rss · Субота, 18.11.2017, 22:18

Опитування

Будинок Культури
1. Необхідний в Червоному
2. Мені це не цікаво
3. Замість БК - магазин
4. Є інші заклади, там краще
5. Надам фінансову допомогу
6. Не потрібен Червоному
7. Маю спонсора на ремонт
Всього відповідей: 41
Сторінка 1 з 11
Модератор форуму: Shooler, lusi 
Форум селища міського типу Червоне, Червоне - зробимо кращим »  Школопедія (Школопедия) » Українська література » 9 клас - Тема: М. Костомаров. (9 клас - Тема: М. Костомаров.)
9 клас - Тема: М. Костомаров.
ShoolerДата: П'ятниця, 10.04.2009, 00:52 | Повідомлення № 1
Супермодератор
Група: Модератори
Повідомлень: 3529
х-статус:
Veni! Vidi! Vici!

9 клас - Тема: М. Костомаров.

“Соловейко”.



Я - волк! И вожака хочу я трон.
Ведь жизнь имеет волчий нрав.
В ней справедливейший закон -
Кто всех сильнее тот и прав!
 
lusiДата: Субота, 09.05.2009, 23:33 | Повідомлення № 2
Шановний мешканець
Група: Друзі
Повідомлень: 458

КОСТОМАРОВ Микола Іванович (04/16.05.1817 — 07/19.04.1885) — історик, письменник, етнограф, суспільно-політ. діяч. Народився в с. Юрасівці Острогозького повіту (тепер — Воронезька обл.). Після закінчення Воронезької гімназії навчався на історикофілол. ф-ті Харків. ун-ту (1833 — 36), де став цікавитись ідеями Гердера, Шеллінга, єнських романтиків. Після захисту магістерської дисертації з історії (1844) працював учителем гімназій у Рівному та в Києві. У 1846 — 47 рр. — ад’юнкт каф. рос. історії Ун-ту Св. Володимира. У 1845 — 47 рр. — один із засновників Кирило-Мефодіївського братства, автор "Книг буття укр. народу" (1846). Після арешту (1847) і річного ув’язнення у Петропавловській фортеці перебував на засланні у Саратові (червень 1848 — грудень 1855). У 1859 — 62 рр. — екстраординарний професор Петербурзького ун-ту. В 1861 — 62 рр. бере участь у виданні ж-лу "Основа". В останній період життя поринає в інтенсивну і плідну наукову діяльність. У 1860 — 85 рр. — член Археографічної комісії. У квітні 1864 р. здобуває ступінь доктора рос. історії в Ун-ті Св. Володимира. У 1874 р. обирається членом-кор. Петербурзької АН, у 1884 р. — почесним членом Ун-ту Св. Володимира. Помер у Петербурзі, похований на Волковому кладовищі.

В іст. дослідженнях, як і в історіософських міркуваннях, К. опирався передусім на вітчизняну традицію, зокрема на ідею М. Максимовича про "укр. народний дух", втім, на відміну від останнього, який наголошував на емпіричній правді історії, К., не беручи під сумнів вагу підтверджених іст. документами фактів, посилював романтичні акценти, відшукуючи ту наскрізну ідею, що поєднує минуле, сучасне і майбутнє народу в єдине іст. ціле, надає подіям "розумний зв’язок і стрункий вигляд". Як історіософ, К. не стільки з’ясовував причинову залежність значущих подій, скільки прагнув до ірраціонального заглиблення в іст. буття укр. людини ("Книги буття укр. народу", "Думки про історію Малоросії") та збагнення її ментальності ("Дві руські народності"). Цю настанову К. реалізовував, поєднуючи призму романтичного світоосягнення з органічними для традицій укр. думки ідеями християнської філософії, зокрема з постулюванням "найвищого вічного розуму, який керує невідомими нам шляхами всією долею історії людства". З ін. боку, романтичний пафос коригувався у К. раціоналістичнопросвітницькими засадами, що мали запобігати "пересудам нац. чванства" і стверджувати дух толерантності. К. вважають засновником народницької (на відміну від державницької) історіографії. Дух народу мислився ним не як трансцендентна сутність, а як реальна першооснова іст. процесу, здійснюваного "живим народом", глибинний зміст народного життя. У психології народу належить шукати "його відчування, спосіб вияву його радощів і печалей", пояснення іст. подій, особливостей побуту, духовного життя. Діяльні сили людини праці мають стати предметом історіографічного розмислу, продуктивність якого зростає при його поєднанні з етнографічними дослідженнями ("Про стосунок рос. історії до географії та етнографії"). З ін. боку, оскільки дух народу керується моральним законом, то людські вчинки, ланцюг яких і формує реальний хід історії, мають оцінюватись не тільки за цілями, а й за засобами. Аксіологічні моменти актуалізуються при з’ясуванні самості укр. народу і при визначенні його іст. перспектив, іст. покликання, тобто при теоретичній концептуалізації укр. ідеї. Історіософські погляди К. еволюціонували разом із його загальносвітоглядними настановами: від романтичного ствердження ідей свободи й рівності, обстоювання окремішнього вільнолюбивого духу укр. етносу і наголошування його особливої місії в колі слов’янських народів "кирило-мефодіївського" періоду до обстоювання ідеї федералізму і раціоналізованих просвітницьконародницьких орієнтирів другого ("основ’янського") періоду й до зосередження на позиціях "українофільства", до модифікації народницьких устремлінь у звичайне просвітництво і лояльне щодо імперії культурництво в останній період життя. Однак світоглядними константами К.-мислителя залишались переконаність в окремішності іст. шляху укр. народу ("Полудневу Русь" К. пророчо бачив у майбутньому як "окрему державну цілісність"), в самобутності його вільнолюбного духу, його мови, культури і психології (що ставило його в опозицію до офіційної рос. державницької історіософії); засада народності та ідеї рівності людей і етносів, нац. порозуміння, досягнутого на ґрунті науки і християнської освіти, та єдності слов’янських народів; принцип самоправства і федеративно-демократичної організації суспільства, опертий на досвід Києворуської і козацької держав; ідея іст. тяглості укр. нац. традиції та пафос згоди й любові до людини і Бога.



Я - Ангел!.. Только крылья в стирке, нимб на подзарядке, а рожки и хвост - это у меня наследственное...))))
 
lusiДата: Субота, 09.05.2009, 23:34 | Повідомлення № 3
Шановний мешканець
Група: Друзі
Повідомлень: 458

СОЛОВЕЙКО
Зелений сад, зелений сад,
Зелена могила!
Зелений сад вдяга весна,
Могила забриніла!

Як грано слухать, коли вніч
Маленький соловейко
В квітках затлямка, засвистить
Так приязно, любенько!

А тут вони ведуть танок!
Хто гласи їх розлічить?
Хто передом із їх іде?
Хто зорі перелічить?

Той на тополі, ті в кущах,
Ті в вербах, ті в калині...
Один біля могили сам
Співає на ялині.

Щебече він: не то співець
Віршами люб'язними
Кохання й радість розділя
З серцями приязними.

Затьохка він - не то біди
Оплакує людськії;
Жаль ллється в серце, як в квітки
Крапельки дощовії.

От застогнав, і от замовк...
Терликнув - вп'ять залився...
Не то співець в останній раз
Із миром розпростився!

І в небо думкою влетів,
Між зорями співає,
А странний спів його людей
Уже не порушає.

Співає пташка, і ніхто
Не взяв її в примітку!
Співа співець - ніхто йому
З душі не кине квітку!

Одно серденько між всіма
Глас птащин розпізнало;
Одно серденько пісня та
Співцева розрушала.

І цілий день смутна, тиха
Самотня могила,
А вранці зомнята трава,
Де дівчина сиділа.



Я - Ангел!.. Только крылья в стирке, нимб на подзарядке, а рожки и хвост - это у меня наследственное...))))
 
Форум селища міського типу Червоне, Червоне - зробимо кращим »  Школопедія (Школопедия) » Українська література » 9 клас - Тема: М. Костомаров. (9 клас - Тема: М. Костомаров.)
Сторінка 1 з 11
Пошук:


Оплата будь-яких послуг через інтернет

Вхід

Логін:
Пароль:

Інформація

Ваш IP: 54.225.36.143
Браузер:

Cайт живе: