rss · Середа, 14.11.2018, 18:43

Опитування

Маєток Терещенка
1. Відреставрувати
2. Музей і монастир
3. Мені байдуже
4. Тільки музей селища
5. Тільки монастир
6. Нехай розвалиться
Всього відповідей: 67
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Модератор форуму: Shooler, lusi  
Форум селища міського типу Червоне, Червоне - зробимо кращим »  Школопедія (Школопедия) » Українська література » 6 клас - Тема: Степан Руданський. (6 клас - Тема: Степан Руданський.)
6 клас - Тема: Степан Руданський.
ShoolerДата: Четвер, 09.04.2009, 23:17 | Повідомлення № 1
Супермодератор
Група: Модератори
Повідомлень: 3529
х-статус:
Veni! Vidi! Vici!

6 клас - Тема: Степан Руданський.

“Пан та Іван в дорозі”, “Козак і король”, “Запорожці у короля”.



Я - волк! И вожака хочу я трон.
Ведь жизнь имеет волчий нрав.
В ней справедливейший закон -
Кто всех сильнее тот и прав!
 
lusiДата: Вівторок, 14.04.2009, 01:45 | Повідомлення № 2
Шановний мешканець
Група: Друзі
Повідомлень: 458

Степан Руданський (1834 — 1873) народився С. В. Руданський в селі Хомутинцях Вінницького повіту на Поділлі 6 січня 1834р. у родині сільського священника. Після початкової науки в дяка майбутній поет вчився у Шаргородській бурсі (1842 — 1849) та Подільській духовній семінарії (1849 — 1855). Ще в роки навчання у семінарії почав назрівати конфлікт з батьком. Коли 1856р. Руданський приїздить до Петербурга, то цілком самочинно, проти волі батька, вступає не до духовної академії, а до медико-хірургічної, відомої вже на той час як осередок передової науки і культури. Тут у 50 — 60-х роках працювали С. П. Боткін, І. М. Сєченов та інші молоді передові вчені. В медико-хірургічній академії підтримувався традиційний інтерес до літератури й мистецтва. Ще раніше професор хірургії академії Каменецький разом з Парпурою підготував перше видання «Енеїди» І. Котляревського. Аматорський гурток студентів цього навчального закладу вперше поставив драму Шевченка «Назар Стодоля» (1844). Тут здобували освіту колишні петрашевці, що, безперечно, активізувало громадянську настроєність студентів. За роки перебування в Петербурзі Руданський утвердився на демократичних світоглядних позиціях, остаточно сформувався як народний письменник.

Знайомство з поетом і композитором П. Ніщинським, художником І. Айвазовським, поетом та істориком М. Костомаровим, поетом А. Метлинським наклало відбиток на творчі заняття Руданського, підтримувало інтерес до живопису, старовини, народної творчості. Найбільше ж уваги в ялтинський період Руданський приділяв перекладам з античної та російської літератур (Гомер, Вергілій, Лєрмонтов).

Помер С. Руданський 3 травня 1873р. і похований в Ялті на Массандрівському кладовищі.



Я - Ангел!.. Только крылья в стирке, нимб на подзарядке, а рожки и хвост - это у меня наследственное...))))
 
mr_smithДата: Понеділок, 20.09.2010, 04:01 | Повідомлення № 3
ADMIN
Група: Адміністратори
Повідомлень: 5113
х-статус:
You know what I mean?

Степан
Руданський

Пан та Іван в дорозі

    Побратались пан з Іва­ном,

    По світі манд­ру­ють,

    Разом їдять, роз­мов­ля­ють,

    Разом і но­чу­ють…

    

    На кож­но­му че­рез плечі

    Висить по тор­бині,

    Лиш пан та­ки у че­мерці,

    Іван у сви­тині…

    

    Ідуть во­ни до­ро­гою,

    Стали но­чу­ва­ти.

    Аж за­ду­мав пан по­га­ний

    Хлопа ошу­ка­ти…

    

    Та й го­во­рить до Іва­на:

    «Знаєш що, Іва­не?

    То нам вар­то б по­поїсти!..»

    «То що ж? Їжмо, па­не!..»:

    

    «Але знаєш що, Іва­не?

    Починаймо з твої!

    А як твоя спо­рожніє,

    То тоді до мої!»

    

    «Добре, па­не!» - Іван ка­же,

    Зняв свою тор­би­ну,

    На тра­виці зе­ленії

    Постелив сви­ти­ну.

    

    Попоїли та­ки доб­ре:

    Комара зду­ши­ли…

    Рано вста­ли, до снідан­ня

    Торбину кінчи­ли.

    

    Прийшов вечір. Знов у полі

    Стали но­чу­ва­ти.

    Вже па­но­ву отеє б тор­бу

    Треба по­чи­на­ти.

    

    Але пан про те ні сло­ва,

    На землі ля­гає,

    Кладе тор­бу під го­ло­ви,

    Хлопа за­мов­ляє:

    

    «Що би ти ро­бив, Іва­не, -

    Став йо­го пи­та­ти, -

    Якби тобі до­ве­ло­ся

    Таке по­ле ма­ти?..»

    

    «А що ж, па­не, я орав би,

    Хлібом засівав би

    Та хо­див би до Аде­су,

    Сіль і гроші мав би…»

    

    «А що я - не так ро­бив би, -

    Пан по­чав ка­за­ти: -

    Я ка­зав би на сім полі

    Місто збу­ду­ва­ти…

    

    Там би в ме­не сто­яв па­лац,

    Там підряд крам­ниці,

    Там пе­ре­куп­ки з бул­ка­ми,

    А тут дві різниці…

    

    Отоді при­ходь, Іва­не,

    В ме­не ба­лю­ва­ти!..

    «Ет, спа­сибі, - Іван ка­же, -

    Лучче бу­дем спа­ти!..»

    

    Незабаром на все гор­ло

    Став Іван хропіти,

    Незабаром ко­ло не­го

    Став і пан сопіти…

    

    Тільки що пан зас­нув доб­ре,

    Іван підійняв­ся

    Та до панської тор­би­ни

    Як сам при­со­тав­ся…

    

    То і кур­ку, і пе­че­ню,

    І ка­ва­лок киш­ки -

    Все, що бу­ло у тор­бині,

    Стеребив до криш­ки.

    

    Пробудився пан ра­ненько.

    Пропаща лю­ди­на!

    І сам, бідний, хо­че їсти,

    І пус­та тор­би­на.

    

    Розбуджає він Іва­на

    Та й йо­го пи­тає.

    А Іван стис­нув пле­чи­ма

    Та й од­повідає:

    

    «А що ж, па­не, та ж ви вчо­ра

    Місто бу­ду­ва­ли:

    Тут сто­яли дві різниці,

    Там бул­ки сто­яли!..

    

    А по місті, звісне діло,

    Собаки хо­ди­ли!..

    То во­ни-то ва­шу тор­бу,

    Певне, сте­ре­би­ли!»

    

    Посвистав пан по тор­бині,

    Нічого діяти!..

    «Вставай, - ка­же, - вже, Іва­не!

    Пора манд­ру­ва­ти».

    

    Пішли во­ни, ідуть сте­пом,

    Тяженько змо­ри­лись…

    Аж на­си­лу пе­ред вечір

    До се­ла при­би­лись.

    

    Відчиняють ко­ло­во­рот,

    Аж блу­кає гус­ка.

    Іван гус­ку - та в тор­би­ну:

    Є вже і за­кус­ка…

    

    Повернули в пус­ту ха­ту,

    Гуску спо­ря­ди­ли:

    Общипали, обш­ма­ли­ли,

    У піч по­са­ди­ли…

    

    Але пан га­дає зно­ву

    Хлопа ошу­ка­ти.

    «Знаєш, - ка­же, - що, Іва­не?

    Ми ля­гай­мо спа­ти!

    

    Та ко­му із нас прис­ниться

    Кращая за­кус­ка,

    То вже ціла то­му взавт­ра

    Достанеться гус­ка!..»

    

    «Та як спа­ти, то і спа­ти,

    Не батька пи­та­ти!»

    Постелив Іван сви­ти­ну

    Та й ля­гає спа­ти…

    

    Але рівно в опівночі

    Іван про­бу­див­ся,

    Із’їв собі цілу гус­ку

    Та й знов по­ло­жив­ся.

    

    Встає ра­но й пан го­лод­ний

    Та й да­вай ка­за­ти,

    Як то він во сні до Бо­га

    Ходив ба­лю­ва­ти,

    

    Та якії там пот­ра­ви

    Йому по­да­ва­ли,

    Як йо­го й самі святії

    Їсти прип­ро­ша­ли…

    

    «Ані сло­ва! - Іван ка­же: -

    Ваша прав­да, па­не!

    Я сам ба­чив, як ви їли

    Якісь мар­ци­па­ни…

    

    Та й див­люсь, що не го­лодні,

    Маєте за­кус­ку,

    Та до печі по­ма­леньку,

    Та й сте­ре­бив гус­ку!..»

    

    «Чи ж то прав­да? - пан пи­тає. -

    Всю із’їв, Іва­не?»

    «Та аби я так здо­ров був,

    Як всю із’їв, па­не!..»

    

    Димом здимів пан із ха­ти,

    А Іван оз­вав­ся:

    «Хтів пан ко­гось ошу­ка­ти,

    Та й сам ошу­кав­ся!..»



Жираф - це кінь, виконаний за всіма вимогами замовника.
 
mr_smithДата: Понеділок, 20.09.2010, 04:02 | Повідомлення № 4
ADMIN
Група: Адміністратори
Повідомлень: 5113
х-статус:
You know what I mean?

Козак і король

    Став ба­га­тий ко­лись пан

    Короля бла­га­ти,

    Щоб ко­роль йо­му зво­лив

    Воєводство да­ти.

    

    А ко­роль йо­му й ска­зав:

    «Відгадай три шту­ки,

    Відгадаєш - тоді на!

    А як ні - на му­ки!

    

    Перша шту­ка: скільки зір

    В небі се­ред літа?

    Друга шту­ка: по­ка­жи

    Середину світа!

    

    Третя шту­ка: уга­дай,

    Що ду­ма­ти бу­ду?

    І от тобі цілий рік

    Для то­го роз­су­ду!»

    

    Відійшов ба­гач на­зад

    Та так йо­му нуд­но!

    Не вга­да­ти - так біда,

    А вга­да­ти - труд­но!

    

    Сидить пла­че не­бо­рак,

    Козак проїжджає…

    «Чого пла­че­те ви так?» -

    Багача пи­тає.

    

    Той і ка­же, так і так!..

    «Не журіться, діду!

    Коли так, то я за вас

    На відвіт поїду!»

    

    І па­ли­цю в ру­ки взяв,

    В ко­жух одяг­нув­ся,

    Чорні ву­са підбілив,

    В чо­бо­ти узув­ся.

    

    І чим­дуж до ко­ро­ля.

    Король пог­ля­дає:

    «А що, па­не, скільки зір?» -

    З міною пи­тає.

    

    А той по­ли ті підняв,

    Чи як до­ве­ло­ся,

    «Стілько, - ка­же, - в небі зір,

    Скілько тут во­лос­ся».

    

    Задумався сам ко­роль

    Від се­го відвіту.

    «Ану, - ка­же, - по­ка­жи

    Середину світу!»

    

    А той па­ли­цю підняв,

    Може, з півар­ши­на,

    Та в підло­гу нею гуп:

    «Отут се­ре­ди­на!»

    

    Почухався наш ко­роль,

    Ще раз пог­ля­дає.

    «Що ж я ду­маю те­пер?» -

    Козака пи­тає.

    

    «Думаєте, що я пан!»

    «Або що за річі?»

    «То ті річі, що не пан,

    А ко­зак із Січі!»

    

    Здивувався наш ко­роль,

    Подарував то­му,

    А ко­за­ка відіслав

    В зо­лоті до­до­му!



Жираф - це кінь, виконаний за всіма вимогами замовника.
 
mr_smithДата: Понеділок, 20.09.2010, 04:03 | Повідомлення № 5
ADMIN
Група: Адміністратори
Повідомлень: 5113
х-статус:
You know what I mean?

Запорожці у короля

    Приїхали за­по­рожці,

    Короля віта­ють,

    Король про­сить їх сіда­ти,

    Козаки сіда­ють.

    

    Сидять собі. В них жу­па­ни

    Все кар­ма­зи­нові,

    І самі такі храб­ренні,

    Вуса през­до­рові.

    

    Задивились на ті ву­са

    Ляхи пре­по­гані.

    «Що б їм, - ка­жуть, - да­ти істи?

    Даймо їм сме­та­ни!»

    

    Поставили їм сме­та­ни,

    їсти прип­ро­ша­ють,

    Але наші за­по­рожці

    Разом відмов­ля­ють:

    

    «Славная у вас сме­та­на!..

    Тілько по­че­кай­те,

    А пер­ше нам, за­по­рож­цям,

    Щільник ме­ду дай­те!»

    

    Дали ме­ду за­по­рож­цям…

    Вони як поїли,

    Так ті ву­са през­до­рові

    Вгору й за­вертіли.

    

    Та й го­во­рять ко­ро­леві:

    «Кажи, яс­ний па­не,

    Нехай те­пер за­по­рож­цям

    Подають сме­та­ни!»



Жираф - це кінь, виконаний за всіма вимогами замовника.
 
Форум селища міського типу Червоне, Червоне - зробимо кращим »  Школопедія (Школопедия) » Українська література » 6 клас - Тема: Степан Руданський. (6 клас - Тема: Степан Руданський.)
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук:


Оплата будь-яких послуг через інтернет

Вхід

Логін:
Пароль:

Інформація

Ваш IP: 54.82.93.116
Браузер:

Cайт живе: