rss · П'ятниця, 20.10.2017, 09:56

Опитування

Маєток Терещенка
1. Відреставрувати
2. Музей і монастир
3. Мені байдуже
4. Тільки музей селища
5. Тільки монастир
6. Нехай розвалиться
Всього відповідей: 67
Сторінка 1 з 11
Модератор форуму: Shooler, lusi 
Форум селища міського типу Червоне, Червоне - зробимо кращим »  Школопедія (Школопедия) » Українська література » 6 клас - Тема: Станіслав Чернілевський. (6 клас - Тема: Станіслав Чернілевський.)
6 клас - Тема: Станіслав Чернілевський.
ShoolerДата: Четвер, 26.03.2009, 01:18 | Повідомлення № 1
Супермодератор
Група: Модератори
Повідомлень: 3529
х-статус:
Veni! Vidi! Vici!

6 клас - Тема: Станіслав Чернілевський.

Станіслав Чернілевський. “Теплота родинного інтиму...”, “Забула внучка в баби черевички...”



Я - волк! И вожака хочу я трон.
Ведь жизнь имеет волчий нрав.
В ней справедливейший закон -
Кто всех сильнее тот и прав!
 
lusiДата: Четвер, 26.03.2009, 22:40 | Повідомлення № 2
Шановний мешканець
Група: Друзі
Повідомлень: 458

ЧЕРНІЛЕВСЬКИЙ СТАНІСЛАВ
(народився 1950 року)
Народився в с. Жваніна Вінниччині у багатодітній родимі. Рано втратив батька. Середню освіту здобував у школах-інтернатах. Закінчив Вінницький педагогічний інститут і деякий час працював учителем. Потім вступив на факультет кінорежисури Київського театрального інституту імені І. Карпенка-Карого, оскільки з дитинства мріяв займатися кіномистецтвом. Працював на Київській кіностудії художніх фільмів імені О.Довженка.
Поет, кіносценарист. Найвідоміша збірка поезій "Рушник землі" (1984). Лауреат премії імені Василя Симоненка.

Станіслав Чернілевський: поет, кіносценарист, особистість
Життєвий шлях Станіслава Чернілевського був вельми непростим. Хлопчик залишився без батька у багатодітній родині, тож довелося здобувати середню освіту в школах-інтернатах. Не відразу Станіславу пощастило з вибором "сродної" професії. Спочатку недовго працював учителем після закінчення Вінницького педагогічного інституту, але не вважав цю роботу справді "своєю". З дитинства Чернілевський марив кінематографом і прагнув вступити на факультет кінорежисури. Його мрія збулася. У стінах Київського театрального інституту імені І. Карпенка-Карого він здобув фах кіносценариста. Працював на Київській кіностудії художніх фільмів імені О. Довженка.
Проте де б не був Станіслав Чернілевський, яку життєву дорогу собі не обрав би, він, перш за все, поет. Йому заслужено було присуджено премію імені Василя Симоненка.
Поезія Чернілевського бере свої початки і мотиви в дитячих мріях. Дмитро Павличко у передмові до книги С. Чернілевського "Рушник землі" писав: "Є такі серця, для котрих розлука з матір'ю - смертне страждання..." З його дитячих мук, з тужби за мамою, перших стражденних почувань народжувалися його вимогливі поняття людини і світу, емоційні хвилі душі, котрі проносилися через усе дитинство й молодість, щоб ударити нині гучним прибоєм поетичного слова".
Про палку любов до рідної неньки свідчить вірш "Теплота родинного інтиму". Мати творить диво, намагаючись зігріти свою родину, вона запалює піч і прив'язує "мотузком диму" хату до небес. У неї в гостях уже дорослий син, але в хаті, зігрітій материнським теплом, він знову стає малесенькою дитиною, його душа світліє, бо відчуває світло світанкового маминого вогню.
Коли роз'їхалися діти, мати сумує, знову і знову чекає їх у спорожнілій хаті, щоб зігріти своєю теплотою. Пізніше свої найкращі думки мати пов'язує з онуками. Про це вірш "Забула внучка в баби черевички". Коли літо "перекотилось" за село і осінь тихенько опустила "горіховий листок перед вікном", прийшла пора бабусі прощатися з онучкою, яка гостювала у неї в селі.
Маленька дівчинка махнула "рученям", окропила повітря дитячим сміхом і поїхала в місто. Випадково забуті маленькі дитячі черевички нагадали бабусі про те, як вона була колись маленькою, про те, як підростали її діти, про маленьку онучку, яку хотілося б бачити частіше. Перед сном бабуся торкнулася до черевичків, щоб уві сні побачити їх маленьку господиню.
Любов до матері, до рідного дому сформувала особистість Станіслава Чернілевського. Надзвичайно тонкий лірик, він, як ніхто інший, зумів передати материнську гіркоту і сум розставання з рідними дітьми і онуками.



Я - Ангел!.. Только крылья в стирке, нимб на подзарядке, а рожки и хвост - это у меня наследственное...))))
 
mr_smithДата: Понеділок, 20.09.2010, 03:25 | Повідомлення № 3
ADMIN
Група: Адміністратори
Повідомлень: 5114
х-статус:
You know what I mean?

Чернілевський
Станіслав

Поєзія

Забула внучка в баби черевички

    

    Забула
внуч­ка в ба­би че­ре­вич­ки…

    Дитячим
сміхом бриз­нув­ши в зе­ло,

    За по­велінням
віко­вої звич­ки

    Перекотилось
літо за се­ло.

    

    Махнуло
ру­че­ня на бен­зо­возі -

    І ку­ря­ва
вляг­лась після коліс.

    А баб­ка
все сто­яла на до­розі,

    Хустинкою
тор­ка­ючись до сліз.

    

    І вий­шли
в не­бо зорі-жа­ро­вич­ки,

    І ти­хо
баб­ка по­се­ред се­ла

    Малесенькі
ди­тячі че­ре­вич­ки

    У спо­рожнілу
ха­ту за­нес­ла.

    

    Лягла
собі. І світло не світи­ла.

    Торкнулась
че­ре­вичків пе­ред сном -

    І
осінь їй ти­хенько опус­ти­ла

    Горіховий
лис­ток пе­ред вікном.

    

***

    

Теплота родинного інтиму

    Теплота
ро­дин­но­го інти­му.

    Ще на
ши­бах досвіток не скрес.

    Встала
ма­ти. Мо­ту­зоч­ком ди­му

    Хату
прив’яза­ла до не­бес.

    

    Весело
і з ля­ком се­ред печі

    Полум’я
гу­ляє по гіллю.

    Ковдрою
за­ку­ту­ючи плечі,

    Мати
не пи­та, чо­му не сплю.

    

    Вже
од­нак зни­кає гірко­ти­на,

    Не ка­тує
сер­це печія.

    Знову
я - ма­ле­сенька ди­ти­на,

    Мати
знає більше, аніж я.

    

    Матері
роз­ка­зу­вать не тре­ба,

    Як ду­ша
світліє пе­ред днем

    В
хаті, що прив’яза­на до не­ба

    Світанковим
ма­ми­ним вог­нем.



Жираф - це кінь, виконаний за всіма вимогами замовника.
 
Форум селища міського типу Червоне, Червоне - зробимо кращим »  Школопедія (Школопедия) » Українська література » 6 клас - Тема: Станіслав Чернілевський. (6 клас - Тема: Станіслав Чернілевський.)
Сторінка 1 з 11
Пошук:


Оплата будь-яких послуг через інтернет

Вхід

Логін:
Пароль:

Інформація

Ваш IP: 54.196.72.162
Браузер:

Cайт живе: