Пишайся мною!

Чотири цегляні стіни, чорна від кіптяви стеля, прикрашена легким мереживом павутини, стара попільничка, переповнена слідами довгих, безсонних ночей, перекошена канапа в кутку, і ти, - така ж похмура та покинута, прекрасно гармоніювала з декором цієї кімнати.

Маленькі, але дуже надокучливі й голосні думки бігали в тебе в голові. Вони все кричали: «Тебе покинули, зрадили, тобою просто скористались. Навіщо далі жити, щоб знову задовольняти чужі потреби. Який сенс?»

Кап…кап…Ще один не надто приємний сюрприз… На стелі з'являвся і збільшувався доказ того, що ремонтом квартири тут уже давно ніхто не переймався. Кап…кап…

Та ти не звертаєш на це уваги, це все настільки буденно. Та ось помічаєш, що крики в твоїй голові поступово зникають. «Який сенс… Кап. ..потреби…Кап… покинули…Кап

Тепер в твоїй голові було так само порожньо як і на душі. А на підлозі вже хлюпотіла невеличка калюга. Ти тягнешся в кишеню по сигарети, щоб насолодитися цією приємною тишею хоча б трішки розслабитися. Та що це? Ти відчуваєш там є ще щось. Дістаєш. А… Це - те єдине, що залишилося на згадку про нього – лист-фальшивка, в якому написано як брехливо він тебе кохав. Ти сповзаєш на підлогу, кілька порухів руками й вся брехня перетворюється в маленький паперовий човник , якого ти обережно пускаєш на поверхню калюги.»Ця вода така ж чиста як і твоя любов до мене» -з іронією промовляєш ти. І в цей час в тебе з кишені випадають улюблені сигарети. Вони відразу ж мокнуть в брудній поверхні води.

«Ну що ж – думаєш ти - нехай це буде знаком. Кидаю всі шкідливі звички: куріння, кохання й крикливі думки! Я дозволяю тобі мною пишатися!"