rss · Понеділок, 23.10.2017, 05:30

Опитування

Маєток Терещенка
1. Відреставрувати
2. Музей і монастир
3. Мені байдуже
4. Тільки музей селища
5. Тільки монастир
6. Нехай розвалиться
Всього відповідей: 67

Зима - як все було 25 років тому

21:53

Зима - як все було 25 років тому
Ось і прийшла до нас пані Зима 2009. Зима завжди була гордою і холодною. Не один рік вона лютувала у наших краях, гуляючи на пару з холодним і нестерпним Вітром,. Вона то засипала білосніжним снігом будинки в нашому селищі аж по вікна, то лагідно малювала морозом на вікнах чудернацькі візерунки.

Зиму дітлахи, в тому числі і я, коли був малим і проживав у Червоному, чекали завжди з нетерпінням. А це тому, що вже болото, якого в селі вдосталь, на кінець примерзає і можливо відносно в чистих ботах бродити по селищу. А ще снігом вкривається земля і селище стає таке чепурне, немов приготувалося до відвідин якихось поважних осіб, і достає нове і біле простирадло, яке, за звичай, люди дістають на великі свята, щоб прикрасити ним багатий і щедрий стіл.

Так, я любив зиму з її білим снігом. Я любив кидатися сніжками, до тих пір, аж поки вже руки не позамерзають. Любив ходити на «горку», що знаходиться в парку, і кататися на санчатах і лижах. Я любив гратися на льоду – це ж можна і на ковзанах повишивати, і в хокей побігати, і на «луноходках» вдосталь накататися.

Точно пам’ятаю, що ворота для хокею, стояли на озері цілу зиму. А на «грабарці» робили «фургалку». В лід до самого дна забивали штир, надівали колесо, до колеса прив’язували дві жердини. До однієї прив’язували санки, за другиу розкручували колесо. Коли в санках не вдержуєшся, то котишся, мов колобок, до самого берега. А ще грали в квача на «луноходках», віражі на одному коньку крутили, просто - вищий пілотаж!

Але часи міняються. Сьогодні вже не так цікаво молоді кататися на санках, грати в хокей. Да і зима, чого гріха таїти, не та вже стала. Немає тієї холодної люті, немає того білого снігу, що випадає в кінці осені і лежить аж до березня місяця. Напевно криза не тільки на планеті поширилася, а й на Небесну Канцелярію, раз не можуть як потрібно профінансувати Зиму.

А я Вам хочу показати, як проводили свої зимові дні хлопчаки всього-навсього 25 років назад. Тоді ще не було Інтернету, не було «аськи» і «однокласників», не було «скайпа» і електронної пошти. І коли хотіли поспілкуватися, то не лізли до комп’ютера, щоб написати пару слів, не відкривали «емейл», а просто брали лижі, санки, ковзани і збиралися в парку, на озері, просто в селищі і спілкувалися, каталися на санках та лижах, розкручували «фургалку», робили фігури вищого пілотажу на «луноходках» і проводили весь свій вільний час на природі.

Ось фото зими 1984 року.
========================================================================
Хлопці біля горки в парку.


Зліва направо: Надуда Валера, Шинкар Сергій, Лисецький Вася, Шинкар Андрій, Зелінський Сергій, Титаренко Саша.
========================================================================
Поехали!

На передньому плані - Шинкар Андрій, на задньому - Надуда Валера.
========================================================================
З дороги!

Лисецький Вася.
========================================================================
Лижніки!

Титаренко Саша, Шинкар Андрій.
========================================================================
Всім привіт з минулого, з 1984 року!

Лисецький Вася.
========================================================================
А лижі тоді хтось таки згубив!

Зелінський Сергій, не знаю, Титаренко Саша, Надуда Валера, Лисецький Вася, Шинкар Андрій.
========================================================================
А ось і «луноходки»!

Праворуч - Шинкар Сергій.
========================================================================
А перекури таки також були!

Праворуч - Шинкар Сергій.
========================================================================

Автор:

Категорія: Блог Shoolerа · Переглядів: 2046 · Додав: Shooler · Правовласникам!
Рейтинг: 5.0/3

Популярні блоги:

Всього коментарів: 2
avatar
1
1 mr_smith • 02:29, 02.12.2009 • url
"Луноходка" і в мене колись була, зробив собі з коньків старих. Весела штука, особливо коли по тонкому льоду на великій швидкості, під санками тріщить, шпиці лід протикають, а ми шалено ними відштовхувались і летіли до більш товстого шару льоду, бо зупинишся і каюк. Колись біля заводу не було ніяких штучних озер, а була широка річка, яка заросла очеретом, а там де проточна вода йшла, так звана "фоса", підмивало потоком води лід, от ми й ризикували проїхатись по тому прозорому та тонкому як скло льоду... малі та дурні були.
Доречі саме там де і ці хлопці катаються.
avatar
1
2 el_Chupacabra • 22:45, 31.12.2009 • url
Років чотири тому спробував згадати дитинство - проїхав п"ять метрів і навернувся
avatar

Оплата будь-яких послуг через інтернет

Вхід

Логін:
Пароль:

Інформація

Ваш IP: 54.92.141.211
Браузер:

Cайт живе: