rss · Неділя, 16.12.2018, 11:21

RSK - Червоне


Опитування

Покращення в смт Червоне.
1. Дуже необхідні!
2. Байдуже
3. Ні. Все і так добре
4. Це не можливо
5. Покращення вже є
Всього відповідей: 35

ПЕРЕХРЕСТЯ РОЗЛУК ВИБРАНІ ПОЕЗІЇ ТА ТЕКСТИ ПІСЕНЬ

ОСІННЯ ДОРОГА ДО СЕБЕ


ЛЮДСЬКОГО ЖИТТЯ КРИНИЦЯ


Людського життя криниця.
Сонце в ній світить сміхом,
Місяць стікає плачем,
Зорі дзвенять піснями,
Вітер гуде, мов стогін…

Людського життя криниця.
В’ють в ній cтрімкі джерела
Радості і печалі,
Спокою і тривоги,
Ненависті і любові…

Людського життя криниця.
П’ю я свою самотність,
П’ю я свої печалі,
П’ю я свої турботи
Й не можу напитись
щастя…



* * *

Ти принесла в мою самотність
Повні
синіх сутінків очі
І завісила ними вікно.
Розлила іх у келихи тихо.
Пригубила.
Всміхнулась.
А потім
Розп’яла мою тінь на стіні.



МАЛЮНОК З НАТУРИ

Заплакані вікна.
Дощ.
До неба –
Дівочі руки.

Теплим дощем
Тихо стікає
Небо
В долоні.


* * *

Темно-сірий екран вікна.
Миють землю холодні роси.
Де учора була весна,
Там сьогодні – осінь.

Ще тремтить на твоїх вустах
Та усмішка, що пахне літом,
Тільки осінь, як жовтий птах,
Пролітає над світом.

Нам ще довго чекать весни,
Слухать вітру тривожні звуки, –
Не збуваються в осінь сни,
Не закінчуються розлуки.



* * *

Гойдає осінь
колиску літа,
Легку колиску
з твоїх долонь,
Мені на вії
зів’ялим цвітом
Тихо
падає
сон.

Коли б наснились
кохані очі,
Та сіє зорі
небесна даль.
Я п’ю,
не хмеліючи,
з келиха ночі,
Наче вино,
печаль…




* * *

Свічада провалля срібне.
В тонкім павутинні зморщок
На дно його впало
Обличчя:
Криком і сміхом
До крові розбиті вуста,
Витекли очі слізьми,
Попіл і сніг на скронях.
Хто це?
Невже це я?
Вчорашні друзі проходять мимо –
Не впізнають.
Час не знає жалю.
Та говорить дочка
моїми вустами,
І дивиться син
моїми очима,
І моя усмішка
ясніє
на їхніх лицях…

Я не боюся дзеркал провалля,
Навіть коли їх
запинають чорним.




* * *

Ніжний дотик теплих рук,
Поцілунок на прощання,
Я втомився від розлук,
Ти втомилась від чекання.

Поміж нами білий сніг
І весна зеленокрила…
Я втомився від доріг,
Ти від спогадів втомилась.

…Я хотів, але не зміг
Пересилити розлуку –
І каблучку із доріг
Одягнув
на ліву руку.



І ЗГОРАЄ ДУША…


БАЛАДА ТРИДЦЯТЬ ТРЕТЬОГО

Крики і стогони, плачі й прокльони,
В душі вселились зневіра і холод,
Не затухають пам’яті дзвони, –
Рік тридцять третій. Вересень. Голод.

Поля світанкові недолею зорані,
Сльозами засіяні, кров’ю зійшли,
А чорнії ворони, чорнії ворони
Небо і сонце закрили крильми.

І згорає душа у пекельнім вогні,
Занімілі вуста сухі і гарячі.
Незрячий Христос на сірій стіні,
А під ним – немовля
від голоду плаче.

Шляхи, наче долі, летять в різні сторони,
Та всі, як один, до недолі ведуть,
А чорнії врони, чорнії ворони
Очі дівочі у полі клюють.

І згорає душа у пекельнім вогні,
Занімілі вуста сухі і гарячі.
Незрячий Христос на сірій стіні,
А під ним немовля
уже більше не плаче…



* * *

Пам’яті поета Леоніда Левицького

Я відчуваю, як росте трава,
Як в хмарах дощ збирається по краплях,
Як продирається крізь віття вітер
І закипають світанкові зорі…
Крізь мене в небо проростають квіти,
Крізь мене в землю входить блискавиця,
Мов тихий стогін, на мою могилу
Сідає листя – чорне і червоне, –
А наді мною іржавіє хмара,
В пробитім серці іржавіє спогад,
І те моє невимовлене слово –
Останнє слово – іржавіє в горлі.
Я вже давно не відчуваю болю,
Я вже давно не відчуваю суму,
Мої зелені очі в чистім полі
Розбились на малесенькі краплини…
Від них не залишилося і сліду,
Бо висушило їх пекуче сонце –
Сховалась вічність у моїх зіницях,
Я відтепер закований у морок,
Я відтепер похований у тишу,
І тільки душу,
Мою незгаслу душу
Понесли в світ осінній
журавлі…



ЧОРНІ КРУКИ

Ой злітались чорні круки на рясну калину,
Проводжала мати сина в військо на чужину.

Проводжала мати сина у страшну дорогу,
Провела його, та й впала прямо за порогом.

Боже, врятуй дитину
У краю чужому,
Сину, моя кровино,
Повернись додому!

Чорні ранки і світанки, чорні дні і ночі,
Посивіла бідна мати, виплакала очі.

Посивіла бідна мати, що робить, не знає,
Бо до рідного порогу син не повертає.

Боже, врятуй дитину
У краю чужому,
Сину, моя кровино,
Повернись додому!

Посідали чорні круки на рясній калині,
Повернувся син додому
в чорній домовині…



* * *

У тім краю, де ти поліг,
Напившись крові і туману,
На землю випав перший сніг,
Мов білий бинт на чорну рану.

Життя міліюча ріка
Тече без тебе дні і ночі,
І не твоя – чужа рука
Закрила материні очі.

Життя згоріло у вогні,
І друзі вже тебе забули,
Вдягнули чорний саван дні,
І ночі траур одягнули.

У пам’яті – короткий строк,
Все забувають грішні люди,
Невже і всемогутній Бог
Про нас
про кожного
забуде?..



ЧОРНИЙ КВІТЕНЬ


* * *

Світанок роси, наче сльози, ронить,
Туманом припадає до землі,
Дзвенять над світом поминальні дзвони,
Кричать у небі сиві журавлі.

Невже життя – це лиш чекання смерті?
Невже життя не варте і гроша?..
Хоч вибухає, мов реактор, серце,
Та не вдягає саркофаг душа…



ТОПОЛЯ

По діброві вітер виє,
Гуляє по полю,
Край дороги гне тополю
До самого долу.
Т.Шевченко
За селом, на видноколі,
Де вітри буяють,
Одинокая Тополя
З небом розмовляє.

Та Тополя – удовиця,
В неї – малі діти,
Попалила блискавиця
Їй зелені віти.

Загубила буря злая
І силу, вроду,
Вже Тополя не сховає
Діток у негоду.

Не роса – криваві сльози,,
В серці – біль нестерпний.
Якщо є ти, милий Боже,
То не дай ім вмерти…

* * *

Завмирає душа в тривозі.
Мертві села і мертві дороги.
Чорний день на моїм порозі,
Чорна ніч – за порогом.

Чорний ранок летить на трави,
І схиляють дерева віття…
Вся земля одягає траур
По собі і по рідних дітях.
.


* * *

Ми страшного діждалися суду,
І прощення не буде нікому,
Ні, не Бог винуватий, а люди,
Ми самі винуваті в усьому.

Ця дорога – дорога в нікуди,
Темна прірва під нами й над нами,
Ні, не Бог винуватий, а люди,
Що себе охрестили богами.

Лиш мовчать ненароджені діти,
Пам’ять б’ється в химерному танці.
І заносить чорнобильський вітер
Мертвим листям
могили афганців.

Автор твору: www.shynkaruk.com.ua


Рейтинг: 5.0/4
02.06.2009, 03:06
Додав: mr_smith · Автор: ШИНКАРУК ВОЛОДИМИР ФЕДОРОВИЧ · Переглядів: 3131

Популярні твори:

Всього коментарів: 0
Вгору
avatar

Оплата будь-яких послуг через інтернет

Вхід

Логін:
Пароль:

Інформація

Ваш IP: 54.226.36.60
Браузер:

Cайт живе: