб, а зуби знайдуться.
Аби риба, а хліб буде.
А де ж той хліб, що вчора з'їли?
Без зубів лихо, а без хліба ще гірше.
Без хліба і без води погано жити.
Без хліба і любов гине.
Без солі, без хліба немає обіда.
І рибка без хліба бридка.
Бодай ніхто товченого хліба не діждав ні пекти, ні їсти.
Будем постити, як хліба не стане.
Легкого хліба захотів.
Грушка — минушка, а хліб — кожен обід.
Дав бог хліб, як зубів не стало.
Тоді нажив хліба, коли зубів не стало.
Де хліб-сіль-каша, там домівка наша.
Де хліб і вода, там нема голода.
Добрий хліб, коли нема калача.
Живемо: хліб жуємо, а іноді ще й присолюємо.
Є хліб — солі нема, є сіль — хліба нема.
Житній хліб пшеничному калачеві дід.
Жуй, тату, воду, коли хліба нічим.
Завжди є їдець на готовий хлібець.
З полови хліба не спечеш.
Зварили нічо та й з'їли без хліба.
З неба хліб не падає.
З чого хліб, з того й пироги.
З печі сирого хліба не виймають.
І я вчений на хліб печений. їмо хліб троякий: чорний, білий і ніякий.
Кий на кий вадить, а хліб на хліб не завадить.
Клади перед людей хліб на столі, будеш у людей на чолі.
Кожному хліб не гіркий.
Коли б хліб та вода, то не буде голода.
Як є хліба край, то і в хліві рай, а як хліба ні куска,
так і в горниці тоска.
Коли не стане хліба, так грінки грій.
Коли стало на хліб, то стане й на обід.
Коли хліб на столі, то стіл — престіл, а коли хліба ні кусочка, тоді стіл лиш гола дошка.
Коли хліб, тоді й розум.
Краще сухий хліб з водою, ніж паляниця з бідою.
Краще їсти хліб з водою, ніж жити чужиною.
Ліпше свій хліб недопечений, ніж чужий перепечений.
Люди — не татари, дадуть хліба і сметани.
Мова мовиться, а хліб їсться.
Мій татуньо між двома хлібами вмер: старого не було, а нового не дочекався.
Навик на білий хліб, то вже його чорний в зуби коле.
Найсмачніший хліб од свого мозоля.
На пшеничний хліб — масло, а на вівсяний — голод.
Небожата-діти, добре було вліті: хоч хліба не мали, та тепло знали.
Не будеш брикати, як прийдеться хлібець з торби смике.
Не вмієш пекти хліба, будеш пекти раків.
Не вчи вченого їсти хліба печеного, я й сам з'їм.


Жираф - це кінь, виконаний за всіма вимогами замовника.
 
mr_smithДата: Неділя, 05.09.2010, 00:29 | Повідомлення № 5
ADMIN
Група: Адміністратори
Повідомлень: 5114
х-статус:
You know what I mean?

Прислів’я та приказки про розум, знання та уміння
Без розуму ні сокирою рубати, ні личака в'язати.
Борода не робить мудрим чоловіка.
В умілого і долото рибу ловить!
Вік живи — вік учись.
Вчення в щасті украшає, а в нещасті утішає.
Вченому світ, а невченому тьма.
Гарно того вчити, хто хоче все знати.
Голова без розуму, як ліхтарня без свічки.
Голова не на те, щоб тільки кашкет носить!
Грамоти вчиться — завжди пригодиться.
Грамотний — видющий і на все тямущий.
Дарма, що малий, а й старого навчить!
Де старий спотикнеться, там нехай молодий добре напнеться!
Дивиться рідко, та густо бачить.
Догана мудрого більше стоїть, як похвала дурного.
За битого двох небитих дають, та й то не беруть.
За одного вченого дають десять невчених.
За одного грамотного сім неграмотних дають.
Знає, на чім світ стоїть!
Знання робить життя красним.
І з сивою бородою не все розум приходить!
І сила перед розумом никне!
Книга вчить, як на світі жить.
Кожна голова має свій розум.
Кожна пригода — до мудрості дорога.
Людей питай, а свій розум май!
Молоде орля, та вище старого літає!
Мудра голова не дбає на лихі слова.
Мудрій голові досить два слова!
Мудрий не все каже, що знає, а дурень не все знає, що каже.
Мудрим ніхто не вродився, а навчився.
На те й голова, щоб у ній розум був.
Навчай інших — і сам навчишся.
Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
Наука не йде на бука!
Наука не пиво: в рот не віллєш!
Науки ні вода не затопить, ні огонь не спалить.
Незнайко на печі лежить, а знайко по дорозі біжить.
Не бажай синові багатства, а бажай розуму!
Не краса красить, а розум.
Не лінися рано вставати та змолоду більше знати!
Не на користь книжку читать, коли вершки лише хапать.
Не перо пише, а розум.
Не питай старого, а бувалого.
Один розум добре, а два ще краще!
Одна розумна голова добре, а дві ще краще!
Око бачить далеко, а розум ще дальше.
Перемагай труднощі розумом, а небезпеку — досвідом!
Пташка красна своїм пір'ям, а людина — своїм знанням.
Треба розумом надточити, де сила не візьме.
У сусіда ума не позичиш.
Усякому на старість розуму прибавиться.
Учений іде, а неук слідом спотикається.
Учись змолоду — пригодиться на старість!
Учись — на старість буде як нахідка!
Розумний батько сина опитати не соромиться.
Розумний всякому дає лад.
Розумну річ приємно й слухать.
Розум — скарб людини.
Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє.
Сила та розум — краса людини.
Сила уму уступає!
Скільки голів, стільки й умів!
Старого горобця на полові не обдуриш.
Хороший рибак по кльову мусить знати, як рибку звати.
Хто вчиться змолоду, не зазнає на старість голоду.
Хто грамоти вміє, той краще сіє.
Хто добре учиться, той буде й добре робить.
Хто знання має, той мур зламає.
Хто людей питає, той і розум має.
Хто хоче багато знати, тому треба мало спати.
Чого Івась не навчиться, того й Іван не буде знати.
Чоловік розуму вчиться цілий вік.
Шануй учителя, як родителя!
Щастя без розуму — торбина дірява.
Що в молодості навчишся, то на старість як знайдеш.
Що голова, то й розум!
Що знаєш, що вмієш, те за плечима не носить.
Щоб часом дарма не блудить, чужого розуму питайся.
Як голова сивіє, то чоловік мудріє.
Як одступиш од грамоти на аршин, то вона од тебе на сажень.
Яка головонька, така й розмовонька!
Які літа — такий розум!


Жираф - це кінь, виконаний за всіма вимогами замовника.
 
mr_smithДата: Неділя, 05.09.2010, 00:30 | Повідомлення № 6
ADMIN
Група: Адміністратори
Повідомлень: 5114
х-статус:
You know what I mean?

Прислів’я та приказки про життя
Життя прожити — не поле перейти.
Літа пливуть, як вода.
Вік звікувати — не в гостях побувати..
Вік пройшов — як батогом ляснув.
Він уже чужий вік живе.
Година за годиною — та й так вік зійде.
День довгий, а вік короткий.
З віком розум приходить.
Як жили наші діди та прадіди, так нам веліли.
Як же мені знать, котрий мені рік?
Як родивсь, то без пам'яті був, як ріс, то розуму не мав, а як уже до розуму дійшов, тоді б то й лічить, та багато літ уплило.
В добрім житті кучері в'ються, в поганім — січуться.
Виходиш з дому — кланяйся життю молодому.
Де є життя, там є й надія.
Де мир і совіт, там життя, як маків цвіт.
Життя біжить — як музика дзвенить.
Життя любить того, хто за нього бореться, а нищить того, хто йому піддається.
Життя закоротке для щастя, а задовге для терпіння.
Життя закоротке для розкоші, а задовге на горе.
Коли б життя, а смерть прийде.
Ліпше солом'яне життя, як золота смерть.
Ніхто не знає, що його в житті чекає.
Чоловік змінюється у житті, а по правді життя змінює чоловіка.
Яке життя, така й смерть.
Який порядок у себе заведеш, таке й життя поведеш.
Які люди, таке і життя буде.
Живий про живе гадає.
Живому багато й треба
Лишай живе та доганяй мертве
Хто живому не дав, той хай і мертвому не дає.
Як будемо живі, то будем і ситі.
Де просто, там живуть років зо сто.
Живи просто, проживеш років зо сто, а будеш лукавить, так чорт тебе задавить.


Жираф - це кінь, виконаний за всіма вимогами замовника.
 
mr_smithДата: Неділя, 05.09.2010, 00:30 | Повідомлення № 7
ADMIN
Група: Адміністратори
Повідомлень: 5114
х-статус:
You know what I mean?

Прислів’я та приказки про працю
Бджола мала, а й та працює.
Без діла жить — тільки небо коптить.
Без діла слабіє сила.
Без охоти нема роботи.
Без роботи день роком стає.
Без сокири не тесляр — без голки не кравець.
Без труда нема плода.
Будеш трудиться — будеш кормиться.
Губами говори, а руками роби!
Де руки й охота, там скора робота.
Для нашого Федота не страшна робота.
Діло майстра величає!
Добре діло утіха, коли ділові не поміха.
Добре роби — добре й буде!
Добрий початок — половина діла.
Добра пряха на скіпку напряде.
Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує!
За один раз не зітнеш дерева враз.
Заклопотався, як квочка коло курчат.
Зароблена копійка краща за крадений карбованець.
Кожна птичка своїм носиком живе.
Коли є до чого жагота, то кипить в руках робота.
Коли почав орати, то у сопілку не грати!
Лежачого хліба ніде нема.
Маленька праця краща за велике безділля.
На дерево дивись, як родить, а на чоловіка, як робить.
На охочого робочого діло найдеться.
Не в цім хороша, що чорноброва, а в тім, що діло робить.
Не взявшись за сокиру, хати не зробиш.
Не дивись на чоловіка, а на його діло.
Не кайся рано встати, а кайся довго спати.
Не місце красить чоловіка, а чоловік місце.
Не одежа красить людину, а добрі діла.
Не святі горшки ліплять, а прості люди.
Не сокира теше, а чоловік.
Недаром говориться, що діло майстра боїться.
Печені голуби не летять до губи.
Під лежачий камінь вода не тече.
Поки не упріти, поти не уміти.
По роботі пізнати майстра.
Праця чоловіка годує, а лінь марнує.
Працює, як чорний віл.
Працюй, як коняка, а їж, як собака.
Ранні пташки росу п'ють, а пізні — слізки ллють.
Рання пташка росу оббиває.
Роби до поту, а їж в охоту!
Робить, як чорний віл.
Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде.
Старається, як мурашка.
Того руки не болять, що уміють.
Треба нахилиться, щоб з криниці води напиться.
Труд чоловіка кормить.
Трудова копійка годує довіку.
Хочеш їсти калачі — не сиди на печі.
Хто багато робив, той і багато знає.
Хто в роботі, той і в турботі.
Хто рано підводиться, за тим і діло водиться.
Хто робить кревно, той ходить певно.
Хто що вміє, то і діє.
Хто що знає, тим і хліб заробляє.
Чесне діло роби сміло!
Щира праця мозолева.
Що ранком не зробиш, то вечором не згониш.
Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.
Як без діла сидіти, то можна одубіти.
Як дбаєш, так і маєш.
Як ручки зароблять, так ніжки сходять.


Жираф - це кінь, виконаний за всіма вимогами замовника.
 
mr_smithДата: Неділя, 05.09.2010, 00:31 | Повідомлення № 8
ADMIN
Група: Адміністратори
Повідомлень: 5114
х-статус:
You know what I mean?

Прислів’я та приказки про добро


Буде добре, як мине зле.
Будь добрим - бідним станеш.
Від добра ніхто не тікає.
Від добра добра не шукають.
Все добре, що добре кінчається.
Добре чути далеко, а зле ще далі.
Добре ім'я краще багатства.
Добре роби - добре й буде.
Добре треба шукати, а зло саме прийде.
Добрий, хоч до рани прикладай.
Доброго і корчма не зіпсує, а злого і церква не направить.
Доброму всюди добре. Добро пушить, а лихо сушить.
Зі всіма добрий - собі лихий.
Кого добро нагріє, той дуріє.
Як не було добра змалку, то не буде до останку.
Світ не без добрих людей.
Там добре, де нас нема.

Прислів’я та приказки про старість та життєвий досвід
Згадала стара, як молодою була.
Ліпша старого рада, як молодого робота.
Молода була — дурна була, стара стала — дурніша стала.
Не лай старого — сам старим будеш.
Ненадовго старий жениться.
Не питай старого, а питай бувалого.
Поважай старих, бо й сам старим будеш.
Сів старий, зажурився, а далі встав, підголився.
Слухай старих людей, то й чужого розуму наберешся,й свого не загубиш.
Сонце заходить — старим радість.
Старе скаже на глум, а ти бери на ум.
Старе, як мале: що побачить, того й просить.
Що старе, що мале, що дурне.
Старий, старий, але ярий.
Старий, а розуму за дитину не має.
Старий, а як скаже та прикаже, то й молодий не справиться.
Старий багато знає, а ще більше забув.
Старий кінь борозни не псує, та й глибоко не оре.
Старий ворон пусто не кряче.
Старий говорить, говорить, та й направду виходить.
Старий кіт, а масло любить.
Старий не той, що багато літ має, а той, хто здоров'я шукає.
Старий про старе й думає.
Старий стару хвалить, що добрий борщ зварить, а молодий свою гудить: що не зварить, то спаскудить.
Старий хоче спати, а молодий гуляти.
Старі крутяться, а молоді учаться.
Старого горобця на полову не зловиш.
Старого вчити — що мертвого лічити.
Старого дерева не випрямиш.
Старого чоловіка для поради держи.
Старому женитися і ніч коротка.
Старому брехати — не ціпом махати.
Старому подушечки, а молодому ігрушечки.
Старому піч, як малому колиска.
Старому та хворому годи завше, як малому.
Сядьмо, старий, в парі, щоб гречка родила.
Такий старий, що пам'ятає, як його батька хрестили.
У старого голова, як решето: багато було, та висіялося,
У старого жінка молода — велика біда.
Чим старіший, тим мудріший, чим молодший, тим дорожчий.
«Чого чорт мудрий?» — «Бо старий!»
Шануй старих — молоді тебе пошанують.
Шукай правди у старих, а сили у молодих.
Як єсть старий куст, так і двір не пуст, а як єсть старі люди, так і всього прибуде.
І чорт на старість у монахи пішов.
Не роками старість гарна, а ділами.
Слухай, слухай та на вус мотай, а під старість як знахідка буде.
Старість іде і хвороби веде.
Старість — не радість, горб — не користь.
Старість не прийде з добром: коли не з кашлем, то з горбом.
Від гніву старієш, від сміху молодієш.
Незчувся, коли й постарівся.
Старять годи і тяжкі пригоди.
Тримайся того порога, перед котрим зістарівся.
Цікаві скоро старіються.
Якби знову на світ народитися, знав би, як не старітися.
Сиве волосся — ласка молода.
Сивина в голову — біс у ребро.
Сивина в бороду — розум в голову.
Хто сивий — не конче мудрий, а лише старий.
Волос сивіє, а голова шаліє.
Не будь цікавим, бо швидко посивієш.
Як голова сивіє, то чоловік мудріє.
Три дні до смерті, та ніяк не доживеш.
І не мірошникує, а голова борошном припала.
Зігнувся в три погибелі.
Добрі зуби, що кисіль їдять.
Куди йому кисіль їсти, коли він кваші не вкусить.
Тоді дали хліба, як зубів не стало.
Не в час даєш хліба густо, коли зубів у губі пусто.
Був кінь, та з'їздився.
Кисіль зубів не псує.
Коли зубів не маю, тоді горіхи принесли.
Вже мені вдолину йде, а тобі вгору.
Як мале падає, бог перину підставляє, а старе падає,
чорт борону підставляє.
До пори збан воду носить.
До пори збан воду носить, прийде пора — заголосить.
Доки здоров'я служить, то чоловік не тужить.
Без здоров'я нема щастя.
Без здоров'я ніщо чоловікові не миле.
Бережи і шануй честь змолоду, а здоров'я — під старість.
Бережи одежу знову, а здоров'я змолоду.
Було б здоров'я, а все інше наживем
Було б здоров'я, а все інше купимо (сучасна варінт)
Вартість здоров'я знає лише той, хто його втратив.
Весела думка — половина здоров'я.
Веселий сміх — здоров'я.
Все можна купити, тільки здоров'я ні.
Глянь на вид і про здоров'я не питай.
Горе стихає, а здоров'я зникає — і радість минає.
Держи голову в холоді, а живіт в голоді — будеш здоров.
Добре здоровому вчити хворого.
Здоровий злидар щасливіший від хворого багача.
Здоровий хворого не розуміє.
Здоровий, як циганова коняка: день біжить, а три лежить.
Здоровому все на здоров'я йде.
Здоровому здається, що ніколи не захворіє.
Розпутне життя в молодості приносить хворобу на старості.
Яка молодість, така й старість.
Інший молод роками, та старий ділами.
Коли молод бував, під колінця голубця вибивав, а як стар став, всього того перестав.
Молоде пиво шумить.
Молода кров кипить.
Молода, як горіх, так і проситься на гріх.
Молоде — золоте, а як ляже спати, то не може встати.
Молоде на всі сторони гнеться.
Молоде орля, та вище старого літає.
Молодий місяць не всю ніч світить.
Молодий може вмерти, а старий мусить.
Молодий та зелений, як гарбуз у спасівку.
Молодого кров гріє.
Не розуміє молодий старого, аж доки сам ся не постарів.
Нагинай гілляку, доки молода.
Не можна покласти стару голову на молоді плечі.
Не розкошуй замолоду, бо на старість будеш бідувати.
Нехай гуляє молодь, більш копи лиха не наробить.
Сіла між молодими і помолодшала.
Треба змолоду кості гризти, аби на старість м'ясо їсти.
Хоч молодий роками, та старий розумом.
Хто змолоду балує, то під старість старцює.
Рожа червона, та й та блідне.
На свіжий цвіток і бджола сідає, а зів'ялий обминає.
Нове ситечко на кілочку, а як пристариться, садять квочку.
Добрі зуби і камінь перегризуть.
Болять старі кості за гріхи молодості.
Він не старий, але давній.
В старій печі сам чорт палить.
Горе старому вдома самому.
Дай, боже, старим очі, а молодим розум.
Де старий ногою, там молодий головою.



Жираф - це кінь, виконаний за всіма вимогами замовника.
 
mr_smithДата: Неділя, 05.09.2010, 00:32 | Повідомлення № 9
ADMIN
Група: Адміністратори
Повідомлень: 5114
х-статус:
You know what I mean?

Прислів'я та приказки про тварин




Худоба, скотина


Не будь тією скотиною, що догори щетиною.
Пошануй худобу раз, а вона тебе десять раз пошанує.


Тварина


Всякої тварі по парі.
І тварина розумна, дарма, що не говорить.


Баран


Добрий баранчик, та по-вовчому виє.
Куди баран, туди й вівці.
Не будь бараном, то й вовк не з'їсть.


Вівця


Біда вівцям, де вовк пастухом.
Блудна вівця - вовча вечеря.
Він овечу натуру має.
Голу вівцю не стрижуть.
З поганої вівці хоч вовни жмут.
Ходить, як овечка, а буцькає, як баран.


Бик


Бик забув, як телятком був.
Був колись бик, та звівся на смик.
Захотів молока від бика.
Чий би бугай не скакав, а теля наше.
Вола голова не боліла, коли корова теля родила.
Дмись, не дмись - волом не будеш.
З вола дві шкури не деруть.
Котрий віл тягне, того ще й б'ють.
Старий віл борозни не псує. Знайся віл з волом, а кінь з конем.


Корова


І чорна корова біле молоко дає.
Кожна корова своє теля лиже.
Корові не тяжкі свої роги, а матері - свої діти.
Корова в дворі - харч на столі.
Як корова багато реве, то мало молока дає.
У корови молоко на язиці.
Та корова завжди молочна, яку продали.
Чия корова ричала, а твоя б мовчала. Яка корова, таке й теля.


Теля


Дай, боже, нашому теляті вовка з'їсти.
Ласкаве телятко дві матки ссе.
З телячим хвостом у вовки не сунься.


Кінь


Був кінь, та з'їздився.
Був на коні і під конем.
Хто бува на коні, бува і під конем.
Гладь коня вівсом, а не батогом.
Дарованому коневі в зуби не дивляться.
З доброго коня не шкода і впасти.
Знайся кінь з конем, а віл з волом.
І золоті удила коневі не милі.
Кінь на чотирьох ногах і то спотикається.
Котрий кінь везе, то його ще й поганяють.
Коневі овес не тяжкий.
Коня кують, а жаба ногу підставляє.
Куди кінь з копитом, туди й рак з клешнею.
Лучче з доброго коня впасти, ніж на поганому їхати.
На чужому коні далеко не поїдеш.
Не той кінь, що в болото увезе, а той, що витягне.
Не можна одноразово на двох конях сидіти.
Знає кобила, що віз поломила.
Кобила за ділом, а лоша без діла.
Кобила за вовком гналась та вовкові в зуби попалась.
Кобила з вовком тягалась - хвіст та грива осталась.
Не за те кобилу б'ють, що ряба, а за те, що везти не хоче.



Коза


Були в кози роги, та стерлися.
І кози ситі, і сіно ціле.
І коза сита, і капуста ціла.
Знає, де козам роги виправляють.
Де коза ходить, там жито родить.
Коза дере лозу, а вовк козу, вовка пастух, пастуха пан, пана юрист, а юристу чортів триста.
Коза з вовком тягалася, тільки шкура зосталася.
Коза і на базар не хотіла, та її повели.
Коли б кізка не скакала, то б і ніжки не зламала.
Нагадав козі смерть.
Нагадав козі смерть, то де не ходить, там пердь.
Не довіряй козу вовкові, а капусту козі.
Підождіть: прийде коза до воза сінця просить.
Раз козі смерть.
У його всі кози в золоті.
Від козла ні шерсті, ні молока.
Поставили козла город стерегти.
Із нього користі, як із цапа молока.
Послухав цапа - і сам у барани попав.
Напоїш цапа вином, то він і на вовка полізе.


Свиня


Свині не до поросят, коли її смалять.
Дай свині роги - людей поколе.
Коли б свині крила, вона б і небо зрила.
Із свині чоловік нігди не буде, але з чоловіка свиня ся може стати.
На свиню хоч сідло надінь - все конем не буде.
Не кидай перлів свиням, бо потопчуть їх ногами.
Посади свиню за стіл, вона й ноги на стіл.
Свиня не з'їсть, не покачавши.
Свиня не з'їсть, поки не обваляє.
Свиня болото знайде.
Погане поросятко і в жнива мерзне.
Не будь тим, що моркву риє.


Осел


Був би послом, якби не вдався ослом. Держись за гриву, бо за хвіст не вдержишся.
Лучче бути хвостом живого собаки, чим головою дохлого лева.
Хлів
Перше заведи хлівину, а потім скотину.
Гуска, індик
Гусь свині не товариш.
Індик думав та й у борщ попав.


Кіт


Бачить кіт сало, та сили мало.
Буде котюзі по заслузі.
Він що кішка: як ти його не кинь, а він все на ноги стає.
Гладкий кіт мишей не ловить.
Знає кіт, чиє сало з'їв.
З чорної кішки білої не зробиш.
Кіт з хати - миші на стіл.
Кіт з хати - миші танцюють.
Кіт спить, а мишей бачить.
Кішці смішки, а мишці слізки.
Котяча забавка — мишам задавка.
Кішку б'ють, а невістці замітку дають.
Кота в мішку не купують.
Минулася котові масниця.
Не все коту масниця.
Ніччю всі коти чорні.
Чим більше кицьку гладиш, тим вище вона горб підіймає.


Мишка


І мишка в свою норку тягне корку.
Мишка у стозі, а піп у селі ніколи те згинуть.


Собака


Далеко куцому до зайця.
Піймав куцого за хвіст.
Бійся не того собаки, що бреше, а того, що ластиться.
Вдача собача, натура вовча.
Вивченого пса нічим не підкупиш.
Де свої собаки кусаються, там хай чужі не пхаються.
До собаки підходь ззаду, а до коня спереду.
Звик собака за возом бігти - побіжить і за саньми.
З жиру собака біситься.
З собакою дружи, а палицю в руках держи.
І собака чує, хто його годує.
Кожний пес на своїм смітті пан.
Кожний пес перед своїм порогом сміливий.
Він, як собака на сіні: і сам не гам, і комусь не дам.
Не вір собаці, бо вкусить.
Не для пса ковбаса, не для кота сало.
Не дражни собаку, так і гавкать не буде.
Не тоді собак годують, як на охоту йдуть.
Не хочу, щоб на мене усіх собак вішали.
Собака бреше, а вітер несе.
Пішла собачими стежками.
Свій пес як укусить, то найгірше болить.
Скажений пес і хазяїна кусає.
Скаженому псові вступайся з дороги.
Собака бреше, а кінь іде.
Собаці собача смерть.
Старий пес дармо не бреше.
То дурний собака, що на всіх гавкає.
Як собаку годують, так він і гавка.
Як не вертись, собако, а хвіст ззаду.
Старий звір ніколи не дрімає.


Ведмідь


Не діли шкуру не вбитого ведмедя.
І ведмедя вчать танцювати.
Медвідь танцює, а циган гроші бере.


Вовк


Аби вовк ситий і баран цілий.
Аби вовк ситий і коза ціла.
Бере вовк, та й вовка візьмуть.
Великій череді вовк не страшний.
Дружній череді вовк не страшний.
Вовка не треба кликати з лісу, він сам прийде.
Вовка ноги годують.
Вовк в овечій шкурі.
Вовка боятися - в ліс не йти.
Вовка як не годуй, а він усе в ліс дивиться.
Скільки вовка не годуй, а він у ліс дивиться.
Натура вовка тягне до лісу, а музиканта до корчми.
Вовка в плуг, а він глядить у луг.
Вовк змінює шкуру, але ніколи свою натуру.
Вовк линяє, а вдачі не міняє.
Вовком орати не будеш.
Вовк вовчу думку має.
Вовк старіє, але не добріє.
З вовком дружи, а камінь за пазухою держи.
Або з вовками жити і по-вовчому вити, або з'їденим бути.
З вовками жити - по-вовчому вити.
Ми про вовка, а вовк суне.
За вовка помовка, а вовк іде.
Не за те вовка б'ють, що сірий, а за те, що овечку з'їв.
Не такий вовк страшний, як його малюють.
Пішов вовчими стежками.
Пішов вовк по вовну та й сам остався остриженим.
Повадиться вовк до кошари, то все стадо перебере.
Пожалів вовк кобилу - зоставив хвіст і гриву.
Хто вродиться вовком, тому бараном не бути.
Тобі що сіре, те й вовк, що куце, те й заєць.



Заєць


Видно зайця по вухах.
За двома зайцями не ганяйся.
За двома зайцями не гонись, бо й одного не піймаєш.
Зловив зайця за хвіст.
Не давай зайцеві моркву берегти, а лисиці курей стерегти.
Полохливий заєць і пенька боїться.
У зайця стільки стежок, як у клубку ниток.
Цілував би заєць кобилу, та високо.


Лев


Лев - цар звірів, а боїться комарів.


Лис


Говорить, як лисиця, а за пазухою камінь держить.
Дивиться лисичкою, а думає вовком.
Занадився лис у курник, то всі кури повиносить.
Знати лисицю по хвості.
І на хитру лисицю капкан знайдеться.
Кожна лисиця свій хвостик хвалить, а чужий ганить.
Кожний лис свою нору любить.
Лисиця спить, а курей бачить.
Старого лиса тяжко зловити.
У вічі, як лис, а поза очі, як біс.


Їжак


Голим задом їжака не вб'єш.
З їжака не буде бика.
їжак їжака голками не зляка.
На мені покатаються, як на їжаку.
Гадина, змія.
Вигрій гадину за пазухою, а вона тебе вкусить.
Гадину за пазухою має.
Гадюка як не вкусить, то засичить.
На всяку гадину є своя рогатина.
У гадюки нема іншої науки, ніж кусати.
Ужалений змією боїться і вірьовки.
Черв'як, хробак
За тобою уже хробак ходить.
Кожному свій черв'як серце точить.
Малий хробак і великого дуба підточить.


Комар


За комаром не ганяйся з топором.
З комара робити вола.
З комара роблять слона.
Зробив так, що й комар носа не підточить
Комар і цареві на носі грає. Що комар, то й сила.


Муха
Зробив з мухи слона.
Муха не боїться обуха.


Жаба


Дмись, жабо, не дмись, а волом не будеш.
Там йому жаба і цицьки дасть.
Кожна жаба своє болото хвалить.
Роздайся, море, жаба лізе.
Не по заказу жаби дощ падає.


Риба


Велика риба в великій воді сидить.
Велика риба малу цілою ковтає.
Від голови риба смердить.
Від голови риба гниє.
Риба псується з голови, але чистять її з хвоста.
Де риба чіпляється, там і вудку кидай.
Неспіймана риба завжди велика.
Як дешева рибка, погана юшка.
Добре ловити рибу в каламутній воді.
І риби наловить, і ніг не замочить.
Щоб рибку їсти, треба в воду лізти.
Легше рибу з'їсти, як піймати.
Ми з тобою, як риба з водою.
Не буде риба раком.
Не все риба, що в воді.
Не вчи рибу плавати.
Нема над рибу линину, над м'ясо свинину.
Ні риба, ні м'ясо.
Одна дяка, що за рибу, що за рака.
Риба не без кості, чоловік не без злості.
Риба глядить, де глибше, чоловік - де лучче.



Щука


Заснула щука, та зуби не сплять.
На те щука в річці, щоб карась не дрімав.


Рак


Тоді то буде, як рак в ставі свисне.
На безриб'ї і рак риба.
Пішов на дно раків ловить.
Пішов раків годувати.
Чи сяк, чи так, а не буде з риби рак.


Жираф - це кінь, виконаний за всіма вимогами замовника.
 
mr_smithДата: Неділя, 05.09.2010, 00:33 | Повідомлення № 10
ADMIN
Група: Адміністратори
Повідомлень: 5114
х-статус:
You know what I mean?

Прислів’я та приказки про господарство і господарів
Хату руки держать.
Нова хатка - нова гадка.
Без хазяїна й двір плаче.
Без хазяїна двір плаче, а без хазяйки - хата.
Всякий двір хазяйським оком держиться.
Хазяйське око товар живить.
Свій глаз - алмаз, чужі руки - круки.
В доброго хазяїна й соломинка не пропаде.
У дурного хазяїна й колесо з воза украдуть.
Кепський господар десять робіт зачинає, жодної не кінчає.
Привикай до господарства змолоду, то не будеш знати на старість голоду.
Роби на дворі - буде й в коморі.
Чого не доглянеш очима, за те відповіси плечима.
Де оком не доглянеш, там калиткою доплатиш.
Земля-трудівниця аж парує, та людям хліб готує.
На чорній землі білий хліб родить.
На добрій землі що не посієш, те й вродить.
Жита ростуть, як з води йдуть.
Ялова земля не нагодує, а сама їсти просить.
Хліб на хліб сіяти - ні молотити, ні віяти.
Хто землю удобряє, тому й земля повертає.
Не земля родить, а руки.
Хто землі дає, тому й земля дає.
Дай землі, то й вона тобі дасть.
Давай нивці, то й нивка дасть.
Де господар добре робить, там і поле буйно родить.
Де господар не ходить, там нивка не родить.
Не питає добрий жнець, чи широкий загонець.
Коли зореш мілко, посієш рідко, то й уродить дідько.
Як мілко орати, краще випрягати.
Де оре сошка, там хліба трошки.
Глибше орати - більше хліба жувати.
Там ся добре діє, де два оре, а третій сіє.
Сій не пусто, то збереш густо.
Чистим зерном сійте поле, то вродить хліб, як море, а нечистим посієте - собі шкоди надієте!
Хто хоче збирати - мусить добре засівати.
Що посіяв, те і вродить.
Яке посієш, таке і пожнеш.
Як посієш наволоком, то і вродить ненароком, а як посієш густо, то не буде пусто.
Ану вставай, чоловіче, третій півень кукуріче!
Хліб усьому голова.
Як хліб буде, то й все буде.
Як на току молотиться, то і в хаті не колотиться.
Хліб на ноги ставить, хліб з ніг валить.
На вітер надіяться - без мелива бути.
Зерно до зерна - та й мірка повна.
Де борошно, там і порошно.
З гречки та проса - і каша й паша.
З поганої трави - погане й сіно.
Яка трава, таке й сіно.
Яка пшениця, така й паляниця.
Яка яблунька, такі й яблука.
Яка грушка, така й юшка.
Яка прядка, така й нитка.
Яка пряжа, таке й полотно ляже.
Кожному овочеві свій час.
Аби цвіт, а ягідки будуть.
Не з кожного цвіточка ягідочка!
Терен груш не родить.
Буряк - не дурак: на дорозі не росте, а все на городі.
Пусти осот в огород - огірків не буде.
Не вродив мак - пробудемо й так.
Сади дерево ззамолоду - на старість як нахідка.
Корова в дворі - харч на столі.
Не рахуй овець в череді, а рахуй в загороді.
Добра штука оті вівці: і кожух, і свита, і губа сита!
Сінним конем, а солом'яним волом не далеко заїдеш.
Любиш поганяти, люби й коня годувати.
Їдь, кобило, хоч три дні не їла!
Даси коневі полови - будеш робить поволі.
Гладь коня вівсом, а не батогом!
На батозі далеко не поїдеш.
Сип коневі мішком - не ходитимеш пішком!
Хто коня годує, той дома ночує.
В дорозі, у гостині пам'ятай о худобині.
Пошануй худобу раз, а вона тебе десять раз пошанує.
Добре тому в дорозі, хто сидить на возі.
На те коня кують, щоб не спотикався.
Люблю Сивка за звичай: хоч крекче, та везе.
У доброго коня верстви не довгі.
Немазаний віз скрипить, а мазаний сам біжить.
Пожалієш ухналя, то й підкову згубиш.
Пожалієш личка, не поможе й вірьовка!
Пропав батіг - пропадай і пужално!
Коли віл пропав, то пропадай і ярмо!
Як снасть ламається - то чоловік ума набирається, а як худоба пристає - то чоловікові ума не стає.
Як добрий став - риба буде, а стече став - болото буде.
Погана сітка - для риби не клітка.
Час не віл - його не налигаєш!
Згаяного часу і конем не доженеш.
На годину спізнився - за рік не доженеш.
Не доженеш і конем, що запізниш одним днем.
Згайнуєш на жнивах хвилину - втратиш не одну зернину.
Літом хто гайнує, той зимою голодує.
Хто літом жари боїться, той зимою не має чим погріться.


Жираф - це кінь, виконаний за всіма вимогами замовника.
 
mr_smithДата: Неділя, 05.09.2010, 00:33 | Повідомлення № 11
ADMIN
Група: Адміністратори
Повідомлень: 5114
х-статус:
You know what I mean?

Прислів'я та приказки про птахів





Птах


Видно птаха по пір'ю.
Видно птаха по польоту.
Всяка пташка свої пісні має.
Кожна птиця знайде свого Гриця.
Ліпше пташці на зеленій вітці, ніж у пана в золотій клітці.
Ранні пташки росу п'ють, а пізні слізки ллють.
У всякої пташки свої замашки.



Гніздо


Всяка пташка своє гніздо знає. Кожна пташка своє гніздо хвалить. Погана та пташка, якій своє гніздо не миле.
Добра птиця свого гнізда не каляє.
Свого гнізда не цурайся.
Своє гніздо найтепліше.
Воля пташці краща від золотої клітки.
Гарна клітка не нагодує пташки.


Ворона


Від ворон одстала, до пав не пристала.
Вліз межи ворони, кракай, як і вони.
Ворона вороні око не виклює.
Ворона й за морем літає, та дурна вертається.
Вороні і мило не поможе - все чорна буде.
Лякана ворона куща боїться.


Крук


Де стерво, там і круки.
Круки сідають, а пани на людську душу чигають.
Крук крукові ока не видзьобає.


Горобець


Горобець маленький, а серденько має.
Горобців боятися - проса не сіяти.
Краще нині горобець, як узавтра голубець.
Ліпше горобець у жмені, як журавель у небі.
Ліпше горобець в руці, чим заєць в лісі.
Старого горобця на полову не зловиш.
То стріляний горобець.


Зозуля


Зозуля собі гнізда не мостить.
Ще й на нашій вулиці зозуля закує.


Кулик


Кожний кулик своє болото хвалить.
Кулик кулика бачить здалека.


Ластівка


Де ластівка не літає, а на весну додому прилітає.
Ластівка день починає, а соловей його кінчає.
Одна ластівка не робить весни.


Лелека


Де лелека водиться, там щастя родиться.


Орел


Краще битися орлом, ніж жити зайцем.
Куди орли літають, туди сорок не пускають.
Не вчи орла літати, а рибу плавати.
Не вчи орла літати, а солов'я співати.
Орел мух не ловить.


Синиця


Краще синиця в жмені, ніж журавель у небі.


Сова


Ніхто не буде знати, тільки сич та сова, та людей півсела.
Сова вдень мовчить, а вночі кричить.


Сокіл


Знати сокола по польоту, а доброго молодця по походці.


Соловей


І соловейко не співає, коли їсти не має.
В кожного солов'я пісня своя.
Не потрібна солов'ю золота клітка, краща йому зеленая вітка.
Не вчи солов'я співати, а орла літати.
Соловей співає, поки голос має.


Сорока


Всяка сорока від свого язика страждає.
Двох сорок разом за хвіст не вдержиш.
Дружні сороки і орла заклюють.
Сорока на хвості принесла.



Курка


Не всі кури одної натури.
Він такий, що його й кури заклюють.
Всяка курка не дурна: не од себе, а все до себе гребе.
Голодній курці просо сниться.
Голодній курці все просо на думці.
Добра квочка одним оком зерно бачить, другим - шуліку.
З курми спати лягай і з курми вставай.
І чорна курка білі яйця несе.
Кому що, а курці просо.
Кому весілля, а курці смерть.
Мудріші тепер яйця, ніж кури.
Яйця курей учать.


Півень


Без півня хата глуха.
Кому ведеться, тому і півень несеться.
Співатиме півень, чи ні, а день буде.
Бджола
Бджола мала, а й та працює.
Бджола летить на всякий цвіт.
Бджола летить, де мед пахтить.
Бджоли раді цвіту, люди раді меду.
В кого бджоли, в того і мед.
Добру людину бджола не кусає.


Жираф - це кінь, виконаний за всіма вимогами замовника.
 
mr_smithДата: Неділя, 05.09.2010, 00:34 | Повідомлення № 12
ADMIN
Група: Адміністратори
Повідомлень: 5114
х-статус:
You know what I mean?

Прислів’я та приказки про воду


Не плюй у криницю, бо доведеться з неї ще води напитися.
Без води й борщу не звариш.
Без води і не туди, і не сюди.
Вода ума не мутить та й голови не смутить.
Ваша вода мокра, ще й зимна.
У воді стоїть, а води просить.
Вивели його на чисту воду.
Від великої води надійся шкоди.
Він, як вода, скрізь просочиться.
Він ані в воді не втоне, ані в огні не згорить.
Він без кінця воду варить.
Він із води сухим вийде.
Він такий, що й у ложці води втопиться.
Він і на холодну воду дує.
Він у десятьох водах митий.
Вода найде собі дорогу.
Вода греблю рве.
Вода в решеті не встоїть.
В решеті води не наносиш.
Вода все сполоще, крім лихого слова.
Вода в одного бере, а другому дає.
Води - хоч топитись, та нема де напитись.
Води - хоч мийся, ліса - хоч бийся, хліба - хоч плач.
Водою воду не загадиш.
В океані води не зміряєш.
Вчорашньої води не доженеш.
Не все переймай, що по воді пливе.
Чим глибша вода, тим більша риба.
Глибока вода не каламутиться.
Глибока вода тихо пливе.
Де вода, там і верба.
Де вода, там і біда.
За водою підеш, то й не вернешся.
З брудної води ще ніхто чистим не вийшов.
І вода як на місці стоїть, то засмерджується.
Коло води ходячи, умочишся.
Мала вода - великий шум.
Не виливай каламутну воду, доки чисту не найдеш.
Не спитавшись броду, не сунься в воду.
Не ходи у воду за птицею, а в ліс за рибою.
Прийшло з води, пішло з водою.
Пролиту воду назад не збереш.
Проти води пливе.
Тиха вода береги рве.
Тиха вода греблю рве.
Тиха вода найглибша.
У каламутній воді рибу ловлять.
Хто хоче чистої води, нехай іде до джерела пити.
Чий берег, того й вода.
Як води боятися, то не купатися.
Вода крапля по краплі і камінь довбає.
Не тим крапля камінець довбає, що сильна, а тим, що часто падає.



Жираф - це кінь, виконаний за всіма вимогами замовника.
 
mr_smithДата: Неділя, 05.09.2010, 00:35 | Повідомлення № 13
ADMIN
Група: Адміністратори
Повідомлень: 5114
х-статус:
You know what I mean?

Прислів'я та приказки про пісню


Пісня складами славна.
Він стільки пісень знає, що й на воловій шкурі не списав би.
Всяка пташка свої пісні співає.
Яка пташка, така й пісня.
Де праця, там і пісня.
З пісні й казки слова не викидають.
З моря води не вилити, а з пісні слова не викинути.
Легше тобі на душі стане, як пісня до твого серця загляне.
Може, він таку пісню знає, що якби заспівав, то й волос би зав'яв.
Найдорожча пісня, з якою мати мене колисала.
Не все тому правда, що в пісні співають.
Пісенька солодка — коротка.
Пісня гуртова, а за тютюн вибачай.
Хоч нові птахи, та старі пісні.
Солов'їними піснями ситий не будеш.
Швидко пісня співається, та не швидко складається.
Як з такою піснею, то ліпше без неї.
Без голосу не співець, без грошей не купець.
Болить горло співати дармо.
Гарно ти співаєш, та слухати не хочеться.
Де нема співця, послухаєш горобця.
Як уміє, так і піє.
Кому добре, той співає, кому зле, той плаче.
Співаєш добре, а перестанеш — ще краще.
Хто співає, той журбу проганяє.
Як заспіває, то аж плакати смачно.
Як погано співати, краще добре свистати.



Жираф - це кінь, виконаний за всіма вимогами замовника.
 
mr_smithДата: Неділя, 05.09.2010, 00:36 | Повідомлення № 14
ADMIN
Група: Адміністратори
Повідомлень: 5114
х-статус:
You know what I mean?

Прислів’я та приказки про біду
На бідного Хому і дерево пада.
Пани: на трьох одні штани, котрий раніше встав, той ся вбрав.
Бідний до всіх рідний, а багатий нікому не радий.
Бідному куди не кинь, то все латкою наверх.
Бідак живе обачно: раз на тиждень обідає,та й то не смачно.
Біда бідному — і вмерти не дають.
Бідаку не первина, що ні з чим до млина.
Бідний на сорочку старається, а багатий і кожуха цурається.
Бідний багатому косить, а сам їсти просить.
Бідний буває багатим тільки вві сні.
Бідний у праці рветься, багатому черево дметься.
Бідний і на тім світі на панів робить: папи будуть у смолі кипіти, а бідним дрова носить.
Бідна душа без гроша.
Бідний носить, що може, а багач, що хоче.
Бідний робить — багатому родить.
Бідність не гріх.
Бідного й мудрі слова мало важать, бідному вареників не їсти: як є мука, то нема сиру.
Бідному википить, а багатому накипить.
Бідному все вітер в очі, як удень, так і вночі.
Бідному у багатого жить — або плакать, або тужить.
Бідність показує нам наших приятелів.
Бідняк, що грак — з долини та в байрак.
Без біди не вмерти.
Бог біду дав та й на плечі завдав.
Біда без дощу росте.
Біда бідного шукає.
Біда бідному без наймита: послав би до млина, та нема кого, пішов би сам, та нема з чим.
Біда бідою їде і бідою поганяє.
Біда біду перебуде, одна мине, десять буде.
Біда біду породила, а біду чорт.
Біда біду тягне.
Біда вимучить, біда й виучить.
Біда гартує чоловіка, як вода залізо.
Біда і вдень не спить.
Біда людей єднає.
Біда помучить, але і жити научить.
Біда красить, як кип'яток рака.
Біда куца, а горе чубате.
Біда біду бачить по сліду.
Біда навчить калачі їсти.
Біда навчить і шилом кашу їсти.
Біда на престолі, коли нема нічого в стодолі.
Біда — не вода: ні переплисти, иі перебрести.
Біда — не дуда: стань в неї дуть, то сльози йдуть.
Біда не спить, але по людях ходить.
Біда розум родить і на розум наводить.
Біда тій курці жити, на котрій яструба вчать ловити.
Біда тому, хто добра не робить нікому.
Біда, що вода: несподівано все до хати приходить.
Біда як іде до кого в гості, то з собою і злидні бере.
Біда як схоче, то і на гладкій дорозі здибає.
Біди і грім не заб'є.
Біди ні продати, ані проміняти.
Біди не треба шукати — сама прийде до хати.
Бідою біді не поможеш.
Біду в гості не просять.
Біду пустії в двір, а з двору вже не виженеш.
Біду свари, біду ганьби і бий і на біду весь ліс виломи, то біда все бідою буде.
Швидко йти — біду найдеш, помалу йти — біда тебе найде.
Буде біді кінець, як нас не стане.
В біді пізнавай приятеля.
Вівсяний хліб, вербові дрова — біда готова.
Від меншої біди втікав, а в більшу попав.Для бідного кожні ворота замкнені.
До бідного приятеля іди коли хоч, а до багатого —коли кличе.
І у Відні є люди бідні.
На бідного Макара всі шишки валяться.
На бідного Хому і дерево пада.
На бідняка камінь і вгору котиться.
Ніхто не відає, що бідний обідає.
Слабий з сильним не борися, бідний з багатим не дружися.
Тоді любить і сват, як добре мається брат, а коли бідний, то забуде і брат рідний.
У бідного біда скаче, а дитина їсти плаче.
У бідного щодня піст.
У бідного тоді неділя, коли сорочка біла.
Хоч бідно жив, та в пана допомоги не просив.
Як умер біднячок — тільки піп та дячок.
Убогому життя, як собаці на перелазі.
В убогого все по обіді.
На світі так ведеться, що вбогий перед багатим гнеться.
На убогого всюди капає. -
Чоловік убогий — то кінь безногий.
З хлопами мирно живемо: лани хлопами оремо.
З хлопа усі живуть, тому його й скубуть.
Якби не хлоп та не віл, то би пан не жив.
Старий хлоп, як старий пес: геть із двору або під лавку!
На темного мужика пре злиднів толока.
Тягни лямку, поки викопають ямку.
Хто тягне, того ще й б'ють.
Який кінь тягне, на того й кладуть.
Б'юся, як риба об лід, а не бачу свій слід.
І в давні літа була біда.
Поля, що й курці лапкою нема де ступити.
І курці носом ніде клюнуть.
Тільки й землі маю, що поза нігтями.
Дожився: штани одні, а сорочок ще менше.
Дожились до того, що нема нічого.
Дожились до того, що хоч серед хати орати.
Живемо без змін: багатіти немає змоги,а голіти далі нікуди.
Живемо не горюємо, хліба не купуємо, а просимо.
Живу й світа не бачу.
Розживемось, як сорока на лозі, а тінь на воді.
Розживемось, як у пастухи наймемось.
Розжилась голота коло болота.
Привикай, коровко, до житньої соломки.
І хвоста нема в дворі.
Ні шерстинки в дворі — голий як бубон.
Ні сідла, ні вузди, ні того, що на нього вузду надівати.
Біда не сама ходить, а з собою ще й горе водить.
Шукай добра, біда сама знайде.
Далеко йшов, а добра не знайшов.
А що нам за теє браться, коли біди бояться.

1. Аби біда, гроші будуть (ІМФЕ, 1-2, 253, 42).— Див. гроші.
2. Аби руки, біда буде (Чуб., 288).
3. А, здорові, діди! Чи не маєте біди? То в мене купіть, або й так візьміть (Укр. пр.. 1936, ІЗЇ).
4. А нащо нам за теє браться, коли біди бояться? (Мал., 187).
5. Без біди не вмерти (Фр., 1, 1. 37).
6. Без обіда гірка біда (Зак. пр., 27).
7. Бий біду і я буду (Н. ск., 1964, 14).
8. Була біда із-за нашого діда (Югас, 51).
9. Біг біду дав та й на плечі завдав (Фр.. І. /, 64).
10. Біда аж боком лізе (Фр., І. І. 37).
11. Біда, аки в Родні (Ном., 44).— Рос: Міхельсон, 2, 28.
12. Біда без дощу росте (Фр., І. 1. 38; Укр. пр., 1936, 133; Прип.. 14; Укр. пр.. 1963. 41).
13. Біда, біда та ще й лихо (Укр. пр.. 1963. 'її).
14. Біда біді кумою (Фр.. І. І, 64).
15. Біда біді на слободі (Нам.. Н. ІІрип.. 14; Укр. пр., 1963, 43). 10. Біда біді нерівна (ІІрип.. 14).
17. Біда бідного шукає (Перем., 1854, 102).— Біл.: Гр., 1, 437.
18. а) Біда бідному і без наймита (Ільк., 10; Ном., 203; Закр., 146; Укр. пр., 1963. 16); б) Біда бідному без наймита: ніслав би до млина, та немає кого,
а пішов би сам, та немає з чим (Фр.. Ill, 2, 382).
19. Біда! Бідному і вмерти не дають (Перем., 1854, 102).
20. Біда бідою їде і бідою поганяє (Ном., 43; Укр. пр., 1955, 31).
21. Біда біду бачить по сліду (Укр. пр., 1936, 20; Зак. пр., 26; Укр. пр., 1963, 39).
22. а) Біда бідака знайде, хоч і сонце зайде (Укр. пр., 1955, ЗО); б) Біда чоловіка найде, хоч і сонце зайде (Н. ск., 1964, 16); в) Біда біду найде, хоч і сонце зайде (Н. ск., 1964, 14); г) Біда знайде, хоч і сонце зайде (Укр. пр., 1963, 33); д) Біда найде, хоч і сонце зайде (Ном., 44; Укр. пр., 1936, 130; ІМФЕ, 29-3, 138, 72); є) Біда чоловіка знайде, хоч і сонце зайде (Ільк., 10; Висл., 237; Фр., І, 1, 41; Прип., 15;

ІМФЕ, 1-5, 378, 2); є) Біда всюди знайде (Перем., 1854. 105).— Біл.: Гр., 1, 438.— Див. напасть.
23. Біда біду гонить (Ном., 44; Укр. пр., 1963, 39).— Біл.: Г р.. 1. 443.
24. Біда біду кличе (ІМФЕ, 1-2, 253, 43).
25. а) Біда біду перебуде, одна мине, десять буде (Фр., III, 2, 382; Укр. пр., 1963, 40; Н. ск., 1971, 46); ... друга буде (Прип., 14; ІМФЕ, 14-3, 211, 240); ... сорок буде (Зак. пр., 26); ... одна згине, друга буде (Білоц., 26; Укр. пр., 1955, 32); б) Біда біду пережиє, єдна мине, друга буде (Югас, 51); в) Біда біду перебуде, одну забудеш, десять буде (Н. ск., 1964, 16).— Рос: Даль, 61; біл.: Гр., 1, 443.
20. Біда біду породила, а біди і чорт не візьме (Ільк., 10; Фр., Ill, 2, 382; Укр. пр., 1963, 40).
27. а) Біда бабу породила, а біду чортова мати (Укр. пр., 1963, 366); б) Біда біду породила, а біду дідькова мати (Ільк.. 10; Фр., І, 1, 38); ... а біду чорт (Ном., 43; Укр. пр., 1963, 40); в) Нужда біду породила, а біду сам чорт (Фр., II. 2, 459).
28. а) Біда біду тримає (Ільк., 9; Ном., 44; Фр., І, 1, 38; Укр. пр., 1963. 38); б) Біда біду родить (Закр., 146; Укр. пр., 1963. 39).
29. Біда біду хоч де, то знайде (Укр. пр.. 1963, 39).
30. Біда біду тягне (ІМФЕ, 29 3. 116. 48).
31. Біда біжить, а доля держить (Н. ск., 1964. 16).
32. Біда боками преться (Укр. пр., 1963. 41).
33. Біда — великий учитель (Прип.. 15).
34. Біда вимучить, біда й научить (7л., 291; Укр. пр., 1936. 135; Зак. пр., 27; Укр. пр., 1963, 41; Н. ск., 1971, 46).— Рос: Даль, 151; Риби., 115; біл.: Гр., 1. 440.
35. Біда вмерла і ноги задерла (Ном., 96; Укр. пр., 1963. 44). ЗО. Біда гартує чоловіка, як вода залізо (Фр., І, 2. 321).
37. Біда за бідою ходить (Ном.. 44, Укр. пр.. 1936. 130).
38. а) Біда за біду чіпляється (Укр. пр.. 1963, 40); б) Біда за біду зачепилася (ІМФЕ, 1-5, 462, 15), ... як v ланцюзі кільце за кільце (Ном., 44).
39. Біда за плечима (Укр. пр., 1963, 43).
40. Біда з бідою побереться та й нужду сплодить (Фр., І, 1, 39).
41. Біда з бідою, а без біди ще гірше (Прип., 15).
42. Біда з бідою, купив коня та й той з дірою (Н. ск., 1964, 16).
43. Біда з бідою ходить (Ільк., 10; Закр., 146; Укр. пр., 1963. 39).
44. Біда звідусіля преться (Укр. пр.. 1963, 41).
45. Біда здибає легко, а трудно її позбутися (Ном., 44; Укр. пр., 1955, 32).
40. Біда і вдень не спить (Фр., І. 1, 39; ІМФЕ, 29-3, 116, 48).
47. а) Біда і помучить, але і жити научить (Вік живи, 20); б) Біда і помучить, і мудрості научить (Укр. пр., 1955, 71); в) Біда мучить, але й учить (Н. ск., 1964, 16).
48. Біда й царських порогів не минає (Прип., 15).
49. Біда, коли вітер в очі (Укр. пр., 1963, 41).
50. Біда, коли один в бороні, а десять в стороні (ІМФЕ, 14-3. 211, 32).

51. Біда красить, як кипяток рака (Висл., 237; Прип., 15; Укр. пр., 1936, 131; 1955, ЗО; 1963, 42).
52. Біда куца, а горе чубате (Ном., 45; Укр. пр., 1963, 44).
53. Біда лежить, а бог біді долю держить (Зак. пр., 22).
54. Біда людей єднає (Укр. пр., 1955, 68; Н. ск., 1971, 75).
55. Біда людей чекає, а щастя кожний доганяє (ІМФЕ, 14-3, 211, 142).
56. а) Біда на біді все їде, бідою поганяє (ІМФЕ, 29-3, 128, 48); б) Біда на біді їде, бідою поганяє (Укр. пр., 1963, 25; 1963, 39); ... та й бідою поганяє (ІМФЕ, 29-3, 113, 170).— Рос: Даль, 61; Рибн.. 111; біл.: Рапан., 40.
57. а) Біда навчить (Закр., 146; Укр. пр., 1963. 41); б) Біда научить калачі їсти (Н. ск., 1964, 16); ... калачі з медом їсти (Закр., 180); в) Біда навчить і шилом кашу їсти (Н. ск., 1964, 16); г) Біда навчить коржі з салом їсти (ІМФЕ, 1-5, 567, 57); ... пироги їсти (Н. ск., 1964, 16); д) Навчить біда калачі з салом їсти (Шиш.-Іл., 45); є) Навчить біда коржі з салом їсти (Ном., 190; Укр. пр., 1936, 135; Н. ск., 1971, 46); ... коржів з маком їсти (Білоц., 24).— Див. лихо, нужда.
58. Біда навкулачки товчеться (Укр. пр., 1963. 43).
59. Біда на гладкій дорозі надибле (Фр., І, 1, 40).— Біл.: Рапан., 40.
60. Біда над бідами: ми до ліса, а вона за нами (Н. ск., 1964, 16).
61. Біда на престолі, коли нема нічого в стодолі (Ільк., 10; Висл., 237; Фр., І, 1, 40; ІІрип., 15; Укр. пр., 1963, 44).
62. Біда на світі, коли нема правди (Н. ск., 1971, 106).
63. Біда на світі, як в зимі, так в літі (Фр., І. 1. 40; Прип., 15).
64. Біда — не вода: ні переплисти, ні неребристи (Вік живи, 17).
65. а) Біда не дуда, бо як стане грати, то не мож витримати (Прип., 15); б) Біда — не дуда: стань в неї дуть, то сльози йдуть (Укр. пр., 1955, 31); ... станеш дуть -*- сльози йдуть (ІМФЕ, 14-3, 211, 106); ...як стане дуть, то аж сльози йдуть (Зін., 216; Ном., 44; Укр. пр., 1936, 136; 1963, 40); ... як почне дуть, то аж сльози йдуть (ІМФЕ, 1-5, 461, 52); в) Біда — як дуда: куди йде, то реве (Закр., 146; Ном.. 47; Фр., III, 2, 382; Укр. пр., 1963, 40).— Біл.: Рапан., 40.
66. Біда не знає стида (Укр. пр., 1936, 14; 1963, 41).
67. Біда не знає приказу (Ільк., 10; Закр., 146; Ном., 44; Укр. пр., 1963, 38).
68. а) Біда не каже «гой!», але все «йой» (ІМФЕ, 29-3, 116, 49); б) Біда не каже «гой», но все «йой!» (Висл., 237; Фр., І, 1, 40).
69. Біда не по лісу ходить, а по людях (Шиш.-Іл., 9; Н. ск., 1976, 12).
70. а) Біда не сама ходить, а з собою ще й горе водить (Укр. пр., 1963, 40); б) Біда ніколи сама не ходить (Скр., 242).
71. а) Біда не спить, але по людях ходить (Ільк., 10; Ном., 43; Висл., 237; Фр., І, 1, 40; Укр. пр.. 1936, 133; 1963, 39); ... а по людях ходить (ІМФЕ, 29-3, 138, 70); ... лем по людях ходить (Н. ск., 1964, 16); б) Біда не спить (Н. ск., 1964, 16); в) Біда не спить ні вдень, ні вночі (ІМФЕ, 14-3, 282, 33); г) Біда не ходить по лісах, але по людях
(Ільк., 10; Фр., Ill, 2, 382); д) Біда не ходить лісом, а між людьми (Прип.. 15); є) Біда не ходить по горах, але по людях (Н. ск., 1964, 17); ... а по людях (ІМФЕ, 14-3, 211, 176); є) Біда не ходить по скалах, лем по людях (Н. ск., 1964, 17); ж) Горе ходить не по лісі, а по людях (Н. н., Вол.).— Рос: Даль, 60; біл.: Гр., 1, 439; з) Біда ходить не по полю, а по людях (Білоц., 26); и) Не ходить біда по лісу, тільки по бідних людях (Чуб., 232; Укр. пр., 1955, 90); і) Біда ходить не по тернині, а по людях (Н. н., Закарп.).— Рос: Снег., 27; Жуков, 34; біл.: Рапан., 40.
72. Біда — не свій брат (Н. н., Черк.).
73. Біда не тужить, а за людьми нлужить (Прип., 15).
74. Біда нікого не красить (Ном., 44; Кулж., 13; Укр. пр., 1963. 42).— Рос: Даль, 157.— Див. горе, лихо.
75. а) Біда плаче, біда скаче (ІМФЕ, 29-3, 128, 51); б) Біда плаче, біда скаче, біда пісеньку сиіва (Укр. пр., 1963, 41).— Біл.: Гр., І. ї'і'і.
76. Біда перед очима, гаразд за плечима (ІМФЕ, 14-3, 211, 13і).
77. Біда правдивому чоловіку (ІМФЕ, 14-3. 2і9, 32).
78. а) Біда розум родить і на розум наводить (Вік живи, 20); б) Біда ум родить (Укр. пр.. 1955, 71).
79. а) Біда сама не ходить, але десять за собою водить (Фр., 1. І. 41; Прип., 15); ... а сто за собою водить (ІМФЕ, 14-3, 211, ІЗі): б) Біда ніколи не ходить сама (Н. ск., 1976, 12); в) Біда ходить не одна, а з собою ще і горе водить (ІМФЕ, 29-3, 128, ЗІ).
80. Біда та горе увіходять пудами, а виходять золотниками (Укр. пр., 1963, 38).— Рос: Даль, 151.
81. а) Біда та й за біду зачепилася (Ном., 43); б) Біда ще й за горе зачепилася (Укр. пр., 1955, ЗІ: 1963. 40).
82. а) Біда тій курці жити, на котрій яструба вчать ловити; б) Біда тій курці, що на ній сокола заправляють на лови (Укр. пр., 1963. 44).
83. Біда тому, хто добра не робить нікому (Зак. пр.. 43).
84. а) Біда учить розуму (Висл., 237; Фр., І, 1, 41).— Біл.: Гр., 1, 440; б) Біда учить хліба (Ільк., 10; Ном., 44; Висл., 237); в) Біда учить, а пан мучить (Укр. пр., 1936, 55; 1963, 100; Н. ск., 1971, 38).
85. Біда чоловіка найде, хоч і сонце зайде (Ном., 44).
86. Біда, що вода: несподівано все до хати приходить (ІМФЕ, 29-3, 128, 31).
87. Біда, як дуда, куди йде, то реве (ІМФЕ, 1-2, 253, 42).
88. Біда як іде до кого в гості, то з собою і злидні бере (Укр. пр., 1955, 31; Вік живи, 10; Укр. пр., 1963. 40).
89. Біда як схоче, то і на гладкій дорозі здибає (Ном., 44; Укр. пр., 1963, 39; Н. ск., 1971, 45).— Див. напасть.
90. Біда, як смерть, за горло тримає (Укр. пр., 1963, 44).
91. а) Біди і грім не заб'є (Ільк., 10; Висл., 237); б) Біду і грім не розіб'є (Укр. пр., 1936, 134; 1963, 44).
92. а) Біди ні продати, ані проміняти (Ільк., 10; Закр., 146; Ном., Н: Укр. пр., 1963, 38); б) Біди ні продати, ні проміняти — і грім біди не заб'є (Ном., 44).

93. Біди не треба шукати — сама прийде до хати (Фр., 1,1,4 ІІрип., 15); ... вона сама прийде до хати (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).
94. Бідою біді не поможеш (Ном., 48; Укр. пр., 1963, 40).
95. Біду здибати легко, та трудно її збути (Укр. пр., 1963. 38).
96. Біду і чорт не візьме (ІМФЕ, 29-3, 138, 70).
97. Біду курка співом зустрічає (Укр. пр., 1936, 134; 1963, 44).
98. а) Біду в гості не просять (Укр. пр., 1963, 42); б) Біду не чекають, вона сама приходить (Зак. пр., 27).
99. Біду пусти в двір, а з двору вже не виженеш (Зак. пр., 27).
100. Біду свари, біду ганьби і бий і на біду весь ліс виломи, то біда все бідою (Фр., І, 1, 43; Укр. пр., 1963, 44).
101. Більше біди, як розкоші (Югас, 51).
102. а) Біс біду перебуде, одна згине, десять буде (Ільк., 11; Фр., І, 1, 57); б) Біс біду перебуде, одна минеться, другая буде (Зіп., 216); ... Одна мине, десять буде (ІМФЕ. 14-3, 211. lit).
•— Рос: Даль, 158; біл.: Рапан., 53.
103. Борзо йди — біду найдеш, помалу йди —- біда тебе найде (Фр., І, 1, 107).
104. Був би доїхав, та біда — коні стали (Зак. пр., 27).
105. Буде біді кінець, як нас не стане (Прип., 16).
106. В біді за одну ніч голова молоком покриється (ІМФЕ, 29-3, 128, 31).
107. В біді пізнавай приятеля (Фр., І. 1, 43).
108. а) В біді чоловік мудріє (ІМФЕ, 29-3, 128, 31); б) В біді чоловік умудряється (Укр. пр., 1963, 41).
109. а) Вези біду до Кракова, буде біда однакова (Висл., 238); б) Вези біду і до Львова, то все біда однакова (ІІрип., 16); в) Від Львова до Кракова — скрізь біда однакова (Фр., II, 2, 370); г) Від Києва до Кракова — всюди біда однакова (Ном., 284; Фр., II, 1, 252; Укр. пр.. 1963, 42; Н. ск., 1971, 46); д) Всюди біда однакова — зі Львова до Кракова (Фр., Ill, 2, 383); є) Від Києва до Львова — всюди біда однакова (ІІрип., 157); є) І в Києві, і в Кракові — всюди злидні однакові (Перем., 1854, 105; Укр. пр., 1936, 19; 1963, ЗО); ж) І в Кракові злидні однакові (Фр., II, 1, 302); з) Од Чакова до Кракова — всюди біда однакова (Ном., 44); и) Піди до Кракова — всюди біда однакова (Фр., ПІ, 2, 465; Укр. пр., 1963, 18); і) Пішов Іван до Кракова — і там біда однакова, поїхав за Карпати — і там треба бідувати (Висл., 238); ї) Піди до Кракова — всюди біда однакова, піди й за Карпати — то і там треба бідувати (Ном., 44; Укр. пр., 1955, 12; 1963, 42; Н. ск., 1971, 46); й) Піди за Бескиди — не збудешся біди (Ільк., 75; Ном., 44; Фр., І, 1, 27; Укр. пр., 1936, 18; 1963, 42); к) Піди й за Карпати, то треба бідувати (Ільк., 75; Ном., 44; Фр., II, 1, 245); л) Піди і до Кракова — всюди біда однакова (Прип., 168); м) Поїдемо до Кракова, і там біда однакова (Фр.. II, 2, 302); н) Поїдь навіть і до Львова, всюди біда однакова (ІМФЕ, 29-3, 135, 31); о) Щобись поїхав до Кракова, то і там біда однакова (ІМФЕ, 29-3, 132, 31); п) Хоч до Кракова, то все буде однаково (Шиш.-Іл., 77).
110. а) Вербові дрова, а гарбуз їда, а козій кожух — готова біда (Фр., II. 1, 51); б) Вербові дрова, а з-за Орьова жона, з Старої Соли
корова, то біда готова (Фр., І, 1, 146); в) Вівсяний хліб, вербові дрова — готова біда (Мал., 189); г) Дрібний дощ, козячий кожух, вербові дрова — готова біда (Фр., П, 1, 47); д) Козій кожух, а вербові дрова — біда єдна (Висл., 277).
111. Вже більш кони не буде біди (Мал., 189).
112. Вийди, бідо, із води, ліпше з бідою, як без біди (Прип., 16).
113. Від біди люди розумніють, а від гаразду дуріють (Там же).
114. Від біди не мруть, а сохнуть (Укр. пр., 1963. 42).
115. Від біди не остережешся і не спасешся (ІМФЕ, 29-3, 128, 31).— Рос: Даль, 159; біл.: Гр.. 1, 440.
116. а) Від біди поли вріж та втікай (Чуб., 232); б) Від біди не втечеш (Фр.. І. 1. ІЗ).— Див. 2, дурний, п'яний.
117. а) Від меншої біди втікав, а в більшу попав (ІМФЕ. 29 3. 129, ЗІ); б) Від одної біди втікав та в другу попав (ІМФЕ, 29-3, 128, 54 ): — Рос: Даль, 159; в) Від біди тікав, та на горе попав (Вік живи, II).
118. Відси гора, відти гора, а в середині біда (Ільк., 13; Закр., І8).
119. Від такої коляди недалеко до біди (Фр.. II. 1, 286; Прип.. 16 і).
120. Від чужої біди голова не болить (Фр., Ill, 2. 325).
121. Віщує моє серце що біда буде (Фр., І, 2, 231).
122. а) Воліло би серце заболіти, то би вмер, як мас сі там бідити (Фр., ПІ. І, 85); б) Волю здохнути зараз, як отак бідити (Фр., III. І. 178).
123. а) Воли, коні на оборі, а біда поперед очі (Ільк.. 15; Ном.. П. Укр, пр., 1963, ІЗ); б) Маєток на убочи. а біда поперед очи (Фр., 11, 2, 371; Прип., 193); в) Честь на обоччі. а біда перед очі (Зак, пр., 38); г) Грунт на обочі, а біда поперед очі (Прип., 88).
124. а) Впав у біду, як курка в борщ (Укр. пр., 1963. І0; II. ск., 1971, 46); б) Впав у біду, як муха в борщ (Укр. пр.. 1963, )()).
125. Вперед іди —дійдеш туди, де немає біди (ІМФЕ, 14-3, 211, lil).
126. Впився водою, похмелився сльозою (Укр. пр.. 1955. 32; 1963, 41).
127. Всюди біда, лиш там добре, де нас нема (Ільк., 16: Висл.. 242: Фр., І, 1. U; Укр. пр., 1955, 32).
128. Гірка біда, гіркий світ, баба вмерла, дідо всліп (Н. ск., 1964, 17).
129. Гляди, не гляди, не минеш біди (Фр., 1, 2, 344).
130. а) Годи біді, як сам собі (Прип., 16); б) Годи біді, як сам собі, а біда бідою (Прип., 71).
131. Дай, боже, одну біду, а він дасть три (//. ск., 1964, 17).
132. Де біда вродилась, що до мене вчепилась? (Укр. пр., 1963, ',()).
133. Де біда має бути, там її не минути (Н. н., Ів.-Фр.).— Рос: Снег., 63.
134. Де вже по світі біда була, а до нас таки прийшла (ІМФЕ, 29-3, 128, 31).
135. Де біда не була, а до нас прийшла (Укр. пр., 1963, 39).
136. а) Де багато води, там чекай біди (Н. н., Черніг.); б) Де

вода, там і біда (Ном., 201; Укр. пр., 1963, 244; 1МФЕ, 1-5, 462, 6).— Рос: Даль, 156, 923; біл.: Гр., 1, 58; в) Жди біди від води, а горя від моря (Н. н., Черк.).— Див. 1, вода.
137. Де не йду, а біду знайду (1МФЕ, 14-3, 10, 31).
138. День в гаразді — три дні в біді (Зак. пр., 29).
139. Діжу мішу, біду тішу (Фр., І, 2, 597).
140. До біди доріг багато, а від біди й стежки нема (Фр., І, 1, Н, Літ. газ., 1961, 25. IV; Укр. пр., 1963, 43).
141. а) До біди недалеко (Укр. пр., 1963, 42); б) До біди не довго (Ном., 44); в) До біди сім верст (Скр., 108; Укр. пр., 1963, І4).
142. До біди не тяжко впасти, але тяжко з неї вийти (Н. ск., 1964, 17).
143. До біди ще три дні (Укр. пр., 1963, 44).
144. Добре на чужій біді вчитись (Зак. пр., 116).
145. Добру не стерпиш, а біді мусиш (Фр., II, 1, 16).
146. а) Добру річ завжди пізнаєш, а добру людину тільки в біді (Зак. пр., 116); б) Добру страву взнаєш при їді, хорошу людину — у біді (Н. н., Хмельп.).
147. До всього чоловік привикне, лиш до біди не може (Фр., І, 2, 283; Прип., 59).
148. Довше моє бідацтво, ніж його багатство (Фр., І, 1, 53).
149. а) Єдна біда не докучає, а десять (Н. н., Львівщ.); б) Єдна біда не докучить, аж ся десять влучить (Висл., 262; Фр., І, 1, 45).
150. а) Єще то не біда, як єсть хліб та вода (Ном., 139); б) Єще то не біда, що по в'язье вода: тоє горш проняло, що і копиле поняло (Зіп.. 224).
151. а) Жили наші діди — не знали і біди, а як стали жити онуки, набралися муки (Ном.. 15): б) Набрались біди діди, поки набули, а внуки муки, поки збули (Ном.. 207); в) Наші діди зазнали біди (Укр. пр.. 1963, 152); г) Наші діди зазнали біди, наші внуки зазнали муки (Ном., 15; Укр. пр., 1963, 205); д) Наші діди не знали біди, а ми, їх онуки, зазнали муки (Фр., 1, 2, 58).— Рос: Снег., 126; біл.: Hoc, 34; Гр., /, Ж.
152. За добрих часів то й біда робиться (Фр., II, 1, 300).
153. За свою доброту попав у біду (Зак. пр., 117).
154. а) Зачепи си біду та й сі не розв'яжеш (Фр., II, 1, 162); б) Зачепи собі біду, то з нею не дійдеш до ладу (Прип., 16),
155. З біди не вмре, а з розкоші жити не буде (Фр., І, 1, 45).
156. З бідою, як з рідною мамою (Ном.. 45; Укр. пр., 1963, 40).
157. З двох бід вибирай меншу (Скр., 43).
158. Здибле чоловіка біда на гладкій дорозі (Фр., І, 1, 45).
159. З жарту і біда часом буває (Зін., 225).
160. Зійшлося сім бід на один обід (Прип., 16).
161. а) З'їж півбіди та напийся води (Укр. пр., 1936, 44; 1963, 86); б) Із'їв півбіди та й випив води (Ком., 43).
162. Злізлися всі біди на мою голову (Фр., II, 1, 193).
163. а) 3 одною бідою як з одною жоною; б) 3 одною бідою як з рідною сестрою (Прип., 16).
164. а) 3 чужої біди не смійся (1МФЕ, 29-3, 139, 31); б) 3 чужої біди не смійся, бо своя буде (Н. н., Черк.).— Біл.: Рапан., 235.
165. І вдень, і вночі лізе біда на очі (Фр., 1, 2, 533; Прип., 94).
166. І Гнат не брат, як біда прикрутить (Фр., І, 2, 345).
167. І грім біди не б'є (Скр., 246).
168. Іде біда, відчиняй ворота (ВНС, 10; Закр., 168; Укр. пр., 1963, 39; Ном., 44J.
169. а) Іди хутко — біду доженеш, іди помалу — біда дожене, а все від біди не втечеш (Ном., 154; Укр. пр., 1936, 20; 1963, 39); б) їдь хутко — біду здибаєш, їдь помалу — біда здибає (Перем., 1854, 105); в) їдь швидко — біду наженеш, їдь помалу — біда на тебе сяде (Перем., 1854, 105); г) Не йди борзо, бо на біду найдеш (Закр., 166); д) Не йди скоро, бо біду доженеш, не йди помалу, бо біда тебе дожене (Прип., 148); є) Не квапся, бо біду погониш, не отягайся, бо біда тебе погонить (Фр., II, 1, 250); є) Підеш скоріше — біду доженеш, підеш помаліше — біда тебе дожене (Вік живи, 19); ж) Тихо їдеш — біда дожене, швидко поїдеш — біду доженеш (Перем., 1854, 105); з) Швидко йдеш — біду знайдеш, поволі йдеш — біда тебе нагонить (Н. н.. Вол.).— Рос: Даль, 159; 568; Рибн., 41: біл.: Гр., 2, 456.— Див. лихо.
170. Ідна біда не докучить, а десять (Чуб., 232).
171. І добре роби — біда, і зле роби — біда (Перем., 1854, 105).
172. а) І на меду знайдеш біду (Укр. пр., 1963, 41); б) На меду найшов собі біду (Прип., 16).
173. І не стямишся, відкіль біда прийде (Шиш.-Іл., 28).
174. Інший молод годами, та старий бідами (Ном., 44; Укр. пр., 1955, 36; 1963, 42).
175. Із рук все валиться в біді (Укр. пр., 1955, 274).
176. Іскру гаси до пожару, біду відводь до удару (ІМФЕ, 14 3, 211, 233).
177. І сміх, і біда, і людям сором казать (Зін., 228; Ном., 151).
178. І ти ции, і я цип, каждий своей біди сит (Югас., 66).
179. Коби так на гору, як на біду (ІМФЕ, 29-3, 138, 73).
180. а) Кого біда вчепиться зранку, того держиться до останку (Висл., 276; Прип., 16); ... того держиться аж до останку (Фр., І, 1, 46); б) Кого біда учепиться, того тримається і руками й ногами (Ільк., 43; Ном., 44; Фр.,/, /, 46; Укр. пр., 1963, 38); в) Кого біда учепиться, то й на спину стеребиться (Укр. пр., 1955, 32; 1963, 40); г) Кому вчепиться біда зранку, то держиться й до останку (Укр. пр., 1963, 40).
181. Кого біда кусає, той завжди злість на когось має (ІМФЕ, 14 3, 211, 32).
182. Кого біда нагріє, то він тоді дуріє (Фр., II, 2, 426; Прип., 16).
183. Кождий свою біду знає (Фр., III, 2, 382).
184. а) Козак з біди не заплаче (Ільк., 4-4); б) Козак з бідою, як риба з водою (Прип., 16; Укр. пр., 1955, ЗО); в) Привик з бідою, як риба з водою (Чуб., 285; Укр. пр., 1963, 41).
185. Коли біда гризе, то повибивати їй зуби (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).
186. Коли біда, то і плач не поможе (Висл., 277; Фр., І, 1, 46).

187. Коли біда діє, голова біліє (Укр. пр., 1955. ЗО; 1963, 42).
188. Коли б гак на гору, як на біду (Ном., 44; Укр. пр., 1963, 42).
189. Коли дасть бог біду, то й розум добрий (Ном., 44).
190. а) Коли сіла в ряду, тягни тую й біду (Шиш.Іл., 35); б) Коли став в ряду, то держи й біду (Шиш.Іл., 35).
191. Кому біда, а людям сміх (Ном., 47: Чуб., 265).
192. Кому біда докучить, той ся розуму научить (Шиш.Іл., 36; Ном.. 44: Укр. пр., 1955, 71; ШФЕ, 29-3, 13Н, 73).
193. Кому біда, то й плач не поможе (Ном., 48; Укр. пр., 1963, 41).
194. Куди мах. туди мах, то все біду по зубах (Ільк., 48; Ном., 45; Фр., II, 2, 385; Укр. пр., 1963. і4).
195. Куди не йду, біду веду, горем приганяю (ІМФЕ, 29-3, 113. 31).
196. а) Купив біду да за свої гроші (Закр., 175); б) Купив собі біду та на свої гроші (Ном., 196).
197. Курям на сміх, людям на біду (Н. н., Хмельн.).
198. а) Легше біду хвалити, як переносити; б) Легко в біду впасти, та важко з неї вийти (Зак. пр., 32); в) Легко до біди упасти, але тяжко із неї вилізти (К)гас. 51).
199. Лиса біда вродилася, та й лиса ізгине (Фр., II, 2, 346).
200. Ліпше сі не вродити, як весь вік бідити (Фр., І. 2, 274).
201. а) Ліпше хліб із водою, як жити з бідою (Прип., 122); ... пиріг з бідою і Прип.. 346); б) Ліпший хліб з водою, як пироги з бідою (//. СК., 196'/. 18). Рос: ДОЛЬ, 96.
202. Мара біду не возьме (Фр., II, 2, 377).
203. Міль з'їдає одежу, а біда — людину (ІМФЕ, І ї-3. 211, 99).
204. Млин меле — мука буде, собака бреше — біда буде (//. п.. Пол.). Віл.: Г р.. І. ІЗІ).
205. Може переможе, як біду за ноги вхоиит (Фр., II, 2, 511). 200. Моя вина, моя й біда (Зак. пр., 33).
207. На біду не багацько треба (Шиш. Іл., 44; Укр. пр., 1963. Ї2).
208. Навколо вода, а всередині біда (Чуб., 232).
209. а) Навчить біда ворожити (ІМФЕ. її 3, 211, 32); б) Навчить біда ворожити, як нема що в рог уложптп (Ном., 190; Прип., 16; Укр. пр., 1963, 56); ... коли нема що в губу вложити (Ільк., 59; Фр., Ill, 2, 382); в) Навчиться ворожить, та нема що в рот вложить (Чуб., 275).
210. Навчит біда попити, як нема чого вхопити (Ном., 44>); ... як нема, що в рот ухопити (Ном.. 190); ... як нічого ся вхопити (Укр. пр., 1963, 56).
211. Навчить біда плакати (Ном., 190; Укр. пр., 1963, 40).
212. Навчить біда і в середу кишку їсти (ІМФЕ, 28-3, 390, 33).
213. а) Наїлась біди, напилась води (Укр. пр., 1955, 43; Вік живи, 11); б) Напийся води, коли з'їв півбіди (Ільк., 58; Ном., 48; ІМФЕ, 29-3, 139, 34).
214. Найде біда і серед дороги (Зак. пр., 34).
215. Найліпших приятелів пізнаємо в біді (ІМФЕ, 29-3, 116, 31).
216. а) На кого біда нападе, то до Києва іде, а як біда минеться, то він і з Броварів вернеться (Ном., 47; Укр. пр., 1963, 42); б) Як
чоловіку біда, то й до Києва йде, як минеться біда, то й з Броварів
хода (Гріпч.. 310).
217. На кождім кроці чоловіка біда пасе (Фр.. II, 2, 314; Прип..
173).
218. На нозі сап'ян рипить, а в горшку біда кипить (Чуб., 278).
219. Наробив біди, хоч додому не ходи (ІМФЕ, 14-3, 211, 241).
220. На чиюсь біду я там прийду (Прип., 16).
221. Не біда, що зайшла в двір, а біда, що не виженеш (Укр. пр..
1955, 34; 1963, 99).
222. Не бідуй, бід ко (Укр. пр., 1963, 42).
223. а) Не буди біди, когда она спит (Бар. Лаз.); б) Не будім біди, коли снить (Ном.. 440; Укр. пр., 1963, 43).
224. Не вийдеш з біди, як камінь з води (Висл., 302; Прип., 16).
225. Не виповів би моєї біди і за три дни (Фр., І, 1, 182).
226. Не думав, не гадав, як у біду попав (Укр. пр., 1955, 295; Вік живи, 36).— Рос: Даль, 144; біл.: Рапап., 258.
227. Не до коляди, коли повна хата біди (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр.,
I, їїї.
228. Не живуть, а бідують (Зак. пр., 33).
229. Не зазнавши біди, не буде добра (Ільк., 62; Ном., 440;Висл., 304; Фр.. І. 1, 48; Укр. пр., 1963. її). -Див. горе.
230. Не за нами одними біда прийшла, та тільки нам від того не легше (Укр. пр.. 1936, 13Ї; 1963. 40).
231. Не знав ти мене в біді, не знай і в гаразді (Прип., 143).
232. Не з ті.іь. не звідтіль, а біда скотилася (Перем., 185 ї. 105).
233. Не йде на ум ні їжа, ні вода, коли перед очима біда (Закр., 186; Ном.. 'її; Укр. пр., 1955, 31; Зак. пр., 33; Укр. пр., 1963, 39;
II. ск.. 19} І. 59).
234. Не клич біди до себе, вона сама прийде до тебе (Ном., її; Укр. пр., 1963, 39); ... вона сама трапить до тебе (Прип., 17).
235. а) Нема біди без гаразду (Фр.. І, 2, 318); б) Нема біди без добра (Н. н,, Київщ.).— Рос: Риби., 114.
236. Нема більшої біди, як мої сусіди (Прип., 17).
237. Нема нічого тяжчого, ніж та біда (//. н„ Ів.-Фр.).
238. Не на том ся родив, аби-м на світі бідив (Фр., Ill, 1, 214).
239. Не один молодий годами, а старий бідами (ІМФЕ, 29-3, 133,
31).
240. Не поможе і владика, як прийде біда велика (Прип., 17).
241. Не проси смерти, щоб від біди вдерти (Там же).
242. а) Не радуйся чужій біді (Зак. пр.. 34); б) Не радій чужій біді, бо твоя за плечима (Н. ск., 1964, 18); в) Не смійся з чужої біди, бо й твоя на гряді (Скр., 41); г) Не смійся з чужої біди, а своєї жди (Білоц., 27); д) Не тішся людською бідою, бо й твоя йде за тобою (Прип., 331).— Рос: Даль, 125; Рибн., 116; Жуков, 298; біл.: Гр., 1,
447.
243. Не так хутко згоїться, як біда скоїться (Ном., 43; Укр. пр.,
1963, 38).
244. а) Не тішся людською бідою, бо твоя тебе не мине (Н. к..
114); ... бо твоя ходить за тобою (Фр., Ill, 1, 211); б) Не тішся чужою бідою, бо твоя ходить за тобою (Прип., 17).
245. Не то біда, що плаче, а то біда, що скаче (Ном., 43).
246. а) Не тяжко в біду впасти, але штука з неї вилізти; б) Не тяжко на біду перейти, тяжко на гаразд; в) Не тяжко на біду перейти (Фр., Ill, 1, 231).
247. а) Не шукай собі біди, вона сама тебе найде (Зак. пр., 33); б) Не шукай біду — сама набреду (Укр. пр., 1963, 39).— Рос: Даль, 159.— Див. горе, лихо.
248. а) Не я скачу, біда скаче (Укр. пр., 1963, 41); б) Не я скачу, біда скаче, бо ся біді їсти хоче (Югас, 51).
249. Не я плачу — біда плаче (Укр. пр., 1963, 40).
250. Ніхто не знає, де го біда спіткає (Фр., І, 1, 48); ... де його біда чекає (Прип., 17).
251. Нудьга за біду дочку оддав, а халепа на весіллі грав (ІМФЕ. 8-К2. 17. 140, Иворп.; Укр. пр., 1963, 43).
252. Од біди не в воду (Укр. пр., 1963, 43).
253. а) Од біди не одмолишся, а од лиха не вмреш (Ном.. 281); б) Од біди не одмолишся і не одхрестишся (Укр. пр., 1963, 44).
254. Од біди тікав та на другу попав (Укр. пр., 1936, 129); ... та на другу натрапив (Укр. пр., 1955, 32; 1963, 40).
255. Одна біда — не біда (Перем., 185'і, 105).— Рос: Даль, 149.
256. Одна біда з хати, а десять до хати (Фр., II, 2, 469; Прип., 231).
257. а) Одна біда йде, а за собою сто веде (Н. ск., 196), 16); ... то й другу за собою веде (//. ск., 1976, 12); б) Як одна біда йде, то й другу за собою веде (Ном., 43; Укр. пр., 1955, ЗІ; 1963, 39; Н. ск., 1971, 46).— Біл.: Рапан., 31.
258. Одна біда людей єднає (Укр. пр., 1963, 157; ІМФЕ, 8-К2, 18, 32, Яворн.).— Біл.: І p., 1, 442.
259. ft) Одна біда не наскучить, доки друга не прилучить (Укр. пр.. 1963, 39); б) Одна біда не докучить, аж десять докупи злучить (Прип.. 17).
260. Одна біда пішла, а друга прийшла (Н. ск., 1964, 17).
261. Одна біда тягне за собою і другу (Ном., 43).
262. Ой научит біда пироги їсти (Югас, 51).
263. Ото біда, як ні людям показать, ні самому подивиться: людям стидно, самому не видно (Ком., 8).
264. Пан мучить — біда учить (Укр. пр., 1955, 71).
265. Пізнати біду і серед болота (Фр., І, 1, 49).
266. Пішлю біду та й сам за нею піду (Прип., 17).
267. По біді гаразд, по сміху плач (Фр., І, 2, 319).
268. Побралися біда з нуждою (ІМФЕ, 29-3, 132, 31).
269. Поки є хліб та вода, то це ще не біда (ІМФЕ, 8-4, 411, 44).
270. При біді за ніч голова молоком береться (Укр. пр., 1955, 274; 1963, 42).
271. Прийде біда —купиш ума (ІМФЕ, 29-3, 128, 31).
272. Прийшла біда — тримайся, прийшло щастя — пильнуй (Н. п., Черк.).
273. Само до хати ніщо не прийде, крім біди (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).
274. Своєї біди нікому не кажи, бо добрий злякається, а злий насміється (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 446.
275. Свою біду на другого зведу (Ном., 41).
276. а) Сім бід, а один одвіт (ІМФЕ, 29-3, 122, 28); б) Сім бід — один одвіт (Ном., 83; Укр. пр., 1963, 459).— Рос: Снєг., 366; Даль, 225; Жуков, 409; біл.: Гр., 1, 441.
277. а) Сім бід на один обід (Фр., Ill, 2, 382; Н. ск., 1976, 49; ІМФЕ, 14-3, 211, 215); б) Сім бід на один обід: і хата стара, і жінка крива, і колесо зламалося (ІМФЕ, 14-3, 211, 159); в) На един обід десять бід (Фр., II, 2, 461).
278. Старша біда, як розкіш (Ком., 6).
279. Стережись біди, поки її нема (Укр. пр., 1963, 38).
280. Сюди мах, туди мах, а все бігу по зубах (Прип., 17).
281. Сяк-так можна жить, аж тут біда у вікно дивиться (Укр. пр., 1963, 42).
282. Така біда, що сама по столі ходить (Вік живи, 10).
283. Така вже біда, бодай не казати (Укр. пр., 1963, 43).
284. Так присіла його біда, що вже ні окріп, ні вода (Прип., 17).
285. Така біда, що хоч з мосту та в воду (Н. ск., 1971, 45).
286. Тепер нам не біда, коли у нас своя вода (ІМФЕ, 14-3, 211, 161).
287. Ти бідою журишся, а в неї донька росте (Фр., І, І, 50); ... а в неї дочка росте (Прип., 17).
288. То вже велика біда в лісі, як вовк вовка їсть (Фр., І, 1, 50).— Див. 1, вовк.
289. Той біди не бачив, хто сльозами не вмивався (Укр. пр., 1955, 31; 1963. U)).
290. а) То ще не біда, що в житі лобода! Ото біди, як ні жита, ні лободи (Укр. пр., 1963, 60); ... ото тоді єсть багато біди, коли ні жита, ні лободи (ІМФЕ, 29-3, 128, 31); б) Ще не біда, як у просі лобода (ІМФЕ, 1-6, 546, 41).— Див. 1, просо.
291. То ще не біда, що без риби середа (ІМФЕ, 1-5, 462, 136).
292. То ще не біда, як є хліб і вода (Прип., 17).
293. Треба бідувати до гробової дошки (Укр. пр., 1963, 4'і).
294. Треба якось біду пхати, як не мож ззаду лишати (Прип., 271).
295. Три біди на світі не перебути: довгу зиму, чужу хижу і злу жену (Н. ск., 1964, 18).
296. Трудно вийти з біди, як каменю з води (Ном.. 43; Укр. пр., 1955, 32; Зак. пр., 36; Укр. пр., 1963, 38).
297. Тягни біду за хвіст (Ном., 48; Укр. пр., 1963, 42).
298. У бідного біда скаче, а дитина їсти плаче (Укр. пр., 1955, 36).— Див. бідний.
299. У ворота біда на коні приходить, а пішки уходить (Укр. пр., 1963, 38).
300. У кожного діда своя біда (ІМФЕ, 29-3, 135, 31).



Жираф - це кінь, виконаний за всіма вимогами замовника.
 
mr_smithДата: Неділя, 05.09.2010, 00:37 | Повідомлення № 15
ADMIN
Група: Адміністратори
Повідомлень: 5114
х-статус:
You know what I mean?

Прислів’я та приказки про Київ

Язик до Києва доведе.
Доведе язик не тільки до Києва, але й до кия.
Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить.
Дурний і в Києві не купить розуму.
Дурень до Києва, дурень і з Києва.
На кого біда нападе, то до Києва йде, а як біда минеться,то він і з Броварів вернеться.
У Києві не женись , а в Ромнах коней не міняй.

Прислів'я та приказки про долю

1. Без долі й по гриби не ходять (ІМФЕ, 1-5, 461, ЗО).— Див. 1, гриби.
2. Без долі — як без волі (Н. н., Черк.).
3. Бездольному всюди недоля (Н. н., Житом.).— Біл.: Гр., 2. 420.
4. Була б доля, та нема волі (Н. н., Черніг.).— Рос: Даль, 828.
5. Була доля — пропала, а біда застала (ІМФЕ, 29-3, 113, 31).
6. Вибрав-єс собі долю, як бандолю (Ном., 36).
7. Віддалася за лиху долю (ІМФЕ, 29-3, 116, 31).
8. Від лихої долі не сховаєшся (Фр., II, 1, 28).— Біл.: Гр., 2, 421.
9. Вік звікувала — щастя-долі не знала (Н. н., Черк.).
10. Він знав свою судьбу — тому й вилетів у трубу (Н. н.. Черк.).
11. Він має горбату долю (ІМФЕ, 29-3, 153, 18).
12. а) Воли, корови даю, але долі не вгадаю (Ільк., 15; Закр., 149); б) Даю воли та й що маю, але долі не вгадаю (Прип., 89).
13. Де воля, там доля (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 420.
14. а) Дитина снить, а доля росте (ІМФЕ, 29-3, 138, 31); б) Дитинка спить, а її доля росте (Ном., 35; Укр. пр., 1963, 183).
15. Добра доля іде з широкого поля (Н. ск., 1964, 56).
16. а) Добре тому пить, кого доля спить (Ном., 35); ... чия доля спить (Укр. пр., 1963, 183); б) Добре тому жить, чия доля не спить (Укр. пр., 1963, 182); в) Чом йому не пить, коли його доля не спить (Укр. пр., 1963, 183).
17. Дожидай долі, то не матимеш і льолі (Укр. пр., 1955, 69; 1963, 184; Н. ск., 1971, 97).
18. а) Долі і найбистрішим конем не об'їдеш (Прип., 107); б) Долі й конем не об'їдеш (Укр. пр., 1963, 184); в) Лихої долі конем не об'їдеш (Ном., 36; Чуб., 247; Прип., 107); г) Своєї долі і конем не об'їдеш (Ном., 36; Фр„ II, 1, 29; ІМФЕ, 29-3, 151, 20).— Біл.: Гр., 2, 421.
19. Долі скаргами не власкаєш (Укр. пр., 1963, 184).
20. Доля карає й вельможного й незаможного (Ном., 36; ІМФЕ, 29-3, 151, 20); ... й неможного (Укр. пр., 1963, 183).
21. Доля не питає, що хоче, те й дає (Прип., 107).
22. Доля тому дасть силу, честь і власть, хто здобуде її у боротьбі (Прип., 107).
23. Заправлена фасоля — то ваша доля (Н. ск., 1964, 5).
24. З щастя та горя скувалася доля (Ном., 36).— Див. щастя.
25. Зустріла мене доля серед чистого поля (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 421.
26. Кому доля, тому і півень яйце несе (ІМФЕ, 1-5, 462, 54).
27. а) Козак не без щастя, дівка не без долі (Н. н., Черк.); б) Козак не без долі, дівка не без щастя (7л., 34; Ном., 95; Укр. пр., 1963, 210); в) Бог не без милості, козак не без долі (Н. н., Вол.); г) Козак не без долі співає поволі (ІМФЕ, 29-3, 116, 41); д) Дівка не без щастя, козак не без долі (Н. ск., 1971, 97; ІМФЕ, 14-3, 211, 139).
28. Куди доля поверне, туди треба й гнутись (Прип., 107).
29. Лихая доля і під землею надибає (Ном., 36; Укр. пр., 1963, 1НЗ).
30. а) Лихої долі не вгадаєш (Ном., 36; Чуб., 247; Прип., 107; ІМФЕ, 29-3, 13Н, 51); б) Лихої долі собі не вгадаєш (Фр., II, 1, 28).— Біл.: Гр., 2, 420.
31. Лихому така і доля (Н. н., Львівщ.).
32. Лягай долі на своїй долі (Шиш.-Іл., 39; Ном., 36; Укр. пр., 1936, 126).
33. Моя доля та рубає дрова (Ном., 36; Укр. пр., 1963, 184).
34. Моя доля, як з собачого хвоста сито (Прип., 107).
35. На торгу долі не купиш (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 422.
36. На чужій долі не бийся, коли своєї не маєш (Зак. пр., 120).
37. Не займай голяка — його доля така (Білоц., 2і).
38. Не збереш поля, коли лиха доля (Н. п., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 421.
39. Не купуй лою та купуй долю (Укр. пр., 1963, 183).
40. Нема долі без солі (Ном., 242; Укр. пр., 1963, 583; ІМФЕ, 1-5, Ні І, 32).
41. Нема долі — пішла за водою (Н. н., Черк.).
42. Не у всіх доля однакова: одним сиплеться зерно, а другим — полбва (ІМФЕ, 29-3, 113, 31).
43. Ніхто не знає, де кого доля чекає (Фр., II, 1, 28).
44. Перед своєю долею не втечеш (Прип., 107).
45. Пішов шукати по світах свою долю (Н. п.. Черк.).
46. Погладила судьба його, але проти шерсті (ІМФЕ, 29-3, 128, 31).
47. Судьба — не собака, палицею не відіб'єш (Там же).
48. Своїй долі ніхто не рад (Фр., II, 1, 29).
49. а) Така доля, як бараболя (Прип., 108); б) У нього доля, як бандоля (Ном., 36).
50. Таке добре, як моя лиха доля (Укр. пр., 1963, 184).
51. Ти свою долю в неділю проснідала, а в п'ятницю проспівала (Ном., 170; Фр., II, 1, 29; Укр. пр., 1963, 496).
52. Тобі твоя доля росте (Укр. пр., 1963, 182).
176
53. У кого дочок сім, то й доля всім, у кого одна, і тій долі нема (Ном., 36).— Див. 2, дочка.
54. Хоч би я за пана пішла, як моя доля така, то й пан скрутиться, а як моя добра доля, то піду за п'яницю, то й п'яниця поправиться (Укр. пр., 1963, 182).
55. Хоч ряба й погана, та її доля кохана (Ном., 34; Укр. пр., 1963. 183).
56. Хто не має долі, то від вінця і до кінця (ІМФЕ, 14-3, 249, 32).
57. Чужа доля під бік коле (Ном., 94; ІМФЕ, 29-3, 141, 31).
58. Ще ніхто не втік від своєї долі (Фр., І, 2, 286; Прип., 59).
59. Як буде доля, то буде й льоля (Ном., 35; Фр., II, 1, 29; Прип., 108; Укр. пр., 1963, 182).
60. Як будеш чекати долі, то не будеш мати й льолі (ІМФЕ, 29-3, 125, 31).
61. Як доля когось карає, то перше розум відбирає (ІМФЕ, 1-5, 461, 32).
62. Як твоя, доню, доля, то накупить чоловік і поля, а як безділля, то продасть і подвір'я (Ном., 35; Укр. пр., 1963. 182).

Прислів’я та приказки про щастя та нещастя

1. Без щастя в ліс по гриби не ходи (Н. н., Вол.).— Див. 1, гриби.
2. Більше щастя, як розуму (Прип., 350).
3. Бог не без милості, козак не без щастя (Укр. пр., 1963, 180).
4. Було щастя та пропало і нічого не зістало (ІМФЕ, 29-3, 113, 31).
5. Від щастя не тікають, щастя доганяють (Н. н., Київщ.).
6. В нещастю нема ні брата, ні свата (Ільк., 13; Ном., 46; Висл., 243; Укр. пр., 1963, 185).
7. В єдній хвилі щастя й нещастя (Фр., III, 1, 259).
8. В одно щастя всім не вкачаться (ІМФЕ, 8-К2, 9, 147, Яворн.; Укр. пр., 1963, 181).
9. а) Всякий свого щастя коваль (Укр. пр., 1963, 179; Н. ск., 1971, 97); б) Кожний є собі сам ковалем свого щастя (Н. ск., 1964, ЗО); в) Усяк свого щастя коваль (Фр., сл., 161); г) Чоловік свого щастя коваль (ІМФЕ, 29-3, 129, 31).— Рос: Снєг., 47; Даль, 66; Рибн., 110; біл.: Гр., 2, 420.
10. В чуже щастя не вкуиитися (Зін., 217; Укр. пр., 1963, 180).
11. В щасті не без ворога (Шиш.-Іл., 17; Ном., 36; Укр. пр., 1963, 180).
12. Дівка не без щастя, козак не без долі (Н. ск., 1971, 97).— Див. доля.
13. «Дай, боже, щастя»,— просила Настя (Прип., 350).
14. Де щастя родиться, там і зависть плодиться (Н. н., Київщ.).— Рос: Снєг., 67.
15. Де щастя, там і зависть (Н. н., Черніг.).— Рос: Даль, 673.
16. Де щастя упало, там і приятелів мало (Ном., 46; Висл.. 248; Укр. пр., 1955, 54; ІМФЕ, 29-3, 139, 27).
17. Дівчина ішла — щастя знайшла, дальше поступила — та і то згубила (ІМФЕ, 29-3, 132, 31).
18. Добре танцювати тому, кому щастя на дудку грає (ІМФЕ, 14-3, 211, 253).
19. «До всього треба мати щастя»,— так зайці казали, як їм шкіру здіймали (ІМФЕ, 29 3, 128, 31).
20. Дурень спить, а щастя в головах лежить (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).— Див. 2, дурень.
21. За відважним щастя біжить (ІМФЕ, .14-3, 211, 32).
22. З ким щастя, з тим і люди (Прип., 350).
23. З щастя не мруть (Ном.. 36; Укр. пр., 1963, 180).
24. а) 3 щастя та горя скувалася доля (Ном., 36; Н. ск., 1971, 98); б) 3 щастя і горя скувалася людська доля (Прип., 174).
25. І в нещасті щастя буває (Прип., 225).
26. Казала Феся, що щастя і вдома найдеться (ІМФЕ, 29-3, 134, 31).
27. Кого щастя згубити хоче, тому перше розум відбере (Закр., 171; Укр. пр., 1963, 181).
28. Коли б чоловік знав своє нещастя! (Укр. пр., 1963, 185).
29. Коли нема щастя зранку, не буде й до останку (Зак. пр., 32).
30. Коли щастя упало, і приятелів мало (Висл., 279).
31. а) Кому щастя рачить, той і на кийкові виплине (Ільк., 47); ... той і на кию виплине (Висл.. 280); б) Кому щастя, той і на киї випливе (Ном., 35; Укр. пр., 1936, 127; 1963, 181; Н. ск., 1971, 98).
32. Кому щастя служить, той ніколи не тужить (ІМФЕ, 29-3, 128, ЗІ).—Рос: Даль, 70; Снєг., 179.
33. Кому щастя, того не бере трясця (Укр. пр., 1963, 181).
34. Кому щастя, тому й доля (Ном., 35; Висл., 280; Укр. пр., 1963, 182; ІМФЕ, 29-3, 138. 146).
35. Кому щастя, тому й дуля, а кому — ні, тому і дві (Мал., 196).
36. а) Кому щастя, тому й півень несеться (Ном., 35; Укр. пр., 1963, 181); ... тому й когут несеться (ІМФЕ, 29-3, 113, 53); б) У кого щастя заведеться, у того і півень несеться (ІМФЕ, 29-3, 128, 31).— Рос: Снєг., 414.— Див. 1, півень.
37. Кому яке щастя! (Укр. пр., 1963, 180).
38. Либонь, і до гробової дошки щастя не дочекатись (Укр. пр., 1963. 181).
39. Мій дідо був Василь, а баба Настя, прото у мене доброго ніт щастя (Югас, 55).
40. а) Моє щастя таке, як у тої курки, що качата водить (Укр. пр., 1963. 184; Н. ск., 1971. 98); ... як у тієї курки, що качата виводить (Закр., 179; Ном., 36; Укр. пр., 1936, 126); б) Таке в нього щастя, як у тої куриці, що качат водить (Зак. пр., 36).
41. Найбільше щастя в житті — здоров'я (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).
42. На світі грошей багато, а щастя мало (ІМФЕ, 29-3, 138, 134).
43. На чуже щастя не впасти (Ном., 36; Укр. пр., 1963, 180).
44. На чужому горі щастя не будують (Н. н., Вол.).— Рос: Даль, 59.
45. Наше щастя — решето діряве (Н. н., Сумщ.).— Рос: Даль, 59.
46. На щастя всіляке май серце однаке (Ном., 36; Прип., 350; Укр. пр., 1963, 180).
47. а) Не було б щастя, та нещастя помогло (Укр. пр., 1955, 264); б) Не було б щастя, якби не помогло нещастя (Вік живи, 37).— Рос: Рибн., ПО; Жуков, 268.
48. Не в кожної Насті однакове щастя (Фр., II, 2, 436).
49. а) Не будь красива, а будь щаслива (ІМФЕ, 14-3, 211, 32); б) Не вродись пригожим, та вродись щасливим (Шиш.-Іл., 48); в) Не роди мене, мати, красного, але щасного (Фр., III, 1, 33); г) Не родися багатий та вродливий, а родися при долі, та щасливий (Ном., 35; Зір., 12; Укр. пр., 1963, 180; Н. ск., 1971, 97); д) Не родись багатий, а родись щасливий (Ном., 35; Укр. пр., 1963, 180; Н. ск., 1971, 97); є) Не родися вродливим, а щасливим (Зак. пр., 121); є) Не родись гарний, а родись щасливий, рости великий та будь багатий (Ном., 35); ж) Не родись у платтячку, а родись у щастячку (Ном., 35; Укр. пр., 1963, 180); з) Не родися красним, але щасним (Н. н., Київщ.); и) Не родися красний, але щасний (Закр., 184; Фр., ПІ, 1, 33); ... но щасний (Висл., 309); і) Не родися вродливим, а родися щасливим (Фр., Ill, 1, 33; Прип., 284); ї) Не родися красна, та родися щасна (Ном., 35; Укр. пр., 1963, 180; Н. ск., 1971, 99); й) Не родися красне, але щасне (Фр., III, 1, 33; Прип., 284); к) Не родися красним, а родися щасним (Вік живи, 19); ... але щасним (ІМФЕ, 29-3, 113, 23); л) Уродися щасна, а не красна (Фр., І, 2, 274; Прип., 57); м) Не родись хороша, а родись щаслива (Чуб., 304).— Рос: Симоні, 128; Снєг., 283; Даль, 70; Рибн., 110; Жуков, 294; біл.: Hoc. 102; Гр., 2, 423.
50. Не дай, боже, нещастя, а розум буде (Укр. пр., 1963, 185).
51. Не дери носа в щастю і не опускай в нещастю (Н. к., 1972, 114).
52. Нема щастя без заздрості (Ільк., 64; Закр., 187; Ном., 136).
53. Нема смерті без причини, а щастя без дитини (ІМФЕ, 29-3, 135, 31).— Див. 2, дитина.
54. а) Не там щастя, куди люди справляють, а там, куди розум і наука веде (ІМФЕ, 29-3, 121, 31); б) Не туди дорога до щастя, куди люди справляють, а куди доленька поведе (Прип., 350).
55. Нещасливий і неосторожний — то собі браття (Прип., 225).
56. Нещасному Макару нема талану (Укр. пр., 1963, 185).
57. Нещастя в дітях —нещастя в літах (Там же).
58. Нещастя і на гладкій дорозі спікає (Югас, 59; Зак. пр , 33).— Біл.: Рапан., 187.
59. Нещастя має звичайно добру пам'ять, бо вертає найчастіше там, де вже раз було (ІМФЕ, 29-3, 114, 31).
60. Нещастя на колу, а щастя на коритняку (Югас, 66).
61. а) Нещастя не ходить горами, лісами, але поміж людьми ся плентає (Югас, 59); б) Нещастя по людях ходить, а не в лісі блудить (Прип., 225).— Див. біда, лихо, напасть.
62. Нещастя ніколи само не приходить (Ільк., 69; Закр., 191; Ном., 36).
63. Нещастя розуму учить (Прип., 225).
64. Нещастя само не ходить, але й друге за собою водить (Там же).
65. Ні за чим не плач, лиш за щастям (Н. н., Бук.).
66. Ніхто не знає, коли йому щастя усміхнутися має (ІМФЕ, 29-3, 135, 31).
67. Одному щастя рікою пливе, а другий в нещасті цілий вік живе (Н. н.. Житом.).— Біл.: Гр., 2, 425.
68. Пархоме! В щасті не брикай, як більш нема, то й так бувай (ІМФЕ, 1-5, 463, 54); ... як більш нема, то й так нехай (Укр. пр., 1963, 180).
69. Під щасливою зіркою народився (Зак. пр., 122).
70. Пішло щастя в ліс по пруття (Ном., 36; Укр. пр., 1963, 181).
71. Поки щастя досягнеш, до нього звикнеш (ІМФЕ, 14-3, 10, 31).
72. Поки щастя плужить, поти приятель служить (Ільк., 77; Ном., 46; Білоц., 23; Укр. пр., 1963, 180).
73. Прибудь, щастя! Розум буде! (Ільк., 79; Ном., 36; Чуб., 304; Укр. пр., 1963, 179).
74. При нещасті й розумний подурнішає (Укр. пр., 1963, 185; Н. ск., 1971, 98).
75. Свого щастя і колесом не об'їдеш (Грінч., 307).
76. Справжнє щастя завжди попереду (Н. ск., 1971, 98).
77. Так воно прилучилося, що щастя за біду зачепилося (Укр. пр., 1955, 54).
78. а) Тарах щастя у хату; б) Шелеп щастя у хату (Укр. пр., 1963, 32).
79. Тяжко щастя знайти, а легко його згубити (ІМФЕ, 29-3, 128, 31).
80. Укачався в щастя (Зін., 250).
81. V щасті два кінці, як у палиці (Зак. пр., 123).
82. У щасті не вміє чоловік статкувати (Ком., 36; Укр. пр., 1963, 180).
83. Хай тому трясця, хто зазіхає на наше щастя (ІМФЕ, 29-3, 128, 31); ... хто зазіхає на моє щастя (ІМФЕ, 14 3, 382, 33).
84. Хоч не почесний, але щесний (Укр. пр., 1963, 181).
85. Хоч одна мати на світ породила, та не одним щастям обох одарила (ІМФЕ. 1І-3. 211, 176).
86. Хоч сопливий, але щасливий (ІМФЕ, 29-3, 117, 19).
87. Хто багато бажає, той ніколи щаслив не буває (Укр. пр., 1963, 181).
88. Хто горя не бачив, той і щастя не зазнає (Укр. пр., 1963, 179).— Див. горе.
89. Хто доброго чоловіка минає, той щастя не має (Чуб., 304; Укр. пр., 1963, 181).
90. Хто дрімає, той щастя не має (Фр., II, 1, 50).
91. Хто ключ знайде, той щастя має (Фр., II, 1, 273).
92. Хто не мав щастя від ранку, не буде мати і до останку (ІМФЕ, 29-3, 113, 21).—Біл.: Гр., 2, 425.
93. Хто пізно лягає, той щастя не має (Ном., 80).
94. Хто рано встає, тому щастя є (Укр. пр., 1963, 179).
95. Хто старе поминає, той щастя не має (Ном., 80).
96. Хто не терпить нещастя, той не знає щастя (ІМФЕ, 8-К2, 24, Яворн.).
97. Хто хоче щастя зазнати, той повинен свій край шанувати (ІМФЕ, 1-6, 551, 65).
98. Цілий світ перейшов та й щастя найшов (ІМФЕ, 29-3, 113, 83).
99. Чуже нещастя зноситься легше, ніж чуже щастя (ІМФЕ, 29-3, 114, 31).
100. Чуже щастя коле в очі (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 425.
101. Шукав щастя по цілому світу, а воно його чекало у власній світлиці (ІМФЕ, 29-3, 113, 31).
102. Шукай нового щастя, а старого не губи (ІМФЕ, 14-3, 211, 205).
103. Шукають щастя тільки нещасливі (Укр. пр., 1963, 184).
104. Щасливий, у сорочці родивсь (Ном., 24; Укр. пр., 1963, 181).— Біл.: Гр., 2, 425.
105. Щасливий, кого гроші люблять (Укр. пр., 1963, 181).
106. Щасливий скаче, нещасний плаче (ІМФЕ, 29-3, 113, 50).
107. Щасливому на соломі добре спиться (Н. ск., 1964, 31).
108. Щасливому мир годить (ІМФЕ, 14-3, 10, 31).
109. Щасливому і в сні щастя сниться (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 423.
110. Щасливому світ милий і весела нічка, як у дубраві тихенька криничка (ІМФЕ, 29-3, 113, 31).
111. Щасливому сир на колоді (Зін., 257; Ном., 35).
112. Щасливому щастя (Зін., 257; Ном., 35; Укр. пр., 1963, 181).
113. Щастя без розуму — торбина дірява (Укр. пр., 1963, 179; Н. ск., 1971, 97).— Рос: Даль, 66.
114. Щастя бігає за сміливцями (ІМФЕ, 14-3, 211, 253).
115. Щастя біжить, а нещастя летить (Укр. пр., 1963, 181; Н. ск., 1971, 98).
116. Щастя в повітрі не в'ється, а працею дістається (ІМФЕ, 14-3, 386, 556).
117. Щастя все на швидкім коні їздить (ІМФЕ, 29-3, 128, 31).
118. Щастя добре, а правда краще (Укр. пр., 1955, 264).
119. Щастя допомагає смілим (ІМФЕ, 29-3, 130, 31).
120. Щастя дорожче багатства (Н. н., Черніг.).— Рос: Даль, 70.
121. Щастя дочасне, а злидні довічні (Ном., 31).
122. Щастя єсть як лисиця: поманить, подурить та і до лісу втече (ІМФЕ, 29-3, 128, 31).
123. а) Щастя за горами, а біда за плечами (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 423; б) Щастя за плечима, біда перед очима (Зак. пр., 124).
124. Щастя зіпсує дурного (Прип., 350).
125. Щастя знає, кого шукає (Н. ск., 1971, 98).
126. а) Щастя з нещастям в однім дворі живуть (Укр. пр., 1936, 128); б) Щастя і нещастя живуть під одною стріхою (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).— Рос: Рибн., 111.
127. Щастя з нещастям на одних санях їздять (Укр. пр., 1963, 179; Н. ск., 1971, 98).
128. Щастя і нещастя єсть як день та ніч (ІМФЕ, 29-3, 128, 31).
129. Щастя і нещастя на однім коні їздять (Укр. пр., 1963, 128).— Рос: Снег., 467.
130. Щастя і- нещастя одною і тою самою ідуть стежкою (ІМФЕ, 29-3, 114, 12).
131. Щастя і нещастя — то близькі сусіди (ІМФЕ, 29-3, 128, 31).
132. Щастя і дурному помагає, а нещастя і мудрого дурним зробить (ІМФЕ, 29-3, 128, 31).
133. Щастя йому з рук вилетіло, як птиця із сіті (Ном., 38; Укр. пр., 1963, 180).
134. Щастя лучче, як готові гроші (Чуб., ЗО А).— Рос: Снєг., 467.
135. Щастя має ноги, біда має роги (Ном., 36; Укр. пр., 1936, 128; 1963, 182; ІМФЕ, 1-5, 396, ПО).
136. Щастя малов міров міряється (Югас, 66).
137. Щастя на кого нападе, того і трусить (ІМФЕ, 29-3, 138, 31).
138. Щастя на коліні не ломиться (Укр. пр., 1963, 180).
139. Щастя не за горами, бо кується самими нами (Н. н.. Черк.).
140. Щастя не знає, кого шукає (Н. ск., 1971, 98).
141. а) Щастя — не кобила, у віз не запряжеш (Н. ск., 1971, 97); Рос: Риби., 111; біл.: Гр., 2, 422; б) Щастя — не кінь, не загнуздаєш (Н. н., Черк.).
142. а) Щастя — не курка, решетом не накриєш (Укр. пр., 1963, 182); б) Щастя — не перепілочка, решетом не накриєш (Скр., 104).
143. Щастя — не підкова, під ногами не знайдеш (Н. ск., 1971, 97).
144. Щастя — не товар: його не продасиш і не купиш — воно само прийде, само й піде (Зак. пр.. 24).
145. Щастя — нещастю сусіда (Югас, 66).
146. Щастя переходя живе (Ном., 36; Укр. пр., 1963, 179).
147. Щастя помагає, а горе відбирає (ІМФЕ, 29-3, 128, 31).
148. Щастя прийде — і на печі знайде (ІМФЕ, 14-3, 211. 32).
149. а) Щастя розум відбирає, а нещастя повертає (Укр. пр., 1936. 128; 1963. 179;' II. ск.. 1971, 98); б) Щастя розум одбирає, а нещастя назад повертає (Ільк., 110; Ном., 36; ІМФЕ, 29-3, 138, 50).
150. Щастя скоро покидає, а надія ніколи (Укр. пр., 1955, 74; Вік живи, 17; Укр. пр., 1963, 184).
151. Щастя та злидні одною стежкою ходять (ІМФЕ, 1-5, 461, 54).
152. Щастя упало, так і приятелів мало (Ном., 46; Укр. пр., 1963, 18',).
153. Щастя чоловіка найде, хоч і сонце зайде (Прип., 215).
154. Щастя — як і горе: точить сльози (Укр. пр., 1963, 181).
155. а) Щастя, як вільна пташка: де захотіла, там і сіла (Н. н.. Вол.); б) Щастя, як пташка: де захотіло, там полетіло і сіло (ІМФЕ, 29-3, 128, 31).
156. Щастя, як скло, легко розбивається (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).
157. а) Щастя, як трясця, кого схоче, того й нападе (Гатцук., 352; Закр., 224; Чуб., 304; Укр. пр., 1963, 179); ... на кого схоче, на того й нападе (Шиш.-Іл., 85; Ном., 35); б) Щастя, як трясця, кого нападає, того й трясе (Укр. пр., 1963, 128); ... кого попаде, того й трясе (Укр. пр., 1963, 181); в) Щастя, як трясця, кого нападе, не скоро покине (Укр. пр., 1963, 181).— Рос: Даль, 72, біл.: Hoc, 424; Гр., 2, 424.
158. Яка Настя, таке з нею й щастя (ІМФЕ, 14-3, 211, 201).— Див. 2, Настя.
159. Як вродилась щасниця, так поправиться і п'яниця (Ном., 35; Укр. пр., 1963, 182).
160. Як кому щастя, то й на кию виплине (ІМФЕ, 29-3, 138, 31).
161. Як красу ділили, то спала, а як щастя ділили, то встала (Н. н., Черніг.).— Біл.: Гр., 2, 422.
162. Як людина в щасті живе, то й сусід в гості йде (Зак. пр., 124).
163. Як не щастить, то і в печі не горить (Укр. пр., 1963, 69).
164. Як нема щастя зранку, то не буде й до останку (ІМФЕ, 14-3, 211, 200).— Біл.: Гр., 2, 425.
165. Як нема щастя, то нема й долі (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 420.
166. Як щастя буде, доля сама прийде (Вік живи, 20).
167. Як щастя панує, то й дурень танцює (ІМФЕ, 1-6, 553, 65).
168. Як щастя прийде, то і на печі знайде (ІМФЕ, 29-3, 128, 31).— Рос: Снег., 178.
169. Як щастя прибуде, знайдуть самі люди (Укр. пр., 1963, 182).
170. Як на щастя іде, так і п'яниця виправиться, а як на нещастя, то й піп скрутиться (Укр. пр., 1963, 182).



Жираф - це кінь, виконаний за всіма вимогами замовника.
 
Форум селища міського типу Червоне, Червоне - зробимо кращим »  Школопедія (Школопедия) » Українська література » 5 клас - Тема: Прислів’я та приказки (5 клас - Тема: Прислів’я та приказки)
Сторінка 1 з 212»
Пошук:


Оплата будь-яких послуг через інтернет

Вхід

Логін:
Пароль:

Інформація

Ваш IP: 54.224.102.26
Браузер:

Cайт живе: