rss · П'ятниця, 16.11.2018, 17:06

Опитування

Будинок Культури
1. Необхідний в Червоному
2. Мені це не цікаво
3. Замість БК - магазин
4. Є інші заклади, там краще
5. Не потрібен Червоному
6. Надам фінансову допомогу
7. Маю спонсора на ремонт
Всього відповідей: 41
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Модератор форуму: Shooler, lusi  
Форум селища міського типу Червоне, Червоне - зробимо кращим »  Школопедія (Школопедия) » Українська література » 11 клас - Тема: Олена Теліга. (11 клас - Тема: Олена Теліга.)
11 клас - Тема: Олена Теліга.
ShoolerДата: Неділя, 12.04.2009, 01:21 | Повідомлення № 1
Супермодератор
Група: Модератори
Повідомлень: 3529
х-статус:
Veni! Vidi! Vici!

11 клас - Тема: Олена Теліга.

“Сучасникам”
“Радість”
“Пломінний день”



Я - волк! И вожака хочу я трон.
Ведь жизнь имеет волчий нрав.
В ней справедливейший закон -
Кто всех сильнее тот и прав!
 
lusiДата: Неділя, 03.05.2009, 12:04 | Повідомлення № 2
Шановний мешканець
Група: Друзі
Повідомлень: 458

Олена ТелігаОлена Теліга
(1907 — 1942)

Олена Іванівна Теліга (дівоче прізвище Шовгенева) — українська поетеса,
публіцист, громадсько-політичний діяч. Народилася 21 липня 1907p. в Петербурзі.
З 1923p. вимушена жити за кордоном. Олена Теліга належала до кола
поетів-«вісниківців», що об'єднувались довкола редагованого критиком та
публіцистом Д. Донцовим журналу «Вісник». Характерними рисами її поезії в цей
період виступають прагнення активного, дієвого життя, протест проти нудоти
«буденного» існування. Провідною для О. Теліги, як і для інших поетів міжвоєнної
доби, залишається ідея державного самоствердження України («Безсмертне»,
«Племінний день», «Відповідь»). Ліричний герой поетеси — завжди яскрава
особистість, сповнена самодисципліни та почуття обов'язку перед нацією
(«Сучасникам», «Вечірня пісня»). Водночас її лірика сповнена особливого
інтимного колориту, пильної уваги до внутрішнього світу людини. Через
несприятливі обставини О. Теліга не встигла видати жодної прижиттєвої збірки.
Лише після її трагічної загибелі з'явилися в світ книги її поезії: «Душа на
сторожі» (1946), «Прапори духа» (1947), «На чужині» (1947). В окупованому
фашистами Києві займалася організацією літературних сил, редагувала додаток до
газети «Українське слово» — «Літаври».
Розстріляна німецькими фашистами у Бабиному Яру 21 лютого 1942p.

За свої 35 років поетеса не встигла видати жодної власної книжки, всі вони
вийшли посмертно («Душа на сторожі», 1946; «Прапори духа», 1947; «На чужині»,
1947; збірник «Олена Теліга», 1977); більша частина її віршів загубилася.



Я - Ангел!.. Только крылья в стирке, нимб на подзарядке, а рожки и хвост - это у меня наследственное...))))
 
lusiДата: Неділя, 03.05.2009, 12:06 | Повідомлення № 3
Шановний мешканець
Група: Друзі
Повідомлень: 458

СУЧАСНИКАМ

“Не треба слів! Хай буде тільки діло!
Його роби — спокійний і суворий,
Не плутай душу у горіння тіла,
Сховай свій біль. Зломи раптовий порив”.

Але для мене — у святім союзі:
Душа і тіло, щастя з гострим болем.
Мій біль бринить, зате коли сміюся,
То сміх мій рветься джерелом на волю!

Не лічу слів. Даю без міри ніжність.
А може в цьому й є моя сміливість:
Палити серце в хуртовині сніжній,
Купати душу у холодній зливі.

Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив,
Та там, де треба, — я тверда й сувора.
О, краю мій, моїх ясних привітів
Не діставав від мене жодний ворог.


РАДІСТЬ

Ой, не знаю, що то за причина —
Переходжу обережно вулицю,
І весь час до мене радість тулиться,
Як безжурний вітрогон-хлопчина.

До міського руху ми не звикли,
А хлопчина рветься, як метелиця,
Ніби поле перед нами стелиться,
Ніби зникли авта й мотоцикли.

І сама я на ногах не встою,
Пролітаю між людьми похмурими,
Козачка вдаряю попід мурами —
Бо хлопчина не дає спокою!

ПЛОМІННИЙ ДЕНЬ

День прозорий мерехтить, як пломінь,
І душа моя горить сьогодні.
Хочу жити, аж життя не зломить,
Рватись вгору, чи летіть в безодню.

Хоч людей довкола так багато,
Та ніхто з них кроку не зупинить,
Якщо кинути в рухливий натовп
Найгостріше слово — Україна.

І тому росте, росте прокляття!
Всі пориви запального квітня
Неможливо в дійсність перелляти,
На землі байдужо-непривітній.

Хочу крикнуть в далечінь безкраю
І когось на допомогу кликать,
Бо душа моя сьогодні грає
І рушає на шляхи великі.

Хай мій клич зірветься у високість
І, мов прапор в сонці, затріпоче,
Хай кружляє, мов невтомний сокіл,
І зриває рідних і охочих!

Все чекаю на гарячий подих,—
Геній людський, чи лише випадок,—
Щоб застиглі і покірні води
Забурлили водоспадом.

Європа визнає державу
нову; їй дано ґрунт і тло,
і сяє променями слави
її уквітчане чоло.
Душа ж гетьманова двоїться;
гуде новий універсал:
«Під руського царя горніться!»
Москві відданий генерал,
Вкраїни зрікшися, мов секти,
і, враз окресливши криву,
перед державцем у проекті
схилив бунчук і булаву.
І під вагою колісниці
московської, під крик і свист
юрби, при виблисках зірниці
ламається тоненький міст.
Забудь, гетьмане, сан високий!
Настануть безтривожні дні,
і ти пізнаєш мудрий спокій
в ясній ванзейській тишині.
Як сріблом час позначить скроні,
— дійшовши світлих верховин,
суддя ти станеш безсторонній
і України вірний син.
Віків минулих божевілля
набуде тон картин Доре,
і жартівливість водевіля
трагічну барву прибере.
Історія відміни любить.
Щоб не урвався нам терпець,
гримлять її веселі труби,
що дії другій вже кінець.
Завіса падає додолу,
завіса вгору знов іде:
нове накреслюючи коло,
хтось інший натовпи веде.
І коли закрутить непогода
І мене підхопить, мов піщину,
Хай несуть мене бурхливі води
Від пориву до самого чину!



Я - Ангел!.. Только крылья в стирке, нимб на подзарядке, а рожки и хвост - это у меня наследственное...))))
 
Форум селища міського типу Червоне, Червоне - зробимо кращим »  Школопедія (Школопедия) » Українська література » 11 клас - Тема: Олена Теліга. (11 клас - Тема: Олена Теліга.)
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук:


Оплата будь-яких послуг через інтернет

Вхід

Логін:
Пароль:

Інформація

Ваш IP: 54.159.44.54
Браузер:

Cайт живе: